Єлисаветград як місто, що народжувалося зі слобід, розташованих на обох берегах Інгулу, з перших днів свого існування було містом купецьким. Уже 29 червня (за ст. ст.) 1754 року біля Грецької слободи (район сучасного облсуду) відбувся великий ярмарок. Основними купцями були греки, а пізніше російські старовіри та переселенці із лівобережної України.

Торговельну славу місту приносили такі купці, як Семен Сенковський. Він ще 1768 року відправляв свої товари у Константинополь через пристань Хаджибейську (Одеса). Знаним був і купець Іван Масленников – цукрозаводець. Починаючи з 1785 року цей підприємець організував міжнародну торгівлю цукром і наймав у казни кораблі для експорту солодкої продукції за кордон.

Доречним буде відзначити, що із заснуванням 1794 року Одеси багато єлисаветградських купців переселилося в місто на Чорному морі і одними з перших одержали місця під забудову будинків і лавок (магазинів). Найвідомішими з них були Андрій Железцов і Кленов. Железцов був обраний першим Одеським міським головою. Із числа давніх купецьких родин, які ведуть свій початок майже із самого заснування поселень на Інгулі, були Макеєви і Пашутіни. П'ятеро представників цих династій у різні часи служили міськими головами Єлисаветграда.

Ринки, або ж базари, почали виникати на лівобережній частині міста ще з 1755 року. Перший з них був розташований на тому місці, де й тепер знаходиться Центральний ринок. Там були споруджені так звані ряди з численними лавками. У всьому місті було кілька кам'яних, більше двадцяти дерев'яних лавок, чотири кам'яних і більше тридцяти залізних погребів. Та ще сиром'ятні, бакалійні, м'ясні, дігтярні лавки. 1840 року купецьким сином Петром Самокишиним збудовані так звані московські красні ряди. Рештки їх збереглися й до наших днів на вулиці Медведєва поблизу педуніверситету ім. В.Винниченка (належать військовим).

Міська влада дуже ретельно слідкувала за порядком на ринках. Ось кілька повідомлень із січневих номерів газети “Елисаветградский вестник” за 1880 рік. “Міська управа доводить до відома торговельників, які займають міські землі, що, згідно із постановою міської думи, збори за торговельні місця повинні бути оплачені за першу половину року – до 15 лютого, за другу – до 15 серпня. У разі порушення встановлених термінів нараховуватиметься недоїмка, а також ці місця відбиратимуться в орендарів і передаватимуться іншим особам… На вулицях, площах, тротуарах, паркових алеях та інших місцях забороняється складати будівельні матеріали, порожні ящики, бочки та інші предмети, а також займати без оплати і дозволу місця для торгівлі. У разі порушення даного розпорядження ці місця очищатимуться силами поліції незалежно від покарання винних”.

Юрій Смерека,"Сурма"