Головна | Мій профіль | Вихід Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту
Locations of visitors to this page
Категории раздела
Мои статьи [2357]
Наш опрос
Ви впевнені у тому, що офіційна історія відповідає дійсності?
Всього відповідей: 476
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » Статті » Мои статьи

Петро Оссовський і Польща. Далеке і близьке.

  Родина художника Петра Оссовського, походження та роки проживання на Україні у селі Мала Виска Кіровоградської області.

 

У 2007 році у культурно-мистецькому житті Кіровограда відбулася значна подія: 18 травня, у Міжнародний день музеїв, була відкрита картинна галерея "Світ і Вітчизна” народного художника СРСР, лауреата Державної премії СРСР, міжнародної премії ім. М. Шолохова, дійсного члена Російської академії мистецтв Петра Павловича Оссовського, художника, який народився 18 травня 1925р. в Малий Висці, що на Кіровоградщині.

Петро Павлович згадує: "Я родился в украинском селе Малая Виска и прожил там до шести лет. Впечатления раннего детства настолько сильны в моей памяти, что я помню события и окружающую меня обстановку с поразительной ясностью, которая не стирается с годами”.

В пошуках кращої долі сім’я Оссовських часто переїджала з одного місця проживання в інше: Зінов’євск (м. Кіровоград), Горький (Нижній Новгород) і нарешті у 1936 році – до Москви.

Тут Петра віддають навчатися до Московської середньої художньої школи (1940р.). На вступних іспитах саме Н. Грабарь дав оцінку двом композиціям юнака, як дуже вдалим, а також відмітив вміння юнака працювати над композицією. Пройдуть роки і Петро Павлович скаже, що в творчості вважає Грабаря своїм хрещеним батьком. У роки Великої вітчизняної війни художня школа була евакуйована в Башкирію. Після повернення до Москви Петро продовжує навчання у Московському художньому інституті ім. В.І. Сурикова. Тут Оссовський займається в майстерні відомого живописця і педагога С.В. Герасимова, його вчителями були художники: І. Чекмазов, В. Фаворська, Д. Мочальський, Н. Максимов та В. Костін.

П. Оссовський – із плеяди "шестидесятників, художників так званого "суворого стилю”, один з його основоположників та ведучих художників. Його імя серед імен відомих художників: П. Ніконова, Н. Андропова, В. Попкова, І. Обросова, покоління, яке основним в мистецтві вважало – правдиве зображення життя без прикрас, фальші та сентиментальності.

Петро Оссовський завжди наголошує, що в своїй творчості він завжди був вірним одній темі: "Земля і люди, які на ній живуть”. Він не змінював своє творче кредо і тоді, коли працював в інших країнах. А здійснив він багато мандрівок. Побував у Болгарії, Чехії, Словакії, Італії і Фінляндії, на Кубі, у Мексиці, Латинській Америці, неодноразово і Польщі.

Основні біографічні дані свідчать:

1958р. – поїздка в Угорщину, Польщу, Італію. Участь у виставці молодих радянських художників у Варшаві.

1965р. – творча поїздка в Польщу, Італію. "Мексика” – персональна виставка у Варшаві.

1984р. – пленер "Осетниця-84” під Вроцлавом.

До речі, де б Петро Павлович не був, він завжди робив замальовки: міста, архітектура, люди. Він з великою зацікавленістю та повагою відноситься до мистецтва, побуду народу різних країн. Він намагається зрозуміти душу народу, пізнати природу, яка його оточує. Та особливий інтерес у художника до народних джерел життя. Можливо у цьому і є секрет майстерності та успіху створених ним серій, присвяченим різним країнам. З перших кроків творчого становлення П. Оссовського приваблювала робота над циклами, групами картин, присвяченими одній темі. Спочатку вони, наче раптово, об’єднувались в серії, а вже потім, зовсім свідомо, створювались цикли, які ставали виставками: "Куба”, "Мексика”, "Люди Сибіру, "Польща… До серії "Польща увійшли такі картини: "Варшава, "Фонтан у Кракові, "Польський шахтар”, "Дівчинка з Варшави”, "Краків та інші. І саме ці роботи художника, вірніше картини-повтори, знаходяться в стаціонарній експозиції Кіровоградської картинної галереї П.П. Оссовського. В основному це портрети, пейзажі.

У 2002 – 2004 роках Петро Павлович пише полотна-повтори. Він намагається побачити на заново написаних картинах, раніше створене з позиції життєвого та професійного досвіду, а не колишньої сили почуттів та вражень. Це картини-спомини. "Не хочется думать о часе дня, да, собственно говоря, и о времени, в смысле даты и часа написания его. Меня интересует Время вообще, в широком понимании этого слово, к которому не относится сиюминутное, бытовое значение его, а Время, которое должно остаться на полотне последующим поколениям”, - так вважає Петро Павлович.

У альбомі живописних полотен "Моя художественная жизнь”, який вийшов у 2005 році до виставки в залах Російської академії мистецтв з нагоди 80-річчя з дня народження художника, Петро Павлович написав: "Этот многолетний труд посвящается моим прародителям”. А прабатьки його, без сумніву, були вихідцями із Польщі і самим шанованим із них був той, хто дав роду художника прізвище – Владислав Іванович Оссовський, дід художника. Владислав Іванович народився 1846 році у м. Бердичеві (Україна). Доля його склалася так, що він, учасник російсько-турецької війни, через кілька років після її закінчення, приїздить до Малої Виски. Маючи професію механіка, влаштовується на роботу у молотарню до панської економії. Тут, у Малий Висці, він зустрічає свою майбутню дружину – Валерію Іванівну Сорновську, уродженку Варшави. Вона залишилась сиротою (батьки її були вчителями) і на запрошення пані Войнаровської, її далекої родички, чистокровної полячки, переїздить жити до її маєтку у Малу Виску. Владислава і Валерію, Петро Петрович вважає засновниками династії Оссовських, яка нараховує вже більше ста років. Петро Павлович згадує, що його тітка Геля (дочка Владислава і Валерії) розказувала, що її брат Людвіг, який мешкав у Києві, писав про герб Оссовських та походження роду, який нараховував близько п’ятисот років, та згодом розорився і доля розкидала його нащадків по усьому світу.

В сімї Валерії і Владислава Оссовських було девятеро дітей. У 1899 році народився син Павло, батько художника Петра Оссовського.

Петро Павлович згадує, що під час перебування у Польщі, його колеги-художники, друзі неодноразово звертали увагу на походження його прізвища. Вперше значення прізвища, він відчув у 1958 році, коли приїхав до Варшави на виставку молодих художників, яка проходила у Палаці культури.

Голова спілки художників Польщі пан Тадеуш Грановський, познайомившись з молодим художником Петром Оссовським сказав, що він має давнє аристократичне прізвище і що під Варшавою є фортеця Осовец. У тому ж далекому 1958 році підтвердились деякі факти, стосовно походження прізвища художника. І у 1984 році, коли під час перебування на пленері в Осетниці, мешканець цього міста, польський художник Болеслав Смоленський привіз Петру Павловичу зображення герба дворянського роду Оссовських. Мабуть, усі ці та інші факти стосовно прізвища "Оссовських” обумовили бажання Петра Павловича написати родовід. У 1999 році, після кропіткої роботи: збирання фактів, їх дослідження та співставлення, роздумів, Петро Павлович напише родовід великого роду Оссовських, який складається з двох частин:

1. Рід Вертепових, по материнській лінії.

2. Рід Оссовських, по батьківській лінії.

Таким чином, була здійснена давня мрія, потреба художника відтворити життя представників роду Оссовських. Над її доповненням він працює і зараз: знаходить нові документально-архівні матеріали. Ще у 1972 році Петро Оссовський напише: "Происхождение моих прародителей в значительной степени предопределило и сложение моей собственной творческой жизни. Дед, по отцу, происхождением из Польши, мотался по украинским землям, не имея своей родной хаты. Прадед, по матери, жил беспокойной жизнью терского козака. Его сын, мой дед, кочевал с труппой артистов по Украине и России. Он оставил свою дочь в одном из украинских сел за моим отцом, который перевозил свою семью несколько раз, пока она не осела в Москве”.

Невтомний художник, дуже енергійна людина. Петро Павлович займається і літературною діяльністю. Він написав багато статей, які друкувались у різних періодичних виданнях, вступних статей до каталогів та виставок, есе. Під час мандрівок він завжди робив замітки у своїх записних книжках, чи звичайних зошитах. Саме вони склали основу книги "Записные книжки художника”, яка була надрукована у 2002 році. Вона складається з 23-х книжок-роздумів, багато з яких присвячені Польщі. Ось деякі їх назви: "Несколько слов о Польше”, "Польские впечатления”, "Вернисаж по-польски” та інші. "Записные книжки художника” – своеобразная исповедь перед теми людьми, которые заинтересуются их содержанием. Они писались в бурные, счастливые годы моей творческой и человеческой жизни, которая казалась мне тогда вечной”, - пише П. Оссовський. Ця книга – це розповідь художника про зустрічі з відомими діячами мистецтва і письменниками, державними діячами, рибаками, ковалями та шахтарями, народними майстрами. Під час перебування у Польщі Оссовський неодноразово зустрічався з польськими художниками: Стефаном Геровським, Альфредом Лініцей, Гласом та Геппардом, скульптором Стринкевичем, який мешкав на дачі під Варшавою. Петро Павлович згадує про зустрічі з ними, розмірковує про їх життя та творчість, та про польське мистецтво взагалі.

"За время пребывания в Польше было много интересного. Я посетил путешествия по железной дороге Сопот, Гдыню, Гданск, Познань и другие города”, - так написав Петро Павлович 26 червня 1965 року. Кожен запис, зроблений художником, свідчить про певний період його життя та творчості. У Варшаві, у червні 1965 року Павло Павлович занотував спогад про те, як на пероні варшавського вокзалу: "внезапно промелькнуло лицо молодого поляка, напомнившее лицо моего отца, каким он был в молодости. Это меня так ошеломило, что, обратившись к моему гиду, пану Дашкевичу, я негромко сказал, что прародители мои выходцы из Польши… "Да ведь это ваша вторая родина” – сказал он. После его слов, меня вновь охватило странное и незнакомое чувство… Сильное это чувство если оно достается человеку через поколения, с молоком матери. Умирает его плоть, но живет в потомках дух земли, где жили его прародители, и любовь к ней, отлетевшая вместе с последним вздохом умирающего, обретает новую силу в сердцах живущих…”

Його картини – це частина життя самого художника. В ньому завжди жила пам’ять і про батьків. Він наважується написати картини-спомини: "Батько і Матір” (1988р.), "Мати” (ескіз до картини), "Батько” (етюд до картини), "Портрет матері”, "Бабуся Оссовська В.І., "Дід Оссовський В.І.. У 1984 році Оссовський пише триптих "Пам’яті героїв Шипки”. Ця тема була дуже близька художнику і не тільки як факт історії, вона стосувалась і його родоводу. Адже дід – Владислав Іванович в боях за визволення Болгарії був тяжко поранений. На центральній частині триптиху "Шипка”, Петро Павлович робить напис: "Участнику освобождения Болгарии, деду моему, солдату Русской Армии, Владиславу Ивановичу Оссовскому. Посвещается”. Таким чином, художник створює цілу серію "Сімейна хроніка – серію портретів, написаних у давній манері російського живопису.

Картини П. Оссовського, створені за 60 років творчої діяльності експонуються у багатьох державних музеях та галереях різних країн, знаходяться вони і у приватних колекціях Болгарії, Словакії, Іспанії, Японії, Польщі та ін. Його імя у плеяді відомих майстрів реалістичного живопису Росії другої половини ХХ ст. Доля подарувала йому дар створювати картини. Життя не обділило його ні успіхом, ні прижиттєвою славою, та ніякі звання та нагороди не змінили його усталених звичаїв, правил, головними з яких були і є – працювати. Повний творчих задумів і планів, Петро Павлович каже: "К сожалению, с годами я утратил возможность активно передвигаться по стране и миру, и он для меня теперь ограничен рамками небольшой комнаты, где я продолжаю работать. Но пока моя рука способна держать кисть и перо, они будут активно говорить о том, что меня волнует и о чем я хочу поведать людям”.

 

Т. Храпова – провідний зберігач фондів

Кіровоградського обласного художнього музею

Література:

 

Ольга Грабарь. Петр Оссовский. Три вершины Грабаря. Живопись, история искусств, реставрация. - М., 2005. - 51 с.

 

Петр Оссовкий. Баллада о России. - Типография Френкеля, Финляндия, 1984. - 65с.

 

Петр Оссовский. Чешские и словацкие мотивы. Каталог выставки. - М.: Советский художник, 1978. - 36с.

 

П. Оссовский. Каталог выставки к 60-летию со дня рождения, к 35-летию творческой деятельности. - М.: Советский художник, 1985. - 113с.

 

PJOTR OSSOWSKI. MALEREI. GRAFIK. - Berlin, 1987. - 19 c.

 

PJOTR OSSOVSKI. Balladi Venajasta. - Yhteistyo oy Helsinki, 1984. - 32 c.

 

Pinturas y grabados. OSSOVSKY. - ZARAGOZA, 1992. - 68 c.

 

Петр Оссовский. На земле древнего Пскова. Записные книжки художника. - Псков, 2003. - 130 с.

 

Светлана Бестужева. П. Оссовский. - М.: Советский художник, 1987. - 143 с.

 

Bohumir Bachrati. Peter Pavlovic Ossovskiy. Obrazyz Chehoslovenska. - Tatran, 1980. - 34 c.

 

П. Оссовский. На земле древнего Пскова. - М.: Советский художник, 1987. - 143 с
Категорія: Мои статьи | Додав: sokil (08.06.2013)
Переглядів: 372 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • [11.02.2017][Мои статьи]
    Комітет порятунку музеїв протестує! (0)
    [26.01.2017][Мои статьи]
    Excavations at Baturyn in 2016 (0)
    [04.09.2016][Мои статьи]
    Музей плакату представляє Юрія Неросліка (0)
    [12.07.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ У БАТУРИНІ 2015 РОКУ. РЕКОНСТРУКЦІЇ КІМНАТ ПАЛАЦУ МАЗЕПИ (0)
    [06.01.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БАТУРИНА У 2014-2015 РОКАХ (0)
    [18.12.2015][Мои статьи]
    Гармату Мазепи "Лев" вкрали з Кремля?! (0)
    [15.12.2015][Мои статьи]
    Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини» (0)
    [14.12.2015][Мои статьи]
    "Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (0)
    [08.12.2015][Мои статьи]
    Відчуй Україну! - Маріуполь (0)
    [07.12.2015][Мои статьи]
    Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (0)

    Каталог статей

    Міні-чат
  • Copyright MyCorp © 2017
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz