«У країні, яка давно страждає від антисемітизму, подібне походження може бути більшою чорною плямою на репутації, особливо для засновника СРСР, перед яким продовжують схилятися багато людей похилого росіяни», — повідомляється у матеріалі, опублікованому на сайті газети The Washington Post з посиланням на Associated Press.

В Історичному музеї у Москві експонуються десятки недавно розсекречених документів. Серед них є лист старшої сестри Леніна, Анни Ульянової, в якому сказано, що їх дідусь по матері був українським євреєм, який прийняв християнство, щоб виїхати за межі смуги осілості і здобути вищу освіту. Він був з бідної української родини та, згідно зі свідоцтвом про хрещення, був сином Мойсея Бланка, уродженця Житомира, написала Ульянова у 1932 році в листі до Сталіна.

Ганна Іллівна також написала, що Володимир Ілліч завжди був високої думки про євреїв, і висловила жаль, що факти про походження їх сім'ї стали відомі тільки після смерті Леніна.

«У царській Росії багато євреїв вступили до лав більшовиків, щоб боротися з розгнузданим антисемітизмом, євреями були деякі лідери ВКП (б), коли вона взяла владу», — йдеться в статті. Але Ленін ідентифікував себе виключно з росіянами.

«Короткий період популяризації єврейської культури, що почався за Леніна, обірвався на початку 1930-х, коли Сталін влаштував антисемітські чистки у лавах комуністів і задумав переселити всіх радянських євреїв в область на китайському кордоні», — йдеться у статті. Ганна Ульянова у листі попросила Сталіна оприлюднити відомості про єврейське коріння Леніна, щоб побороти зростання антисемітизму.

За словами куратора виставки Тетяни Колоскової, Сталін проігнорував прохання і наказав Ганні Іллівні мовчати про її лист.

«Лист сестри Леніна стало доступно російським історикам на початку 1990-х, але його автентичність бурхливо оскаржувалася», — пише видання. Колоскова, авторитетний фахівець з біографії Леніна, як називають її автори, сама вибрала цей лист для експозиції.

На виставці також можна дізнатися, що після інсульту у 1922 році Ленін так мучився, що просив у Сталіна принести йому отруту. У 1922 році сестра Леніна Марія Ульянова написала у щоденнику, що він не випадково попросив саме Сталіна: Ленін знав Сталіна як непохитного більшовика, начисто позбавленого сентиментальності. «Хто інший посмів би позбавити Леніна життя?» — поставила Марія риторичне питання.

«Згідно з листом, Сталін пообіцяв допомогти Леніну, але інші члени Політбюро вирішили не виконувати прохання», — йдеться у статті. Троцький у мемуарах стверджував, що Сталін отруїв Леніна, нагадують автори.

Документи виставки відкривають радянських керівників з нових сторін: вони постають у моменти примх, переляку і навіть відчаю, відзначають автори. Наприклад, цей лист Льва Каменєва Сталіну після арешту — відчайдушне благання.

«Трохи більше кумедна, але не менш зловісна експозиція карикатур, намальованих членами Політбюро» один на одного, у тому числі шаржів Бухаріна, відзначає видання.