У червні 1916 р. розпочалися нові наступальні бої. У червні 1916 р. росіяни розпочали масований наступ у Галичині. 9 годин росіяни бомбардували австрійські позиції в районі с.Вікно та с.Добринівці. Австрійці не витримали натиску і залишили північ краю.
На початку серпня 1917 р. між Прутом і Дністром, вздовж кордону з Росією стояла австрійська армія генерала Крітека. На південь від Прута і до румунського кордону - армія генерала Кьовеша. Той час залишився в нашій історії та пам’яті, а от з воїнами Першої світової у нас є ще і сьогодні ряд питань.
Тож повернемось до одного не ординарного двічі поховання польських солдат про яке мало кому відомо у нашому місті, а саме воїнів Першої світової війни.
Коли у шістдесятих роках у нашому місті для органів КДБ на проти їхньої будівлі розпочали роботи по засадженню майбутнього скверу для «психологічної розгрузки» тоді перед місцевою владою та КДБ постало два питання.
Перше питання: Куди діти будку, яка тут стояла, ще до війни з відомим в місті чоботарем Мойшем її ніби то хтось підпалив і вона за ніч згоріла. Люди старшого покоління добре пам’ятають, що саме у цьому скверу був пам’ятний хрест де було поховано польські солдати.
Другим питанням: Де пам’ятний хрест. І тут комусь в голову прийшла ідея пере захоронити останки вояків в підвал костелу Серце Ісуса. Саме так і було зроблено вночі таємно викопано останки і пере захоронено саме у підвал, як кажуть подальше від людського ока. Тут є сьогодні багато питань і дуже мало відповідей.
Чому саме вояків поховали в костел?
Чому не на кладовищі?
Чи взагалі там є кістки вояків Першої світової?
Чому саме польських солдат?
А не австрійських. Хто ці солдати звідки вони родом які у них прізвища?
Хто поставив меморіальну дошку на місці заховання?
Інформації про рішення міської ради просто не має.
Нам добре відомо, що саме на теренах буковинських земель в ті часи воював відомий добровільний корпус поляків другої бригади. Можливо саме воїнів цього корпусу тут захоронено?
На початку дев’яностих років була спроба пере захоронення цих вояків на цвинтарі по вулиці Зелені, активістами австрійського товариства "Чорний хрест", яке займається реставрацією та відновленням могил австрійських вояків, котрі полягли на Буковині у роки Першої світової війни. Але така спроба була не вдалою. Також цим питанням довго займалась громада поляків на Буковині саме ксьондз з римо-католицького костелу в Чернівцях нажаль справа не була доведена до кінця.
На мій погляд цих солдат з почестями мають придати землі на кладовищі і доступ до могили має бути вільним, а не в підвалі костелу до якого практично доступу нікому не має.
Степан Карачко, шеф-редактор "Буковинські старожитності"
