Єлисаветградський бульвар, заснований мером Парижа

Жорж-Ежен Осман - префект Парижа і засновник одного з єлисаветрадських бульварів

На карті Єлисаветграда, виготовленій міським землеміром Павлом Рябковим 1913 року, значиться серед інших базар Османа. Розташований він був у самому центрі міста між вулицями Великою Перспективною і Михайлівською (тепер К.Маркса і Кірова), правим берегом Інгулу та вулицею Верхньопермською. Сьогодні на цій території знаходяться СДЮШОР “Надія”, факультет фізичного виховання педуніверситету, хлібозавод, пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам. Діяв базар ще у 50-ті роки, старожили міста його пам'ятають.

Із “Історичного нариса м. Єлисаветграда” О. Пашутіна довідуємося, що до базару на цьому місці знаходився Османський бульвар, заснований ще 1849 року і названий так за прізвищем полковника Османа, який закладав його і завідував ним. “Цей бульвар був кращим у той час місцем для прогулянок єлисаветградської публіки, – пише Пашутін. – На ньому була влаштована дерев'яна ротонда для танців, а також створено розкішні квітники”. На початку 1860-х років бульвар занедбали, у західній його частині збудували трамвайне депо (у ньому аж до 1962 року знаходилася міська автостанція), решту території відвели під базар, який за традицією називали Османським.

Як відомо, бульвар – слово французьке і означає алею, обсаджену з обох боків деревами. Не дивно, що найгарніші бульвари знаходяться у столиці Франції Парижі. І раптом бульвар – у провінційному Єлисаветграді. (У містах Росії бульварів ніколи не було). Та ще з такою дивною назвою. Хто ж він, цей полковник Осман, засновник першого в нашому місті бульвару?

Жорж-Ежен Осман, барон (1809–1891рр.), французький політичний діяч, брав активну участь у революції 1830 року на боці прихильників королівської династії Бурбонів. Після її падіння, аби уникнути розправи, утік у Росію, вступив на військову службу до армії російського генерала Паскевича. У кінці 40-х років цю армію перекинули в Угорщину, де назрівало повстання. Деякий час війська перебували в Єлисаветграді.

Так французький офіцер, архітектор за покликанням, опинився в місті над Інгулом і працював на його благоустрій. А коли довідався, що на батьківщині назрівають революційні події, повернувся додому і взяв активну участь у переслідуванні республіканців і зведенні на престол Наполеона ІІІ. Вдячний імператор призначив Османа префектом (мером) Парижа. На цій посаді полковник перебував 16 років. За цей час він буквально змінив зовнішній вигляд столиці, перетворивши Париж у найкрасивіше місто світу, якому довгий час не було рівних.

Особливу увагу Осман надавав будівництву широких і красивих бульварів. Сьогодні їх знає увесь світ – бульвари Сен-Мішель, Севастопольський(!), Страсбурзький, Вольтера, Дідро, Госпітальний, Італійський та інші. Споруджені були нові приміщення опери, трьох великих театрів, вокзалів, магазинів, центральний ринок, кілька церков, водогін, нові мости, посаджені величезні парки, легені Парижа – Булонський і Венсенський ліси.

Вдячні парижани одному з бульварів, створених Османом, присвоїли його ім'я. Делегація туристів із Кіровограда на чолі з нинішнім головою обласної ради М.О.Сухомлином, яка відвідала Францію 1975 року, у Парижі жила на бульварі Османа. Тоді ми ще не знали, що талант його творця почав проявлятися в нашому місті. І що у світі існувало два бульвари Османа. Може, варто нашому бульвару колишню назву повернути? Адже він фактично існує. Тільки назви не має.

Юрій Смерека, газета “Справедливість"