До
90-річчґ першого Зимового
походу Армії УНР
На грані
ліквідації
виявилася армія УНР на початку зими 1919 року між російськими червоним і
білогвардійським та польським військами. У цій ситуації керівник
Директорії,
головнокомандувач С. Петлюра, Рада Міністрів УНР, військове командування
приймають рішення здійснити рейд тилами російських армій в
Наддніпрянщину. На
чолі з генералом М. Омелянович-Павленком армія вирушила 6 грудня в
перший
Зимовий похід до Східної України.
Уже в наказі командарма від
14
січня 1920 року згадуються населені пункти на Заході нашого краю:
Нерубайки,
Покотилово, Небелівка, Полонисте, Голованівськ, Підвисоке, Троянка.
Українське
військо, діючи в районах переважаючих сил противника, спочатку
Добровольчої, а
потім Червоної армій, обрало партизанську тактику, намагаючись уникати,
по
можливості, великих боїв, діяти в умовах інформаційної конспірації. Але в
районі помічнянсько-новоукраїнсько-єлисаветградської залізниці це було
робити
важко. Її ворог намагався добре охороняти. Та 18 – 23 січня
Запорозька дивізія успішно діє вже на Добровеличківщині (Тишківка,
Плоске,
Вербівка, Вікторштадт, Липняжка). 12 лютого до Армії УНР влилися
центральноукраїнські повстанці Гулий-Гуленко (очолив Запорозьку дивізію)
та
Нестеренко (Низовий курінь).
5 квітня під командуванням
полковника Дубового піший та кінний Запорозькі полки з кінно-гірським
дивізіоном, загони отамана Нестеренка взяли Бобринець, захищаючи який
червоноармійці встановили на Вознесенському соборі (архітектор
Я. Паученко) кулемет. Десятки тисяч пудів продовольчого і фуражного
зерна,
які збиралися перед цим вивезти звідси продзагонівці, було розподілено
між українською
армією та бідним населенням міста й навколишніх сіл. В районі Ізрайлівки
–
Устинівки військові частини планували відсвяткувати Великдень. Але
напередодні,
в суботу 9 квітня, більшовики розпочали наступ з боку станції
Долинської.
Зрештою, українці взяли останню, але в Запорозькій дивізії залишилося по
10
набоїв на бійця, а червоні концентрували великі сили в районі Бобринця –
Вознесенська. Тож підрозділи Армії УНР, які діяли в ці місяці в районі
Петроострова, Княжого, Старої Осоти – Янівки (Київська дивізія), Малої
Виски,
Арсенівки, Оникеєвого, Ульянівки та інших населених пунктів, відійшли на
захід.
Похід, у якому брала участь
низка вихідців з нашого краю, завершився 6 травня, виконавши поставлені
цілі.
Під час нього наш край, в т. ч. Східне Поділля, Хмельове, Єлисаветград,
відвідав
нелегально Голова Ради Міністрів УНР І. Мазепа.
Сергій Шевченко, краєзнавець
|