Євген Рибчинський - новий Міністр культури України?
 Займемося улюбленою справою - погадаємо на нового Міністра культури! З політичних кулуарів доходять якісь екзотичні чутки. Але, вже зараз багатьом зрозуміло, що Головою Комітету з культури чи навіть Міністром культури, елементарно може стати Євген Рибчинський. Якщо квота дістанеться БПП...
Євгена непогано знають у медіа середовищі - вчився на журфаці КДУ, працював у пресі, забезпечував вибори... Поважні батьки. Творча біографія. Потужний досвід. Такий Міністр не буде плакатися про тяжку долю невизнаних геніїв з недофінансованої галузі. Що у цій ситуації, мабуть і треба. Зміни реально назріли. Потрібен хтось рішучий, аби хоч щось, крім косметики змінити. Якщо західний вибір, то давайте підтягуватися до тих стандартів!
Біографія у цій ситуації має вирішальне значення. Зацитуємо Вікіпедію. Ровесник Президента. Що важливо...
"Євген Юрійович Рибчинський ( 21 грудня 1969, Київ) — український бізнесмен, медіа-менеджер, видавець[1], поет, композитор, продюсер, копірайтер. Автор пісень багатьох відомих українських виконавців. Народний депутат України по мажоритарному округу № 211 від партії «Блок Петра Порошенка».
Батько — знаменитий поет і драматург Юрій Євгенович Рибчинський (1945)
Мати — Олександра Іванівна Рибчинська (1948) — тренер з художньої гімнастики.
У дитинстві багато займався спортом: плаванням, баскетболом, легкою атлетикою, боксом.
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченко (1986–1991).
На третьому курсі університету починає працювати на Держтелерадіо України, спочатку в програмі «Бліц» радіостанції «Молода Гвардія», потім на УР-2 «Промінь» в першому комерційному радіо-шоу, грі «Пан або пропав». Там починається його продюсерська кар'єра.
В 1992 створює компанію «Музична біржа». Основою діяльності компанії стає виробництво і розміщення аудіо та відео реклами, а потім і екаунтинг клієнтів: Oriflame, MTI, UMC (МТС), Helen Marlen Group і багатьох інших.
В 1993 Євген Рибчинський відкриває студію звукозапису «Музична біржа», яка стає провідною студією України 90-х.
У 1995-1997 пише ряд музичних альбомів для відомих українських виконавців. Альбоми записуються у студії «Музична біржа».
В 1997 створює і реєструє проект «Наше радіо», права на яку потім передає творцеві мережі «Наше радіо» Андрію Волкову.
В 1999 створює «Радіо Ностальгія» з позивним «Радіо Ностальжі». Якийсь час радіостанція працює в ефірі Радіо Супернова.
1 травня 2000 «Радіо Ностальжі» Євгена Рибчинського виходить на власній частоті в Києві — 99.0 ФМ. Через рік радіостанція отримує в Києві перший рейтинг.
В 2003 спільно з Сергієм Горовим купляє видавничий дім «Вавілон», що друкує модні журнали «L'Officiel» і «Єва».
В 2005 продає частки в «Радіо Ностальжі» та «Вавилоні» Сергію Горову і зосереджує свою діяльність на виданні журналу «Єва» та літературній творчості. В 2011 закриває журнал у зв'язку із тиском з боку осіб, близьких родині екс-президента Януковича.
В 2012-2013 записує 2 авторських альбоми «Навіки, на роки» та «Поки ти не здався, ти непереможний».
В серпня 2014 вийшла поетична збірка «Я — дзеркало», видавничий дім «Фоліо», Харків.
В роботі роман у жанрі містичного трилера «Ангели у відпустці», вихід якого готується на літо 2015 року.
Готується до виходу україномовна поетична збірка «Не треба покірно схиляти голів», зима 2014-2015 р., Видавничий дім «Фоліо», Харків.
У 1996 р. провів масштабну акцію «Дорога до Храму», за рахунок якої був добудований Успенський собор КПЛ. Було зібрано понад 200 000 $.
Активний учасник Помаранчевої революції (2004 р.) і революції Гідності (2014 р) в Україні. Надавав матеріальну та організаційну допомогу протестуючим, фінансував роботу польових кухонь та іншої інфраструктури Майдану, регулярно залишався на нічні і денні чергування тощо.
31 липня 2014 в Маріїнському парку («Ракушка») організував благодійний поетичний вечір «Не треба покірно схиляті голів». Під час відкритого вечора поезії у слухачів була можливість пожертвувати кошти на допомогу сім'ям загиблих і постраждалих під час АТО.
З літа 2014 року щотижня проводить благодійні акції на підтримку української армії, збирає кошти багатодітним сім'ям, загиблим в україно-російській війні (АТО).
Популярний публіцист, блогер «Української правди». Активний громадський діяч.
Має 4 синів: Микиту (1989), Данила (2003), Георгія (2011) та Івана (2014).
Перший раз одружився в 19 років на Анастасії Рибчинській (1966), з якою прожив майже 14 років.
Зараз одружений на Юлії Рибчинській (1982).
Автор слів і музики пісень:
«Просто Тая», «Цей дощ надовго», «Чортополох», «Не питай мене чому», «Буде так» та інших для Таїсії Повалій
«Харам-буру» для Лоліти Мілявської,
«Чортополох» для Олександра Малініна
«Бал Розлучення сердець» для Софії Ротару
«Ти моя» для Олександра Пономарьова
«Авжеж» для Наталії Могилевської
«Навеки, на годы» для Гарика Кричевського
«Нiчий» та інших для El Кравчука
«Здравствуй, Киев» та інших для Євгена Рибчинського".
Отож, якби там не було, вже зрозуміло, що Є.Рибчинський обійме якусь помітну посаду у парламентському чи урядовому ешелоні менеджменту культури. І думки щодо реформ галузі у нього є. Інша справа - якими будуть дії і команда? Але, то вже дуже інша історія...
Приємно, що люди, з якимись вчилися і працювали в одних штабах, сягнули висот!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
| 
