Головна | Мій профіль | Вихід Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту
Locations of visitors to this page
Категории раздела
Мои статьи [2357]
Наш опрос
Ви впевнені у тому, що офіційна історія відповідає дійсності?
Всього відповідей: 476
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » Статті » Мои статьи

Монстр скинутий. А що ж далі?

Монстр скинутий. А що ж далі?

Висловлюємо  щиру вдячність головному редактору журналу «Музеї України» пану  Віктору Тригубу – мужньому борцю за справедливість, людині, яка попри погрози встала на захист наших українських музеїв, їхніх професійних співробітників, на захист справедливості, а відтак, на захист української культури. Впевнені, що актуальні, змістовні, гострі  статті,  надруковані на сторінках його журналу, мали серйозну вагу у справі  захисту музеїв та музейників від свавілля  сумнозвісного міністра культури М.Кулиняка, а також у позбавленні його міністерського крісла.  Але що ж далі?

У коментарях про  звільнення Кулиняка хтось написав «Чи не зарано радієте ?»  Дійсно, монстр скинутий, а справа його живе.  Так само  безкарно вершать свою чорну справу головні  організатори та виконавці згубної політики Кулиняка, ті, хто надавав йому «мудрі» поради щодо його не менш «мудрих» вчинків на теренах музейної ниви. Пани А.Вінграновський, В.Вечерський і головна діюча особа  у цьому спектаклі  О.Сердюк продовжують  широко розгорнуту саме ними розправу над українським музейним середовищем та безсоромний дерибан бюджетних коштів. У  хижих кігтях  Вечерського та Сердюк  залишаються підвладні їм  музеї та музейні співробітники, які постраждали від  їхнього безпардонного, руйнуючого вторгнення у музейну сферу. Заручившись «академічною» підтримкою розлюченого новітніми серйозними здобутками  музейних науковців П. Толочка, вони продовжують політику нищення наукових набутків співробітників Національного заповідника «Софія Київська» та Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Окрім того, завдяки їхнім діям у Лаврі знову матеріалізувалась  пресловута порномодель В.Прокаєва, щойно безпідставно не продовжено контракт з  досвідченим директором заповідника у Глухові С.Слєсарєвим, який багато років гідно і плідно розвивав Глухівський заповідник  і ось нагорода – дієздатного, досвідченого професіонала   викинуто на пенсію, триває цинічне знущання над колективом Переяславського заповідника, брутально підпалено вандалами будівлю Гостинного двору тощо.  Громадськості  вочевидь демонструється відверта наруга над  суспільством, над національною  культурною спадщиною, чим  підтверджується думка про те, що пан Кулиняк був зовсім на першою скрипкою у цьому оркестрі, а лише виконавцем чиїхось злочинних планів. Ця недолуга політика аж ніяк не йде і на користь владі,  за яку кияни  не проголосували у 2012 р.,  і навряд чи проголосують у 2015 р.

В інтерв’ю, розміщеному на сайті  Національного заповідника «Софія Київська», головний ініціатор беззаконного звільнення попереднього директора Софійського заповідника Н. Куковальської  О. Сердюк, яка нахабно  зайняла чуже місце,  хвалиться своїми «здобутками» та, мовляв, чудовими відносинами у колективі,  облудно заявляє про те, що їй невідомо, чому звільнилися кращі науковці Софії.  Брехня, вигнання кількох десятків працівників – відомих науковців, вправних заступників  попереднього генерального директора, юриста, зав. канцелярії, групи досвідчених пам’яткоохоронців, архітекторів тощо – то справа її рук. Це наслідок її протиправних наказів та агресивних наполягань звільнити місця, на які набрано родичів, приятелів, людей, не обізнаних ані у музейній справі загалом, ані  у пам’ятках заповідника зокрема.

 Нещодавно  на спеціальне запрошення Сердюк,  син  П. Толочка – О. Толочко, відверто нехтуючи Указом Президента України про 1000-літній ювілей Софії, ігноруючи факт  широкого відзначення його на міжнародному і державному рівнях, прочитав  напутливу лекцію співробітникам Софійського заповідника про безпідставність і заледве не «шкідливість»  святкування цього ювілею. Гірко й смішно, що співробітники заповідника, добре обізнані у правдивості і доведеності 1000-ліття Софії, мали мовчки слухати  амбітні повчання «видатного науковця», який вельми поверхово  знає  цю пам’ятку і не володіє необхідною інформацією, пов’язаною з вивченням Софії.   Люди залякані, бо скажеш слово – залишишся без роботи, ось і мовчать  усі як за страшної сталінської доби.  І ті, що залишилися, пошепки, озираючись – чи не підслуховує хто, говорять про жахливий клімат у колективі,  про заборону на справжню наукову роботу, бо це не подобається  «генералам від науки» панам Толочкам. На вимогу П.Толочка як голови Наглядової ради  Софійського заповідника, науку в ньому замінено виставковою діяльністю, яка насправді була й є лише одним із напрямків культурно-просвітницької роботи музеїв. Заповідник, що  за попередньої адміністрації не тільки  провадив дуже активну виставкову діяльність (у тому числі у найвідоміших музеях і культурних осередках усього світу), але й став  відомим у світі  науковим центром, знову понижено до статусу лише культурно-освітньої установи, як то було за тоталітарної доби.   

Можна чимало негативного говорити й щодо підбору сучасного кадрового складу заповідника, та досить  навести тут лише один  промовистий приклад - до кола своїх наближених Сердюк узяла колишню заступницю гендиректора Києво-Печерського заповідника з екскурсійної роботи С.Зоринець, яку було просунуто на ту посаду Сердюк і звільнено з Лаври за статтею невідповідності займаній посаді, причому на цьому звільненні наполягав колектив Лаврського заповідника. Й не дивно, що наполягав, бо Зоринець вже й у Софії  показала себе  далеко не з кращого боку. І цю особу підбирає Сердюк, бо це її креатура, якій вона знов-таки підготувала керівну музейну посаду. Саме такі нікчемні «професіонали»  мають захищати Сердюк, бо поки буде Сердюк – доти будуть й вони займати чужі місця і отримувати накручені зарплати у музеях і заповідниках України. Пора покласти край цьому   свавіллю, припинити знущання над колективами музеїв і над самими музеями, їхніми пам’ятками. Боротьбу не завершено, дійсно правий  той, хто дав коментар –  «Чи не зарано радієте?». Аби відродити закон і справедливість та справді радіти за нашу культуру,  необхідно, перш за все,  прибрати з ключових посад Вінграновського, Вечерського, Сердюк. Необхідно покласти край диктату П.Толочка у музейній сфері і позбавити його наданих йому  злочинними чиновниками від культури  повноважень голови Наглядової ради  Софійського заповідника. Геть руйнівників української культури!!! Доки вони у руля, не буде ладу в українській культурі й спокою у суспільстві.

Софія Лаврська.

Категорія: Мои статьи | Додав: aistor (12.02.2013)
Переглядів: 286 | Коментарі: 1 | Теги: Монстр скинутий. А що ж далі? | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • [11.02.2017][Мои статьи]
    Комітет порятунку музеїв протестує! (0)
    [26.01.2017][Мои статьи]
    Excavations at Baturyn in 2016 (0)
    [04.09.2016][Мои статьи]
    Музей плакату представляє Юрія Неросліка (0)
    [12.07.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ У БАТУРИНІ 2015 РОКУ. РЕКОНСТРУКЦІЇ КІМНАТ ПАЛАЦУ МАЗЕПИ (0)
    [06.01.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БАТУРИНА У 2014-2015 РОКАХ (0)
    [18.12.2015][Мои статьи]
    Гармату Мазепи "Лев" вкрали з Кремля?! (0)
    [15.12.2015][Мои статьи]
    Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини» (0)
    [14.12.2015][Мои статьи]
    "Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (0)
    [08.12.2015][Мои статьи]
    Відчуй Україну! - Маріуполь (0)
    [07.12.2015][Мои статьи]
    Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (0)

    Каталог статей

    Міні-чат
  • Copyright MyCorp © 2017
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz