Держдепу США: Ермітаж – до списку пособників терористів!

Путінське психічне затемнення охопило Росію. На жаль, до того міжнародного шабашу приєдналися і музеї з світовими іменами. Керівництво Ермітажу почало свідомо грабувати музеї окупованого рашистами Криму і в стилі банди пітерських гопників організовувати мародерські розкопки-пограбування скіфських курганів.

При тому, керівництво Ермітажу прекрасно знає про засудження цивілізованим світом анексії Криму, введення пакета санкцій і обмежень на контакти з окупованою територією. І демонстративно розгортає на півострові бурхливу діяльність! Це явний виклик Євросоюзу і «ганебним США Обами».

Великопогонні феесбешні таварісчі з Ермітажу мабуть забули про активну міжнародну і комерційну діяльність структур Ермітажу у зневаженому нині цивілізованому світі. І про гігантські суми в доларах і євро, які вони заробляють на гнилуватому Заході. А даремно! Журнал «Музеї України» буде клопотатися перед Державним департаментом США про внесення цієї кримінальної структури до санкційних списків і оголошення пособником терористів. Не забули ми і про підле приховування від громадськості культурних цінностей українського народу, вкрадених царями і комуністами в Україні…

Але, кілька цитат, які сподіваємося, переконають співробітників Посольств, Євросоюзу і США звернути увагу на кримінальну діяльність Ермітажа в Криму і допоможуть внести цю сумнівну структуру до санкційних списків.

Заява Л.Денисової – керівника делегації України - на Генеральній асамблеї Парламентської Асамблеї Чорноморського Економічного Співробітництва, опублікована на сайті Укрінформу:

27 листопада 2015 року під час виступу на Генеральній асамблеї Парламентської Асамблеї Чорноморського Економічного Співробітництва щодо боротьби з незаконним використанням культурного надбання в регіоні ЧЕС як Керівник української делегації я навела факти підтвердження Росією вивезення цінних експонатів з музеїв Криму.

Нагадаю, під час засідання Комітету ПАЧЕС з культури, освіти та соціальних питань, яке відбулося 19 жовтня ц.р., я повідомила про те, що громадяни України з інформаційних джерел дізнаються про вивезення в Ермітаж колекцій з Криму, в тому числі унікальних колекцій з Херсонеса Таврійського, Судака, Центрального музею Тавриди в Сімферополі.

Після цього, 22 жовтня, на сайті Херсонеса Таврійського з’явилося спростування цієї інформації, а в російських ЗМІ також з’явилося спростування з посиланням на представників Ермітажу.

Однак, хочу поінформувати, що при цьому було анонсовано проведення виставки в Ермітажі «На землі грифона. Антична археологія Ермітажу в Криму» з 24 жовтня 2015 року до 24 січня 2016 року, яка включає предмети з колекції Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника. Ця інформація і зараз розміщена на сайті Ермітажу.

Ми не маємо заперечень проти співпраці в розкопках пам’ятників Херсонеса, спільного створення Візантійської експозиції, спільних досліджень. Проте, озвучена інформація говорить не просто про співпрацю, а підтверджує факт вивезення цінних експонатів з Криму.

Також особливе занепокоєння викликає інцидент, який стався вночі з 16 на 17 листопада цього року в Судаку. Там, за інформацією ЗМІ, обвалилася частина давньої вежі Генуезької фортеці. З посиланням на джерело, близьке до Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Криму, повідомляється, що причиною події є той факт, що пам’ятнику світового значення не приділяють достатньо уваги. Реставраційні роботи, так само як і дослідження технічного стану об’єктів фортеці, не проводяться.

Наша країна жорстко засуджує варварське захоплення та пограбування Російською Федерацією культурних, матеріальних і духовних історичних цінностей України.

Денісова Людмила

Народний депутат України 8-го скликання, голова Комітету ВР України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

І явка з повинною керівництва Ермітажу, що визнає незаконне переміщення культурних цінностей Музейного фонду України і серйозний кримінальний злочин – археологічне розграбування землі окупованого Криму, попри санкції і обмеження міжнародного співтовариства!

«На земле грифона. Античная археология Эрмитажа в Крыму

24 октября 2015 года в Государственном Эрмитаже открылась выставка «На земле грифона. Античная археология Эрмитажа в Крыму», посвященная одному из важнейших направлений научной деятельности музея.

Выставка знакомит с предметами из фондов Восточно-Крымского историко-культурного музея-заповедника, найденными в ходе раскопок археологических экспедиций Государственного Эрмитажа (всего в Керчи и её окрестностях сейчас работают 4 экспедиции Эрмитажа, от которых в фонды музея-заповедника поступает до 1000 находок за один сезон).

На выставке представлены лучшие археологические находки, сделанные эрмитажными археологами в Керчи за последние два десятилетия. Особое внимание следует уделить архитектурным деталям, найденным при раскопках большого монументального сооружения на городище Нимфей. Вероятно, это прекрасно сохранившиеся остатки театра. Среди них архитрав с надписью, часть алтаря, большая плита с рельефным орнаментом. Из некрополя Нимфея происходит бронзовый набор украшений скифской конной узды. Представлены 15 электровых монет из Мирмекийского клада вместе с бронзовым кувшином, в котором они были обнаружены. Из Мирмекия происходит обломок резного камня с портретом римского императора, фрагмент костяной накладки в виде нимфы и ряд других предметов. Присутствуют две фрагментрованные надгробные плиты из Мирмекия и Нимфея, которые были использованы в качестве строительного материала. Кроме того, выставлены расписные сосуды, монеты, терракоторые фигуры.

Ценнейшие, пользующиеся мировой известностью, музейные собрания «древностей Боспора Киммерийского» — в Эрмитаже, Историческом музее, Восточно-Крымском историко-культурном музее-заповеднике в Керчи, Одесском археологическом музее и других, были созданы усилиями нескольких поколений исследователей, прежде всего археологов. На основе этого богатейшего археологического материала, используемого в тесной связи с данными письменных источников,  исследователи смогли разрешить ряд многих очень важных вопросов политической и культурной истории Северного Причерноморья в античную эпоху.

В глубокой древности жители Греции считали северные берега Чёрного моря далёким холодным севером, на окраине которого страшные грифоны сторожат горы золота. Тем не менее, сюда их привлекли настоящие богатства региона: железо, бронза, рыбы осетровых пород, плодородные земли. В VII—VI веках до н. э. на берегах Керченского пролива (Боспора Киммерийского) появились греческие города и поселения. Греческая колонизация Причерноморья сыграла огромную роль в истории античной Греции и причерноморских народов, населявших в древности это побережье. Колонизация вовлекла этот регион в орбиту античной цивилизации, и он стал одним из оживленных районов тогдашней ойкумены. Из всех греческих городов, основанных в течение VII—V веков до н. э. в Северном Причерноморье, наиболее благоприятные условия для развития оказались у городов-колоний (Пантикапей, Нимфей, Мирмекий, Акра и ряд других), расположенных на берегах Боспора Киммерийского. Объединившись вскоре после своего основания, города эти образовали обширное Боспорское государство. Центр царства располагался на территории современной Керчи, которая всегда привлекала археологов, специализировавшихся на античной эпохе.

Раскопки экспедиций Государственного Эрмитажа в Керчи являются яркой страницей археологической деятельности музея. Уже в XIX веке раскопки здесь велись по воле правителей России, а лучшие находки пополняли коллекцию Эрмитажа. Ведавший работами Керченский музей подчинялся непосредственно Императорской археологической комиссии, располагавшейся в здании Старого Эрмитажа. В советское время традиция продолжилась – в 1939 году были начаты работы археологов Государственного Эрмитажа на городище Нимфей. В советский период исследования античной культуры северного Причерноморья, в частности Боспорского царства, не только не сократились, но, напротив, приобрели гораздо более широкий размах и большую планомерность, чем это было в дореволюционное время.

Археологами-античниками сделано немало интереснейших открытий, добыто много нового, разнообразного и очень важного археологического материала, раскрывающего часто те стороны истории и культуры Боспорского царства, которые раньше или совсем были не выяснены, или были освещены недостаточно.

В настоящее время археологические памятники Керчи находятся в ведении Восточно-Крымского историко-культурного музея-заповедника, в тесном контакте с которым ведутся работы трёх эрмитажных экспедиций – Нимфейской, Мирмекийской и Античной комплексной археологической экспедиции.

    Нимфейская экспедиция, старейшая в музее, занимается раскопками древнего города Нимфей, расположенного на юге Керчи. Помимо города исследуется и близлежащий некрополь. Замечательным успехом последних десятилетий работы является открытие большой открытой общественной постройки, с рядами для сидения, вход в которую был украшен архитравом.
Мирмекийская экспедиция ведёт работы на городище Мирмекий, расположенном на северо-востоке Керчи. Не смотря на свои относительно небольшие размеры, этот городок дал немало находок, свидетельствующих о богатстве его граждан. Выдающимся открытием является клад 2003 года, когда в бронзовой ольпе было найдено 99 электровых статеров Кизика – кизикинов. В настоящий момент это самый большой клад кизикинов в Северном Причерноморье и второй в мире.
Античная комплексная археологическая экспедиция работала на многих памятниках Боспорского царства. Исследовались сельские поселения Героевка-2, Заветное-5, производились раскопки на некрополе Нимфея. В ходе этих работ были добыты материалы, проливающие след на жизнь сельской округи древнегреческих городов. В настоящее время экспедиция ведёт уникальные работы на затопленном водами Керченского пролива городе Акра, где удалось обнаружить оборонительную стену с башней и городские кварталы.
Предметы из раскопок передаются в коллекцию Восточно-Крымского историко-культурного музея-заповедника, который является современным наследником Керченского музея.

Издательством Государственного Эрмитажа к выставке подготовлена брошюра «На земле грифона», авторы – сотрудники Отдела Античного мира Государственного Эрмитажа А.М. Бутягин, О.Ю. Соколова, С.Л. Соловьёв.

Куратор выставки – Александр Михайлович Бутягин, заведующий Сектором Северного Причерноморья Отдела Античного мира Государственного Эрмитажа».

http://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/what-s-on/temp_exh/2015/griffin_land/?lng=ru

Наведених фактів і рівень структур де вони були оприлюднені, достатньо для початку процедури вивчення питання і внесення Державного Ермітажу Російської Федерації до санкційних списків за незаконну діяльність в анексованому Криму.

До Державного департаменту США

Посольства США в Києві і Москві

До Європейської Ради

Шановне товариство!

Журнал «Музеї України» змушений звернути Вашу увагу на ганебні злочинні дії Державного Ермітажу Російської Федерації в анексованому Криму!

Музей, що має світову славу, повинен бути символом порядності і духовності займається фактично підлими крадіжками культурних цінностей з тимчасово окупованої Росією території Криму. Що, враховуючи офіційне засудження анексії Криму, введення санкцій Європою та Америкою, є демонстративним викликом цивілізованому світу, свідомою підтримкою сепаратистів і терористів, що зробили Крим своєю базою.

Особливе обурення викликає факт вивозу до Росії експонатів кримських музеїв, що є частиною Музейного фонду України.

Організація незаконних археологічних розкопок в охоронних культурних зонах Криму є кримінальним злочином у всіх цивілізованих країнах! Як і вивіз крадених знахідок! Однак, керівництво і співробітники Державного Ермітажу РФ проводять вже четверту «експедицію»! Чесно звітують про знахідки з розграбованих ними могильників! Що ганебно і неприпустимо!

Звіти і повідомлення про ці злочини оприлюднено як на сайті Ермітажу, так і з трибун високих міжнародних форумів, заяв депутатів, у пресі.

Враховуючи факти, просимо внести Державний Ермітаж РФ до санкційних списків по Криму і оголосити цю музейну структуру такою, що сприяє поширенню сепаратизму і тероризму.

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»