Якщо Москві не потрібні скарби Київської Русі,  час забрати їх Україні!

Закінчився перший етап скандальної епопеї з повернення унікальної колекції грошових знаків Київської Русі, виставленої на продаж одним з аукціонів Москви. Поки що маємо мінімальні втрати – хтось за 5000 доларів викупив срібник з тризубом. Один з двох, які засновник аукціону С.Юнін публічно пообіцяв подарувати Україні за умови офіційного звернення. Як завжди, команда журналу «Музеї України», що організувала процес повернення і традиційно опинилася в епіцентрі всіх бурхливих подій, залишилася наодинці з купою проблем. Хоча, більшість з них нам вдалося вирішити!

Ми знайшли колекцію. Привернули до неї увагу, провівши, як ми вважаємо, зразкову інформаційну кампанію! Про скарби Київської Русі повідомили всі провідні ЗМІ! Після того, написали засновнику аукціону, який дав слово передати для державного музею два княжих срібника орієнтовною вартістю десь у 25000 доларів. Нам залишалася дрібниця – організувати лист з Уряду, МЗС, нашого Посла в Москві чи Мінкульту. На той момент Міністра культури ще не призначили. Тож ми звернулися до М.Я.Азарова, до Міністра закордонних справ і в Посольство. Апарат М.Азарова «спустив» наше звернення в обезглавлений Мінкульт. МЗС промовчало. Посольство в РФ ввічливо  подякувало за увагу, направивши на торги якусь баришню з відділу культури. Листа ніхто не написав! Україна втратила срібник з тризубом, яких описано лише 25! На жаль…

На щастя, у Москві проявляють демонстративну байдужість до раритетів Київської Русі! Воно і зрозуміло, коли у Києві губили срібники, Москви ще просто не існувало! Отож, всі інші лоти НЕ ПРОДАЛИСЯ! Ось цитата з заяви аукціону: «9 февраля состоялся первый аукцион Восточно-европейского антикварного дома «Монеты, ордена и медали». Несмотря на определенный скепсис до начала аукциона со стороны некоторых игроков антикварного рынка, участники и гости торгов в один голос признали аукцион успешным. Всего было продано 79 лотов на общую сумму в 624 тысячи 300 долларов США. Наиболее яркими получились торги за лот № 110 – рубль Петра Третьего 1762 года выпуска, в результате которых его стартовая цена увеличилась в 2 раза. Самым дорогим проданным лотом стала монета в 37 рублей 50 копеек Николая Второго, которая была куплена за 100 тысяч долларов США.

А вот монеты Киевской Руси, несмотря на инспирированный интерес в ряде украинских СМИ, большого интереса не вызвали. Лишь сребреник Василия Темного (лот №9) был продан по стартовой цене за 5 тысяч долларов, остальные лоты эпохи Киевской Руси были сняты с аукциона из-за отсутствия спроса и будут выставлены на продажу в магазине Восточно-европейского антикварного дома.»

Отже, якщо ми зможемо офіційно, від імені урядової структури звернутися в Москву, якийсь державний музей може отримати у подарунок срібник за 120000 грн! Більше того, не треба вдавати з себе жебраків! Треба ще десь 150 тис. грн., аби викупити інші вцілілі лоти! Що, фракція Партії регіонів не може скинутися? Чи УДАР, Свобода? Краще, аби всі відразу! Це ж мізерна сума! А пригода яка резонансна! Доведеться тим зайнятися…

Повірте, у цій ситуації маленькому культурологічному журналу «Музеї України» легше організувати подарунок для народу у 120 тис. грн., втратити 5000 доларів, зібрати 150 тисяч, ніж отримати одного бюрократичного листа з державної контори!

І М.Азарову, і в МЗС писали. Результат відсутній. Залишається «рідний» Мінкульт і щойно призначений Міністр Л.Новохатько!

Який може бути сценарій. Ми пишемо Міністру листа. Враховуючи ювілей хрещення Русі, розпорядження Президента України, патріотично-романтичний ореол цієї пригоди, Міністр теоретично повинен зреагувати. Достатньо доручити якомусь тямущому помічнику чи раднику зконтактуватися з аукціоном і отримати гарантії безкоштовної передачі обіцяного срібника. Як і обіцяв засновник аукціону Сергій Юнін: "Мы не занимаемся политикой, и меньше всего хотели бы, чтобы наша деятельность становилась разменной картой в политических играх, в том числе и в Украине. Мы очень уважаем украинский народ, с которым нас объединяют и нынешние добрососедские отношения, и наша общая великая история, которая выражается и в деталях, в том числе, в этих монетах. Поэтому мы готовы рассмотреть вопрос о досрочном выкупе и возвращении этой коллекции на Украину. Более того, если нам поступит официальное письмо от Правительства Украины, то мы готовы пойти на такой шаг, как преподнести эти монеты в дар Украине и украинскому народу". Контакти тут - http://domantik.ru/contacts/vead

Сподіваємося, нашому часопису, спільно з патріотичними депутатами, перш за все Партії регіонів та її чисельними симпатиками, за підтримки Мінкульту вдасться зібрати необхідні кошти!

Міністру залишиться лише підписати відповідного листа, особисто відвідати Москву, чи комусь доручити, і організувати доставку скарбу Київської Русі до Києва. Де урочисто передати колекцію державному музею на власний вибір. У присутності тих, кого треба!

Інформаційна підтримка буде! Повірте, якщо ті експонати оперативно виставити в музейній експозиції, до них почнеться тихе паломництво! Оцініть кількість публікацій, крутизну сюжету, легенду, яка виникла на очах у всіх! Ми всі, колективно, здобудемо красиву зовнішньополітичну перемогу, Україна ПЕРЕМОЖЕ!

Листа пишу, статтю розміщую. Чекаємо якоїсь реакції! Головне, осмислених прагматичних дій!

Перемагати теж слід вчитися! Плач і поразки вже просто дістали!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Цей срібник нам повинні подарувати!




 

Сколы по краям. Отверствия. Крайне сильная сохранность для данного типа. Редка.

480 000 руб. Лот №8, Владимир, конец X в., Ag, XF, 22,4—24,8 мм

Тип I, вариант легенды IV ("Владимиръ а се его сребро / ис хс"). На лицевой стороне монеты изображен князь, на голове шапка с подвесками. В правой руке крест на длинном древке. У левого плеча княжеский знак - трезубец. Круговая надпись (читается против часовой стрелки). В верхней части у края монеты - сквозное отверствие. На оборотной стороне находится погрудное изображение Иисуса Христа с крестчатым нимбом. По сторонам - монограмма Христа под титлом. Первая серебряная монета, чеканившаяся в Киевской Руси в конце X века, затем — в начале XI века. Для чеканки использовалось серебро арабских монет. Сребрениками выпускались в небольшом количестве и недолго, потому они не имели большого влияния на денежное обращение Киевской Руси. Сребреники представляют собой своеобразную группу памятников культуры Древней Руси.

Исключительно редкий экземпляр. Известны считанные единицы данного типа. Отсутствуют во многих крупнейших коллекциях.

160 000 руб. Лот №9, Василий, IX-X в, Ag, F/VF, 24,7—25,0 мм

Тип IV. Монета относится к редкой разновидности сребреников Владимира четвертого типа с легендой: "Владимире серебро + Святого Василия". На лицевой стороне изображен князь, сидящий на престоле. Вокруг головы нимб. Правой рукой князь держит крест на длинном древке, левая рука - на груди. Слева и справа - следы надписи. На оборотной стороне помещено изображение княжеского знака в виде трезубца. По окружности - следы надписи.  Для чеканки использовалось серебро арабских монет. Сребрениками выпускались в небольшом количестве и недолго, потому они не имели большого влияния на денежное обращение Киевской Руси. Сребреники представляют собой своеобразную группу памятников культуры Древней Руси.

Редчайщий экземпляр. Отсутствует во многих собраниях.

112 000 руб. Лот №10, XI-XV в., Au, VF, 16 x 7 x 5 мм 

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Традиционными единицами были серебряные слитки различных типов; известны (в основном по литературе) и золотые, описанные как "столбики" или "прутики". Сохранившиеся экземпляры золотых слитков имеют форму, схожую с серебряными слитками "новгородского" типа .

Крайне редкий коллекционный экземпляр. Необычная форма.

144 000 руб. Лот №11, Ранняя Новгородская, XI-XV в., Ag, VF/XF, 205 x 13 x 12 мм 

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Отличается своими размерами - превышает длиной все известные экземпляры. Удлиненные слитки новгородского типа наиболее приближенной длины встречены лишь дважды: в Тверском кладе 1906 г. и в 1888 г. в Херсонесе при проведении археологических работ. Хронология подобных слитков крайне расплывчата. По внешнему виду они, скорее, относятся к раннему периоду бытования слитков новгородского типа, являясь отступлением от их стандартизированного вида.. Имела наибольшее значение в денежном обращении. Изначально была распространена на северо-западе Руси, а с середины XIII века распространилась по всей территории Древней Руси.

Типажная интересная гривна.

92 800 руб. Лот №12, Киевская шестиугольная, XI-XIII в., Ag, XF, 77 x 34,5 x 10 мм

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Гривна шестиугольной формы, имевшая хождение в Киевской Руси в XI-XIII вв. За одну шестиугольную гривну можно было купить нескольких рабов.

Редкий коллекционный экземпляр. Типажная!

105 600 руб. Лот №13, Черниговская , XI-XV в., Ag, VF/XF, 126 x 21 x 11 мм  

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Переходная форма между киевской и новгородской гривнами. По форме была близка к киевской, а по весу — к новгородской.

http://domantik.ru/items/aukcion-1-monety-ordena-i-medali/coins?query=&category_id=&sort=year-asc&layout=grid&year[]=-43&year[]=1994&price[]=17600&price[]=5280000&page=1

Чрезвычайно редкий экземпляр. Известный единичный гривны данного типа. Отсутствует во многих крупнейших собраниях.

144 000 руб. Лот №14, Ладья, XIV в., Ag, XF, 107 x 11-23 x 12-23 мм

Платежный слиток во время безмонетного периода (конец XI - середина XV вв.). Форма данного экземпляра соединяет в себе черты слитков "новгородского типа с горбатой спинкой" и "ладьевидного". Подобные гривны тяготеют к западным древнерусским землям и встречаются на территории Украины и Белоруссии, получая распространение с середины XIV в.