Головна | Мій профіль | Вихід Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту
Locations of visitors to this page
Категории раздела
Мои статьи [2349]
Наш опрос
Ви впевнені у тому, що офіційна історія відповідає дійсності?
Всього відповідей: 485
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » Статті » Мои статьи

МЕНЕДЖЕРИ-ПОДВИЖНИКИ У НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

МЕНЕДЖЕРИ-ПОДВИЖНИКИ У НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

В черговий раз підняти гостру тему збереження культурних цінностей напередодні наближення відзначення дня пам’яток культури та історії змушує негативний розголос про ситуацію у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» та особу його теперішнього відстороненого очільника Павла Довгошиї. Після резонансного сюжету у програмі «Гроші» на телеканалі 1+1 відносно продажу музейних цінностей з вітчизняних музеїв, у інтернет-просторі з’явилося кілька цікавих відеоматеріалів.

Це прес-конференція відстороненого генерального директора, а також зйомки «діалогу» представників адміністрації працівників закладу з журналісткою Аліною Стрижак, авторкою сюжету, де фігурує вищеназваний керівник. В одному з цих відео заступник генерального директора з наукової роботи Ю.Коптюх апелює до журналістки, мовляв «принизливо шукати злодюг серед подвижників, які життя вклали в заповідник» працюючи під керівництвом М.Сікорського. Цікаво, що ця пафосна теза ніяк не підкріплюється відео рядом, адже поруч з журналісткою не має жодного з працівників, окрім власне самого Ю Коптюха, який би прийшов працювати не при П. Довгошиї. Кого ж тоді  називає подвижниками Ю.Коптюх?

Розмірковуючи над цим питанням хочеться почати саме з аспектів кадрової політии, адже закладом національного рівня поставлено керувати людину, без належної освіти, з сумнівним досвідом управлінської діяльності, що неодноразово отримувала недовіру з боку Переяслав-Хмельницької міської ради, ще й з негативною репутацією не лише у місті, а й в області. Проте жоден з цих аспектів, так як і попереднє зняття з посади генерального директора НІЕЗ «Переяслав» у 2008 р. та негативні наслідки перебування на посаді директора Київоблкіно впродовж 2008-2010 років не вплинули на рішення міністра культури України Михайла Кулиняка про призначення у травні 2010 р. П. Довгошиї на знакове місце. З того часу заклад не полишають серйозні скандали. Однак колишній міністр М. Кулиняк вперто нічого не помічав. Щоправда з міністерства присилалися комісії, які діяли як діяли. Тим часом заповідник позбувався своїх досвідчених працівників. У грудні 2012 перед власною відставкою, відсторонивши П.Довгошию екс-міністр швидко відновив його на посаді генерального директора, пролонгувавши дію контракту. Незабаром таке кадрове рішення спричинило до низки чергових скандалів.

Схоже П.Довгошия почув себе аж надто впевнено. І це не дивно, бо чинити опір адміністративному свавіллю в середині колективу стало просто нікому. адже, незалежна профспілка, що два з половиною роки захищала дітище М. Сікорського через суди, сьогодні складається переважно з вже звільнених працівників і не може протидіяти незаконним вчинкам та рішенням адміністрації. За три роки керування нового директора до когорти звільнених потрапили, усі без винятку, заслужені працівники культури України (!!!), понад два десятки кваліфікованих наукових працівників, завідувачів та директорів окремих музеїв. Керівні адміністративні посади в закладі НАЦІОНАЛЬНОГО рівня переходять з рук в руки. Має місце невиправдане та незрозуміле суміщення одними й тими ж особами кількох керівних посад. Навіть прийняті директором нові працівники не затримуються довго на робочих місцях. Відмовляючись виконувати сумнівні накази дирекції закладу вони звільняються, звертаються до судів та прокуратури. Загальна кількість судових позовів відносно неправомірних дій дирекції на сьогодні нараховується десятками. Більшість з них, що стосуються незаконних звільнень з займаних посад задоволені судом.

Натомість під тиском адміністрації сьогодні у заповіднику сформоване коло з нових спритних молодих працівників, що знаходячись на 0,5 ставки отримують по 7 тисяч гривень щомісячної зарплати! Чий досвід вони переймають? Цікаво, чи не є матеріальне заохочення єдиним «професійним» мотивом, який змушує нових та деяких старих працівників плясати під дудку генерального директора? Адже суми зарплат та премій окремих з них доходять до двохзначних цифр з трьома нулями. Цікавим фактом є нарахування «тринадцятої» зарплати колективу саме тоді коли директор є відстороненим. Цікаво й те для чого до профспілкового комітету, членами якого є «лояльні» до дирекції працівники, під час останнього зібрання увійшли ледь не всі представники адміністрації – призначенці П.Довгошиї. Багато дивного робиться сьогодні у НІЕЗ «Переяслав». Проте більшість його працівників злякано мовчить, покірно підписуючи папірці у підтримку відстороненого директора. А як не підписати, коли підписи збираються навіть по домівках безпосередніми керівниками.

Кажуть, що не треба виносити «сор из избы». Проте існує певна межа, коли жити у бруді стає далі неможливо! В цей же час з боку новоспечених «подвижників» справи Михайла Сікорського лунають голоси про те, що «до них ніхто не працював так як цього вимагають інструкції», що зібраний десятиліттями наполегливої безкорисної праці колективом під керівництвом Героя України багатющий скарб народної культури та історії «знаходиться у неналежному стані». Хочеться сказати у відповідь на це, – Бог вам суддя, та згадати народну мудрість про те, що у поганому яблучку черви не заведуться.

Не можна не зауважити і на деяких важливих аспектах напередодні відзначення дня пам’яток історії та культури. Адже ставлення нової адміністрації до збереження культурних цінностей відверто дивує. Ще восени 2010 року після резонансної покражі центрального предмету експозиції Археологічнго музею – унікального бронзового Лутерія ІV cт. до н.е., вартість якого, за приблизною оцінкою фахівців може становити сотні тисяч доларів, постало питання встановлення віконних грат. Замість цього дирекція закладу згорнула частину діючої експозиції, перемістивши її до непристосованих фондосховищ.

То на що насправді спрямована робота «подвижників» Михайла Сікорського, які, до слова, приймалися на роботу Павлом Довгошиєю. У невеличкому місті-музеїв ширяться чутки про те що директор разом зі своїми колишніми однопартійцями по ПЗУ (Партія зелених України) котрих він привів працювати на керівні посади налагодили збут музейних предметів. Не є секретом, що такі великі міста як Київ та Львів мають сегменти «чорного ринку» музейних цінностей. Схема, що застосовується для потрапляння до нього коштовних предметів старовини доволі проста. Комісія визнає неможливість проведення реставрації тих чи інших предметів, скажімо ікон чи стародруків, а потім вони списуються з балансу. Далі вже справа техніки. В умовах непрозорої «звірки стану наявності» раритетів у фондозбірнях вітчизняних музеїв створюється зручна ситуація для нечистих на руку ділків.

То чим же насправді викликані нещодавні скандали у фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»? Адже саме туди постійно навідувався директор у супроводі своїх заступників з вимогою відкрити доступ до експонатів без відповідних документів. Усе закінчилося звільненням головного зберігача Л. Годліної, прямо з лікарняного ліжка, БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ АКТУ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ та колективним звільненням на знак протесту працівників відділу фондів, що не змогли витримувати постійного тиску з буку адміністрації. Написані до місцевої прокуратури та у Міністерство культури на ім’я М. Кулиняка доповідні службові записки лишилися без уваги. Таким чином, сьогодні у НІЕЗ «Переяслав» усі ключі від усіх фондосховищ підконтрольні виключно дирекції закладу, а посаду головного зберігача обіймає людина, яка немає й року музейного стажу роботи.

Наводить на деякі роздуми ставлення директора й до наукової роботи, його «професійний сленг» та етика, як керівника установи. Для прикладу, сьогодні призупинено роботу археологічної експедиції, працівникам археологічного відділу заборонено «робити археологію», з минулого року не затверджені плани наукової роботи для більшості працівників закладу. Для наукових працівників уведено повсякчасну незрозумілу звітність, неправомірно покладається матеріальна відповідальність, а у розмовах з підлеглими, що не бажають миритися з директорським свавіллям «зайві» слова не добираються, навпаки, саме акцент на «недолугості» колег став основним інструментом доведення власної зверхності з боку вищого керівництва. Цей стиль переймають і інші представники нової адміністрації. Прикро, що залежність від неадекватних дій директора змушує більшість працівників мовчати, а то й уподоблюватися йому.

Усе, що відбувається у НІЕЗ «Переяслав» у три останні роки керівництва П.Довгошиї породило глибоку кризу в трудовому колективі та поставило під загрозу збереження культурного надбання українського народу, що збиралося справжнім подвижником перед Богом і людьми, Героєм України – Михайлом Івановичем Сікорським.

На завершення хочеться звернути увагу на деякі незначні, проте показові моменти, що засвідчують рівень компетентності сучасної адміністрації НІЕЗ «Переяслав».

16 лютого цього року відбувся 100-річний ювілей з дня народження відомого українського художника Миколи Малинки (1913-1993). У місцевій пресі вийшла публікація, що попри свій очевидний благий намір не може не викликати, щонайменше подиву. Адже, померлому, ще у 1993 році живописцеві від імені колективу НІЕЗ «Переяслав» бажають «міцного здоров’я, бадьорого духу та творчого вогню в душі». Довершує недоречні побажання підпис – «Шановний Миколо Панасовичу, дякуємо Вам за те, що Ви є!. Адміністрація НІЕЗ «Переяслав».

А ось як сьогодні виглядає пам’ятник молодому Тарасові Шевченку, що вже понад рік як демонтований зі свого місця на розі вулиць Т.Шевченка та Г.Сковороди і знаходиться у реставраційній майстерні заповідника. Можливо так адміністрація «подвижників» готується до оголошеного міністерством культури Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка?

Погодьтеся, усе це нагадує театр абсурду.

 

Комітет порятунку НІЕЗ «Переяслав».



Кажуть, що скульптуру зганьбили свідомо, аби це фото передали новому Міністру культури, що залюблений у Кобзаря...



Побажання успіхів митцю, який помер двадцять років тому! Опубліковано місцевою пресою! Після такого таке видатне керівництво "менеджерів Кулиняка" повинно йти у відставку добровільно!
Категорія: Мои статьи | Додав: rostik (06.04.2013)
Переглядів: 598 | Теги: МЕНЕДЖЕРИ-ПОДВИЖНИКИ У НІЕЗ «ПЕРЕЯС | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • [11.02.2017][Мои статьи]
    Комітет порятунку музеїв протестує! (130)
    [26.01.2017][Мои статьи]
    Excavations at Baturyn in 2016 (0)
    [04.09.2016][Мои статьи]
    Музей плакату представляє Юрія Неросліка (0)
    [12.07.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ У БАТУРИНІ 2015 РОКУ. РЕКОНСТРУКЦІЇ КІМНАТ ПАЛАЦУ МАЗЕПИ (0)
    [06.01.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БАТУРИНА У 2014-2015 РОКАХ (0)
    [18.12.2015][Мои статьи]
    Гармату Мазепи "Лев" вкрали з Кремля?! (0)
    [15.12.2015][Мои статьи]
    Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини» (0)
    [14.12.2015][Мои статьи]
    "Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (0)
    [08.12.2015][Мои статьи]
    Відчуй Україну! - Маріуполь (0)
    [07.12.2015][Мои статьи]
    Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (1)

    Каталог статей

    Міні-чат
  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz