Із Центральної України вийшли відомі представники талановитого роду Тарковських. У с.Миколаївці Грузчанської волості Єлисаветградського повіту народився громадський діяч, науковець, мемуарист Олександр Тарковський. У 1884 році за участь у народовольчому гуртку в місті він був ув'язнений, а потім отримав п'ять років заслання до Сибіру. У с.Тунці Іркутської губернії у хаті з ним жило троє засланців, у тому числі майбутній керівник Польщі Юзеф Пілсудський. Останній за дотичну участь у справі замаху на імператора Росії Олександра ІІІ у 1887 році був висланий до Сибіру на п'ять років. Цікаво, що в цьому ж селі відбував заслання майбутній товариш уродженця Нового Стародуба (тепер — Петрівський район) Сергія Кравчинського, чоловік англійської авторки знаменитого "Овода" Михайло Войнич. У Сибіру Тарковський вивчав мови. Серед десятка із тих, які він знав, була й польська. Отже, свою вправність міг удосконалювати і в розмовах із Пілсудським.

Після заслання Олександр Карлович жив у Єлисаветграді. В часи громадянської війни його викликали до особливого відділу Першої кінної армії, де віддали листа від Пілсудського, маршала польського сейму. Останній у голодні для України часи вислав єлисаветградцю по дві продуктові (какао, згущене молоко, яєчний порошок, борошно, цукор) та речові (матерія, дві пари взуття) посилки і запросив до Варшави свого колишнього товариша по засланню. Його адресу Пілсудський дізнався через Американську адміністрацію допомоги, очолювану майбутнім президентом США Г.Гувером. За зв'язки з Пілсудським, звісно, Тарковському світила не Варшава, а репресії, але врятувало заступництво голови уряду Радянської Росії Леніна, який знав про єлисаветградця. Це згадуватиме в зрілому віці син Олександра Карловича Арсен, уродженець Єлисаветграда.

У молодому віці Арсен Тарковський залишив Україну, поселився у Москві. Деякий час мешкав у поета Григорія Шенгелі, який вів у газеті "Гудок" рубрику фейлетону у віршах на міжнародні теми та судову хроніку. Саме Тарковському досвідчений колега і передав згодом цю рубрику. Причому, дебютував журналіст фейлетоном про Пілсудського (за власним вибором), який Шенгелі виправив, "поперчив і присолив".

...Під час поїздки до Польщі 1975 року Арсен Олександрович поклав квіти на могилу Пілсудському. Можливо, згадував він тоді все, що пов'язувало його рід із фундатором польської держави в ХХ столітті (розповіді батька, посилки, фейлетон...).

 Сергій ШЕВЧЕНКО, кандидат історичних наук, Vechirka.uafor.net