Головна | Мій профіль | Вихід Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту
Locations of visitors to this page
Категории раздела
Мои статьи [2349]
Наш опрос
Ви впевнені у тому, що офіційна історія відповідає дійсності?
Всього відповідей: 485
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » Статті » Мои статьи

Павло Полуботок – чернігівський полковник та наказний гетьман Лівобережної України (до 350-річчя з дня народження)
Полуботок Павло Леонтійович (1660 – 29.07.1724) – наказний гетьман Лівобережної України, обраний старшиною (1722-1724). Власник великих земельних маєтностей у Чернігівському, Лубенському, Гадяцькому, Ніжинському та інших полках. Вихованець Києво-Могилянського колегіума, чернігівський полковник (1706-1722). За полковництва Полуботка в 1706 р. (йшла війна Московії зі Швецією) Петро І інспектуючи боєздатність розквартированих в Україні частин і придатність фортець до імовірної відсічі ворога, відвідав Чернігів. Мабуть, у цьому зв’язку, того ж таки 1706 р. було складено «Сметную книгу», що містила опис фортифікаційних споруд, а також унікальний план міста – «Абрис Чернігівський». Як повідомляють джерела: «Після банкету, який чернігівський полковник дав на честь царя у своєму будинку, Петро І вирушив Десною до Києва. Наступного року в Чернігові було збудовано склади («провиантские магазины») і розпочато реконструкцію міських укріплень».
Числені маєтки Павла Полуботка давали неабиякі прибутки, до того ж панщина траплялася в них лише зрідка, натомість головну повинність становила так звана «осінщина» – земельна рента, яку стягували з «підданих» грошима і натурою. Розмір «осінщини» становив в залежності від майнового стану від 10 копійок до 7 карбованців 40 копійок (в той час олія коштувала 1 відро – 1 карбованець, 1 качка коштувала – 5 копійок). Водночас Полуботок споруджував у своїх володіннях гути, на яких виготовляли скло та вироби з нього, рудні, поташні буди і селітряні варниці, залюбки займався комерцією. Зокрема, він контролював і навіть намагався зосередити у своїх руках торгівлю зерном, горілкою й тютюном у межах Чернігівського полку. З Полуботком пов’заний історичний переказ, мовби, рятуючи від царя українські національні скарби він у 1720 р. поклав до Англійського банку 200 тисяч карбованців золотом тобто дві бочки золота та інших коштовностей із заповітом, що ці кошти мають бути повернуті Україні, коли вона стане суверенною і незалежною.
Маєтки і багатства Полуботка були конфісковані царським урядом після його ув’язнення. Згідно документів він був найбільшим землевласником на Лівобережній Україні, володів 70 селами і 3200 селянськими дворами. Опис маєтку Павла Полуботка в Чернігові певною мірою засвідчує його художні смаки. В книзі О.Б. Коваленка «Павло Полуботок – політик і людина» зазначається, що в будинку Полуботка житлові приміщення прикрашали «персони» (портрети) самого Полуботка, його батька, дружини та синів. Серед іншого майна в описі 1724 року згадується також 20 картин невідомого змісту і «картина китайськой работы, шита по белому атласу шелком разным», кілька настінних годинників та великих дзеркал. Стіни й меблі були декоровані килимами, стільці та лавки оббиті червоним, зеленим, блакитним сукном або шкірою. З коштовної зброї – шабель, пістолів, рушниць – складався невеликий домашній арсенал. Павло Леонтійович володів великою бібліотекою. У скринях зберігалися сувої китайського шовку, турецької та грецької парчі, німецьке та голанське полотно і мережево, у спеціальних «шкатулках» – числені хрести, персні, каблучки, намиста й інші прикраси із золота й дорогоцінних каменів, у «погребцях» – срібний та кришталевий посуд». Усіма барвами вигравав дорогий, оздобленнй гаптуванням і хутром одяг.
Цей же опис містить досить докладні відомості про садибу, яка схематично зображена на «Абрисі Чернігівському» Один з найбагатших можновладців старої України, Полуботок облаштувався, як-то кажуть, на широку ногу, й завів у себе «двір» на гатунок гетьманського. Один із сучасників засвідчував, що «у бывшего полковника черниговского Павла Полуботка многие малороссийских и польских шляхтичей дети придворно служили, с которых он иных сотниками, а иных значковыми полку Черниговского товарищами производил». Садиба Павла Полуботка знаходилась на Застриженні, зараз на цій території розміщено військовий шпиталь.
За традицією того часу Полуботок, як предсавник можновладних верств, був меценатом. Особливою прихільністю полковника користувалася Вознесенська церква в Чернігові, розташована поблизу його садиби на Застриженні. На іконостасі було зображено герб Полуботків, а у церковній ризниці зберігалися срібні чаші, потири та богослужбові книги у коштовних окладах, подаровані Павлом Полуботком та його нащадками. У Чернігівському обласному історичному музеї експонується дзвін, свого часу відлитий коштом Павла Полуботка для Вознесенської церкви.
Помираючи гетьман Іван Скоропадський на смертному ложі призначив Павла Полуботка наказним гетьманом до обрання нового. Полуботок, очоливши старшинську верхівку, почав домогатися відновлення гетьманства та ліквідації Малоросійської колегії, створеної 16 травня 1722 року. Малоросійська колегія за дорученням московського царя здійснювала функції вищої касаційної інстанції, вищого фінансового органу і вищої контролюючої установи Гетьманщини. Колегія одержала право на власний розсуд в разі потреби втручатися у будь-яку сферу життєдіяльності козацької держави.
Наказний гетьман наполягав, що будь-яка скарга, перш ніж потрапити до Малоросійської колегії, мусить бути розглянута у Генеральному суді. Коли ж хто не задоволняючись сільським або сотенним судом, буде апелювати до полкового або до генерального суду, про це видавався письмовий документ. Головне ж, якщо раніше податки надходили до військової та гетьманської скарбниць, то відтепер вони збиралися під контролем Малоросійської колегії й поповнювали казну Московського царя.
26 серпня 1723 р. на річці Коломак, що на Полтавщині, складено «Коломацькі чолобитні». В них старшина скаржилась на зубожіння козаків і посполитих від військових незгод, неврожаїв і обтяжливих «зборів» Малоросійської колегії, знову порушувала питання про звільнення своїх маєтків від оподаткування, визнавала наявність недоліків у галузі судочинства, але запевняла, що в змозі позбутися їх без стороннього втручання, і просила дозволу обрати гетьмана. Про це писав, а потім і говорив Павло Полуботок в промові до Петра І.
Полуботок був викликаний до Санкт-Петербургу і підступно ув’язнений в Петропавлівський фортеці. Навесні 1724 р він занедужав. Переказ, записаний ще Дмитром Бантишем-Каменським, оповідає, що, коли Петрові І повідомили про хворобу наказного гетьмана, цар відправив до нього свого лікаря. Але Павло Полуботок відмовився від його послуг: «Нащо мені життя, коли не можу бути корисним Вітчизні». Про це також сповістили Петра І, й імператор буцімто відвідав Павла Полуботка, навіть прохав прийняти ліки. Полуботок був непохитним: «Ні, государю,ти не в змозі вже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло постануть на одній дошці перед Богом, і Він розсудить діла їхні». Пророцтво збулося-через місяць після смерті наказного гетьмана пішов з життя і Петро І.
Полуботкова мужність викликає захоплення. Він, єдиний у своїй добі, сказав цареві у вічі правду, пішов йому наперекір, хоч і знав, що його чекає, адже він був свідком численних лютих страт і катувань.
Одна з вулиць Чернігова носить ім’я цього незламного наказного гетьмана Лівобережної України – Павла Полуботка.

Людмила Нижник, старший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній"
Категорія: Мои статьи | Додав: graf (05.01.2011)
Переглядів: 1038 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • [11.02.2017][Мои статьи]
    Комітет порятунку музеїв протестує! (130)
    [26.01.2017][Мои статьи]
    Excavations at Baturyn in 2016 (0)
    [04.09.2016][Мои статьи]
    Музей плакату представляє Юрія Неросліка (0)
    [12.07.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ У БАТУРИНІ 2015 РОКУ. РЕКОНСТРУКЦІЇ КІМНАТ ПАЛАЦУ МАЗЕПИ (0)
    [06.01.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БАТУРИНА У 2014-2015 РОКАХ (0)
    [18.12.2015][Мои статьи]
    Гармату Мазепи "Лев" вкрали з Кремля?! (0)
    [15.12.2015][Мои статьи]
    Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини» (0)
    [14.12.2015][Мои статьи]
    "Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (0)
    [08.12.2015][Мои статьи]
    Відчуй Україну! - Маріуполь (0)
    [07.12.2015][Мои статьи]
    Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (1)

    Каталог статей

    Міні-чат
  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz