На Кіровоградщині біля села Троянове, що у Новомиргородському районі знайшли сліди життя людей кам’яного періоду. Цей археологічний об’єкт з’явився просто на околиці села Троянове, наче вікно у минуле. Саме на цьому полі сховались сліди життя наших предків, найдавніших людей. Розпочалися розкопки зі знахідки місцевого археолога – любителя Петра Озерова, який випадково знайшов на полі кремнієві знаряддя праці прадавніх людей. І вже кілька тижнів поспіль тут працює експедиція з Києво – Могилянської Академії. Археологи ретельно вичищають м»якими щіточками залишки знарядь праці людей кам’яної доби. За їх свідченнями, метровий шар землі буквально нашпигований надзвичайно важливими для науки артефактами. Ми, група журналістів з Києва та Кіровограда за півдня обійшли та обїхали і трипільське поселення, і кілька стоянок неандертальців та розкоп «Андріївка-3» вік знахідок, якого сягає за 70 тисяч років.

 Довгий час у науці побутувала думка, що на території нинішньої України людина з’явилась набагато пізніше, ніж у Західній Європі. Тому кожна знахідка часів палеоліту, справляє велике і майже вибухове враження у наукових колах. Первісні люди що жили поблизу сучасного села Троянове не відчували браку у запасах цього каменю. І ніколи його не економили, говорять спеціалісти. Вони залюбки користувалися дарами природи, які знаходились за кілька кілометрів від їх помешкань. Інші ж люди кам’яної доби, аби знайти бажаний кремінь, долали сотні кілометрів. У надзвичайно суворому кліматі з холодними вітрами та низькими температурами, різаками, зробленими з цього каменю, вони обробляли м’ясо бізонів та мамонтів.

Відсутність кісток на місці цих розкопок, аж ніяк не применшує значення цієї стоянки для науки України, адже знайдене знаряддя вкотре доводить, що територія, яка належить українському народові, починаючи від доби найстарішого кам’яного віку й до наших часів завжди була заселена, та не було тут ніякого вигаданого російськими істориками «дикого поля».

Стоянки «Вись» та «Андріївка-4», а поруч ще і ще розкопи, шурфи і сотні цікавих знахідок. Крім  артифактів доби палеоліту поруч  на самій околиці села Лєкарєва ідуть розкопки  великого тріпільського поселення. Перед нашими очима постали залишки будівлі та посуду розміром 17 на 6 метрів, а на додаток ціка розповідь фахівців про селище вік  якого 5-6 тисяч років, де мешкало 1500-2000 наших трипільських предків.

Шквал  археологічних відкриттів навколо сучасного Новомиргорода вражає уяву та ставить питання про те, чому «ледачкували» вчені-археологи довгі роки, адже після експедицій 49-50 років в цих лісостепах «майже кіт не валявся». А скільки було наукових «вибухів» під Сабатинівкою, Торговицею, і Чорному лісі і навіть у самому Кіровограді, де задумали збудувати крамницю прямо на курганному похованні 5-6 тисячолітньої давнини. Цю дикість не зкпинили, розкопали… човен, який здається не вберегли для науки.

 Знайомитися з сенсаційними відкриттями та торкатися до загадок давнини цікаво. Але, на жаль, ми  ще не викристовуємо цей потенціал для розвитку туризму і для науки в цілому.

 А в самому Трояновому торкнулися і легенди про козака Трояна, дивлячись на занедбаному та пристосованому під випаз кіз цвинтарі козацький хрест більш близького ХVIII cтоліття.. На околиці села побачили ще загадковий не зглажений плином часу кількакілометровий рів на колишньому кордоні між Річчю Посполитою та Січчю. Як ми ще мало знаємо про рідну землю, по якій ходимо, але слухаємо байки про «дике поле».

Анатолій авдєєв