Подаємо перелік деяких історичних подій та назв документів, які безпосередньо формували нинішню ситуацію з мовою та були спрямовані на знищення української мови, культури та нації.

1686 р. - Ліквідація автономної української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.

1689 р. - Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.

1690 р. - "Анафема" Московського собору на "киевские новые книги" – книжки П.Могили, К.Ставровецького, І.Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.

1708 р., листопад - Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців - 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено.

1720 р. - Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими. 1721 р. - Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.

1729 р. - Указ царя Петра ІІ, який зобов‘язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження. 1755,1766,1769,1775,1786 рр. - Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.

1764 р. - Інструкція Катерини ІІ князю О. В‘яземському про посилення русифікації України,Смоленщини,Прибалтики та Фінляндії.

1769 р. - Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.

1784 р. - Русифікація початкової освіти в Україні.

1786 р. - Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов‘янських текстів. Наказ про обов‘язковість російської мови в Київській академії.

1800 р. - Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.

1817 р. - Закриття Києво-Могилянської академії.

1831 р. - Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).

1834 р. - Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації Південно-Західного краю.

1847 р., 5 квітня - Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати, що було рівнозначне ув‘язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).

1862 р. - Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих. 1863 р, 18 липня - Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П.Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії. 1869, 1886 рр. - Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації.

1876, 18 травня - Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами. 

1881 р. - Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз‘яснення Ємського указу всім губернаторам Росії.

1881 р. - Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.

1883 р. - Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина,Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.)

1888 р. - Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.

1895 р. - Заборона українських книжок для дітей.

1899, 1903 р.р. - Заборона української мови на Археологічному з‘їзді в Києві та на відкритті пам‘ятника І.Котляревському в Полтаві.

1907 р. - Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905-1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.

1908 р. - Указ сенату Російської імперії про "шкідливість" культурної та освітньої діяльності в Україні.

1910 р. - Циркуляр П.Столипіна про заборону створення неросійських асоціацій, у тому числі українських та єврейських, незалежно від їхньої мети.

1914 р., березень - Заборонення царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т.Шевченка.

1914 р. - Указ Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства "Просвіта", зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.

1921 р., 22 листопада - Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом А.Тютюнника під м.Базар на Житомирщині. 1921-1923 рр. - голод у степових районах України, спричинений політикою "воєнного комунізму" та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.

1929 р. вересень - Арешт визначних діячів української науки, культури, й УАПЦ - за "належність" до вигаданих ОДПУ Спілки визволення України (СВУ) та Спілки Української молоді (СУМ).

1929-1930 рр. - Перша фаза колективізації й "розкуркулення" в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.

1930 р., 28-29 січня - Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ - і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.Борецького та інших церковних діячів.

1930 р., 9 березня-19 квітня - Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури,УАПЦ - за належність до так званої "Спілки Визволення України" (СВУ).

1932 р., 23 квітня - Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.

1932-33 р.р. - Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села. 1933 р. - Самогубство декількох культурних діячів, включаючи М.Хвильового, як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури. 1933 р. - Погром українців на Кубані. 1934-41 рр. - Знищення архітектурно-культурних пам‘яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції. 1934 р. 13-15 грудня - У зв‘язку з убивством С.Кірова засудження до розстрілу діячів української культури, серед яких - письменники Г.Косинка, К.Буревій, Д.Фальківський, О.Влизько,І.Крушельницький та ін.

1936 р., жовтень-1938 р., листопад - Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні(так звана "єжовщина").

1937 р., листопад - Масовий розстріл ув‘язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).

1938 р. - Сталінська постанова "Про обов‘язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР".

1938 р., 24 квітня - Впровадження російської мови як обов‘язкової в усіх школах України.

1939-1941 рр. - Широкомасштабні репресії органів НКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.

1941 р., січень - "Процес 59" членів ОУН у Львові.

1946 р. 8-10 березня - ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.

1946 р., березень - Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й.Сліпим (ред.: Й.Сліпого було засуджено до тяжких каторжних робіт в Сибіру, де він провів 18 років, відморозив ноги та став інвалідом. Його було звільнено лише завдяки особистому втручанню Папи Римського Івана ХХІІІ та президента Кеннеді).

1946 р., 24 серпня - Постанова пленуму ЦК КП(б)У "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у "Нарисі історії української літератури", різка критика часописів "Вітчизна" і "Перець" (ця постанова була згодом підтверджена 16-м зїздом КП(б)У 25-26 січня 1949 р.)

1947 р.,3 березня - Призначення Л.Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова "чистка" серед українських культурних кадрів, звинувачених в "українському буржуазному націоналізмі". 1949 р. - Чергова "чистка" в КП(б)У у зв‘язку з рішеннями її 16-го з’їзду 25-28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22175 її членів). 1949 р., 28 серпня - Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з‘їзді в Мукачеві. 1951 р., 2 липня - Погромні статті в московській газеті "Правда" проти "націоналістичних ухилів в українській літературі"(різка критика вірша В.Сосюри "Любіть Україну" та лібрето опери "Богдан Хмельницький" О.Корнійчука і В.Василевської).

1954 р. 23-24 березня - 18 з‘їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Cибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952-1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис.осіб). 1954 р.,7 липня - Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.

1957-61 рр. - Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монfстирів, семінарій). 1958 р., 12 листопада - Постанова Пленуму ЦК КПРС "Про зміцнення зв‘язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти", на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов язкове, а "за бажанням батьків" вивчення української мови в російських школах України).

1959 р.,15 жовтня - Убивство C.Бандери агентом КДБ Б.Сташинським. 1961 р., січень - Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Cпілки (Л.Лук яненко, І.Кандиба, С.Вірунта ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу CРСР. Засудження Л.Лук‘яненка до смертної кари.

1961 р., жовтень - Прийняття нової програми КПРС її 22-м з‘їздом, яка проголошувала політику "злиття націй" і подальшу русифікацію союзних республік.

1962 р. - Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу. 1963 р. - Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР. 1

964 р., 24 травня - Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві; протест громадськості(самвидавний матеріал "З приводу процесу над Погружальським").

1965 р., серпень-вересень - Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П.Заливаха, С.Караванський, В.Мороз, М.Осадчий, А.Шевчук та ін.).

1968 р., 26 листопада, 14 грудня - Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві. 1

969 р.,червень - Лист українських політичних в‘язнів (М.Гориня, І.Кандиби, Л.Лук‘яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв‘язнів.

1970 р., 28 листопада - Трагічна смерть (вбивство) української художниці А.Горської у Василькові на Київщині.

1972 р., січень-травень - Друга велика хвиля арештів інтелігенції в Україні.

1972 р., травень - Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ.

1977 р., 5 лютого - Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М.Руденка й О.Тихого; суд над ними 23 червня - 1 липня і вирок М.Руденкові 7 років ув‘язнення та 5 років заслання й О.Тихому відповідно 10 та 5 років.

1977 р., 4 квітня - Арешт членів УГГ М.Матусевича і М.Мариновича(засуджені 23-30 березня 1978 р. на 7 років ув‘язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання).

1978 р., 11 листопада - Директива колегії Міністерства освіти УРСР "Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітних школах республіки"(посилення русифікації).

1979 р., березень-жовтень - Нові арешти українських діячів в Україні: О.Бердника (6 березня), Ю.Бадзя (23 квітня), Ю.Литвина (6 серпня), М.Горбаля(23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув‘язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії). 

1979 р., 18 травня - Загадкове вбивство композитора В.Івасюка біля Львова.

1979 р., 29 травня - Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів CРСР.

1980-81 р. - Арешт українських політичних діячів С.Набоки, Л.Мілявського, Л.Лохвицької.

1983 р. - Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури ("Андроповський указ") та директива колегії Міністерства освіти УРСР "Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки", спрямована на посилення русифікації.

1984 р. - Померли в таборах О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко.

1985 р., 4 вересня - У концтаборі помер поет В.Стус.

1986 р., 26 квітня - Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.

1989 р. - Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР.

1990 р., квітень - Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР. Вищенаведена інформація була приведена з дозволу доктора Григорія Півторака з його книги "Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов". Видавництво Академія, п/с 37, Київ 04119. Наявна у продажу в книжковій торговельній мережі.

 заперечення -  http://www.ruska-pravda.com/index.php/200903111666/stat-i/ideologija/2009-03-11-13-40-10.html

http://video.i.ua/user/2584510/34763/163016/

http://video.i.ua/user/2177116/