Музеї здавна акумулювали в собі предмети, що є німим свідченням
реальної історії. Обікрасти музей – обікрасти все суспільство і себе в
тому числі. Але крадуть... Задля наживи та навіть власного
колекціонування. В Україні такі випадки тривожно набувають ознаки
регулярності.
І вже в новому році на Кіровоградщині, у Вільшанці
пограбували музей. Грабіжників традиційно не знайшли. За законами
детективного жанру охоронця музею під час "візиту" крадіїв не було на
місці, а амбарні замки злодіям не поміха. Прихопили і винесли багато.
Більше ста предметів. Серед них зброя, ікони, монети та нагороди.
Здається, що просто грузили. Прикро, що влада не спромоглася на
сигналізацію. Пограбований музей є за своїм профілем унікальним,
бо він українсько-болгарський. В його залах доволі повно представлені
різні періоди історії краю. Перебуваючи одного разу на екскурсії у
цьому районному музеї, дізнався багато цікавого та корисного і про
заселення, і про участь болгар в козацькому русі, легенди краю. Саме
північніше Вільшанки відбувалася знаменита битва на Синій воді у 1362
році. Тоді зійшлися тут військо литовсько-українське на чолі з Великим
князем Ольгердом та три татарських орди.
До цікавого краю
подумки вже кілька останніх років збираються і туроператори, але
синдром глибинки ще міцно приховує таємниці чарівного краю. Привідкрила
цю завісу, завдяки увазі ЗМІ з Кіровограда та сусіднього Первомайська,
недавня науково-практична конференція присвячена 235-й річниці
переселення у ці краї болгар. На неї завітали болгари та гості з різних
регіонів України, робили цікаві доповіді та знайомилися з районом.
Говорили багато про туристичне майбутнє. Згаданим туризмом давно і
вдало заробляють соплемінники вільшанців у Болгарії, а українська земля
для цього підходить не гірше. Але першим "наслідком" того заходу стало,
на жаль, пограбування місцевого музею. Дехто у події навіть натякав на
"широке висвітлення ЗМІ. Хоча були і інші випадки в області, коли
крадії з'являлися саме після помітних культурних заходів у тому чи
іншому селі чи селищі.
Музей дуже цікавий змістом. Романтика
гусар, козаків, розповіді при мандри російських царів та розповіді про
людей краю, почесних громадян Вільшанки.
Висновок з події один:
до культурної та історичної спадщини треба ставитися більш
відповідальніше, тобто не на рівні сумнівного сторожа та амбарного
замка.
