Точної дати виникнення масонства назвати не можна. Складалося масонство поступово, і його коріння скрито в віках. Найстаріші в світи протоколи зібрань масонської ложі зберігаються в Великій Ложі Шотландії, це протоколи зібрань ложі Aitchison's Haven.

Інформація про зародження українського масонства достатньо суперечлива. Деякі дослідники вважають, що цей рух зародився ще за часів Богдана Хмельницького. В зв'язку з цим згадується — Юрій Немирич, соратник Хмельницького, що вчився в Оксфорді, протестант, який нібито стояв біля витоків українського масонства. Правда, ця версія достатньо хитка. Такі ж недоказові твердження про причетність до масонства гетьманів Івана Виговського, Пилипа Орлика (автора першої української конституції), Івана Мазепи, Данила Апостола.

Первинною організацією в масонстві є ложа. Кожен масон має належати до певної ложі. Окремі Ложі об’єднуються у Велику Ложу (в деяких країнах Велика Ложа називається „Великий Схід”). Першою Великою Ложею була Об’єднана Велика Ложа Англії , яка створена шляхом об’єднання чотирьох лож у 1717 р.

За правилами регулярного масонства на території однієї країни може діяти тільки одна Велика Ложа. В державах, які мають федеративний чи конфедеративний устрій, або якщо держава іншим чином складається з окремих „держав” (штатів, королівств) можуть існувати Великі Ложі для кожного суб’єкта федерації тощо. Так наприклад у США у кожному штаті діє окрема Велика Ложа, окремі великі ложі мають Англія та Шотландія . Але, наприклад у Швейцарії, яка хоч і є конфедерацією, діє одна Велика Ложа для всіх кантонів. Кожною ложею керує Достойний Майстер, який обирається ложею, а Великою Ложею керує відповідно Великий Майстер.

Прийнято також вважати, що біля витоків перших масонських лож на Україні стояв відомий філософ Григорій Сковорода. Разом з тим відомий історик Сергій Єфремов в своїй монографії «Масони на Україні» пише: «сам він (Сковорода — В.К.) до масонства відносився якщо не зовсім негативно, то достатньо байдуже». Йому вторить професор М. Сумцов, якого цитує Єфремов: Не «був Сковорода масоном, але в значній мірі він виріс і виховувався в тій атмосфері, яка живила російське масонство».

Масоном може стати віруючий повнолітній (зазвичай від 21 року) чоловік. Жінки не приймаються. Давня масонска традиція встановлює що кандидат має бути людиною „вільною і доброї слави” У давнину, у середньовіччі „бути вільним” розуміли буквально. Тепер це розуміють дещо ширше: масон повинен бути людиною самостійною і незалежною не тільки у матеріальному, але й духовному, інтелектуальному значенні, здатний самостійно мислити і приймати самостійні рішення. Кандидат має пройти численні перевірки, і довести щирість свого бажання стати вільним муляром, готовність виконувати обов’язки які покладаються на масона, прагнення до духовного та інтелектуального розвитку. За масонськими правилами, не може бути прийнятий кандидат, який хоче вступити до братства керуючись мотивами матеріальної вигоди, кар’єри, а також простою цікавістю.

Окрема тема — склад українського масонства. Серед українських братів немало людей гуманітарних професій, політиків. Що стосується характеру діяльності, то відомо, що, наприклад, харківські брати мало цікавляться політикою і «корисними зв'язками», а надають більше уваги езотериці. Разом з тим, в пресу просочилася інформація про те, що в масони присвячені окремі члени СДПУ(о) — партії, лідер, якої нині займає пост голови Президентської Адміністрації. Говорять, що деякі особи, що належать до масонських лож, навіть виставляли свої кандидатури на пост Президента України на виборах 1999 року.

Є інформація (природно неофіційна), що кілька років тому тодішній голова Адміністрації Президента отримав лист від українських братів. В ньому містилося прохання протидіяти утискам українських масонів, до листа додавався список братів, серед яких було немало глав місцевих адміністрацій, відомих бізнесменів.

Можна пригадати ще один цікавий факт. В листопаді 2000 року в Національному інституті українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони України пройшов «круглий стіл» на тему «Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України». Ось, що писала із цього приводу газета «Сьогодні»: «Для затравки секретар Совбеза процитував статтю з однієї російської газети, де йшлося про «світовий уряд хасидсько-парамасонської групи». Стаття Марчуку сподобалася. Вже від себе він поставив у вину «світовому штабу», що той не дозволяє Україні протистояти тиску в енергетичній сфері (російському, зрозуміло), і дав зрозуміти, що раз вже «світовий уряд» не опирається планам Москви побудувати газопровід в обхід України, то співпрацю Києва з масонами пора припиняти». Такий ось курйозний, дивний і, відверто кажучи, не зовсім зрозумілий вислів секретаря Ради безпеки України.

Проте, у будь-якому випадку тема впливу масонів на українську політику поки що знаходиться в площині міфотворчості і гіпотез. Ніяких реальних фактів немає.

Фактично, весь уряд незалежної України в період розпаду Російської Імперії (УНР), та й Тимчасовий Уряд в останній складався з масонів. Тому наведемо тільки деякі імена:

Михайло Грушевський, перший Президент УНР; Симон Петлюра, Перший Великий Магістр Великої Ложі України; Сергій Моркотун, один з найвисокопоставленіших масонів України, що був рекомендований навіть Папюсом; барон Федір Штейнгель, представник київських масонів (яких під кінець 1917 р. зібралося близько тисячі) на Великому Сході народів Росії, Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Володимир Чеховський, В'ячеслав Прокопович.

Також до українського масонства належали: переважна більшість купецьких та промислових родів Києва, Полтави, Одеси, Харкова майже протягом усього 19 століття, частини 18-го століття, Ханенки, Терещенки (у тому числі Микола Терещенко, міністр фінансів у Тимчасовому Уряді), Ланжерон, другий мер Одеси та керівник Новоросійського краю, де Рибас перший мер Одеси, де Ришелье керівник Новоросійського краю, грецькі родини Одеси, Розумовські (весь рід, у тому числі Гетьман), Іван Котляревський (засновник української літературної мови), і багато інших.

Відповідно до ландмарок масонства, Масоном може стати лише людина, яка вірить в Бога. Масон може сповідувати будь-яку релігію, але повинен бути „чоловіком вільним і доброї слави”. При цьому один з принципів масонства встановлює, що масонство не може вимагати від масона виконання ніяких обов’язків, які б це зашкодили обов’язкам масона перед своєю релігією, своєю родиною та своєю Батьківщиною. При роботах у ложі обов’язково присутня Книга священного слова. В залежності від релігійної належності і світогляду членів конкретної ложі, це, як правило, може бути Біблія, Коран, Тора, або одночасно дві або більше з зазначених книг.

В той же час, певною мірою можна вважати масонство нецерковною і універсальною формою Богослужіння, оскільки роботи ложі провадяться на славу Великого Будівничого Всесвіту. Використання слів „Великий Будівничий Всесвіту” походить від використання масонством символіки каменярів-будівельників і зумовлено тим, що масонство об’єднує представників різних релігій (хоча, коріння масонства більшою мірою християнсько-іудейське), і таке визначення надає можливість кожному масону вкладати в нього те розуміння, яке відповідає його власним релігійним поглядам.

Оскільки масонство є доволі закритою організацією, з масонством пов'язані деякі міфи, що зазвичай свідомо створюівалися з різними політичними або комерційними цілями. Так, можна згадати про тексти які розповсюджував Лео Таксіль, Протоколи сіонських мудреців, та тексти що виникли на їх основі.

Також варто згадати про хибне включення Ордена Св. Станіслава до масонських організацій, хоча це лише нагородна установа, що вручає медалі, причому єдиний раз коли вони збираються — це при врученні медалей новим «лицарям». ВЛУ офіційно визнала, що немає стосунку до ОСвС, і зазначила, що "там не завжди дотримуються принципу «доброї слави», який є для нас фундаментальним".

Обряд посвячення в масони є достатньо вражаючим. Кандидата в масони на початку обряду заводять у Кімнату Роздумів, пофарбовану в чорний колір, обстановка якої відповідає назві, в ній можуть бути предмети, що нагадують кандидату про тлінність буття. У ній кандидат напише на папері морально-філософський заповіт, свої побажання та обітниці щодо себе та інших людей, своєї країни, родини і людства в цілому. Потім його попросять ще раз підтвердити свою віру в Бога.

Перед введенням в храм, де відбувається посвята, кандидату зав'язують очі. На знак смирення кандидат «ні одягнений, ні роздягнений» (частково роздягають, оголюють ліву грудину на знак відкритості серця), у нього відбираються всі цінності («метали»), йому закочують праву штанину і знімають лівий черевик. На шию надягають мотузку, що символізує узи людської недосконалості. Кандидата проводять у приміщення храму (зал засідання ложі), де він проходить через ритуальні випробування, слухає настанови морально-філософського характеру, бере участь у невеликих сценах та діалогах, мета яких наочно піднести моральні настанови ритуалу. Наприкінці церемонії він приносить урочисте зобов'язання перед Священної Книгою тієї релігії, яку він сповідує (зазвичай це Біблія, на неї також кладеться циркуль і Косинець). Далі кандидату знімають пов'язку, говорячи при цьому, що він тепер «пройшов випробування і гідний Світу», на нього надягають масонський фартух, а після головуючий на церемонії (Високоповажний Майстер) оголошує присутнім про те, що тепер вони набули нового брата і закликає допомагати йому в труднощах, будучи впевненими в тому, що і він у важку хвилину допоможе їм. Часто церемонія посвячення проводиться з музичним супроводом, що ще більше посилює враження кандидата.

Цікавим залишається факт, що символіка масонства оточує нас, пересічних громадян майже усюди, тільки ми цього не помічаємо, оскільки Масонські Ложі є строго закритого роду товариствами і всякого роду інформація, що може випливти навіть у ЗМІ, строго контролюється масонами, які мають хоча б одного свого представника у різних владних та невладних органах чи організаціях. Загалом, масони вважаються таємним товариством з найбільшою розвідкою у світі, що поєднуються в одну Світову Масонську Ложу Богоугодної Справи Незалежно від Увірування. Слід зазначити, що у написанні Конституції США 1797 року брали участь 30 осіб, 26 з яких були таємними масонами. Тоді ж було вперше надруковано новий «один долар», на якому до сих під зберігається головний символ масонів «всевидяче око». Їхня робота видалась на славу, а самі США входять у трійку найрозвинутіших економік світу. То ж чи слід керуватись потоками негативу у сторону Масонських Лож, зокрема України?  Окрім того, головні заповіді братства можна розцінювати, як такі, що сприяють розвиткові.

Зверніть увагу на купюру у розмірі п’ятсот гривень. На лицевій стороні зображений  Григорій Сковорода (родоначальник українського масонства). З іншої – Києво-Могилянська Академія, над якою рясніє всевидяче око, або, так звана «променезорна дельта» (Академія була у перші часи головною штаб-квартирою Масонської Ложі, символіка ж всевидячого ока не викликає сумнівів). Гадаю, що це факт є одним з багатьох і достатнім аргументом доступу масонів до високовладності. Утім вони керують усім світом.

ДВАНАДЦЯТЬ ОСНОВНИХ ЗАПОВІДЕЙ БРАТСТВА

1.            В основі Братства є традиційна віра у Всевишнього, Великого Будівничого Всесвіту, що ніяк не суперечить різним релігійним віруванням і переконанням, а навпаки об’єднує їх у високому гуманному стремлінні.

2.            Братство спирається на традиційні ритуали і символіку, прискіпливо дотримуючись давніх традицій.

3.            Організаційно Братство є Орденом, до якого належать тільки мужі незалежні і доброї слави, що сповідують у своєму житті ідеали гуманності і братерства у їх глибшому сенсі.

4.            Члени Братства прагнуть добросовісно дотримуватись ритуалів з їхнім повним символічним змістом, як шляху пізнання, втаємничення і духовного вдосконалення, що є засадничими ідеалами організації.

5.            Братство спрямовує своїх членів на духовне самозбагачення, випромінює через них свою високу гуманність на людську спільноту.

6.            Члени братства зобов’язуються поважати переконання і віру кожного, не допускати у своєму колі протистояння політичних чи релігійних думок, бо воно засноване на братерській згоді і взаєморозумінні.

7.            Члени Братства беруть зобов’язання над Книгою Священного Слова, аби надати їм урочистого й освяченого характеру.

8.            Члени Братства поза профанським світом працюють у своєму закритому колі, де завжди обов’язково присутні три Великі Світила Братства – Книга Священного Слова, косинець і циркуль – згідно з засадами конституції Всесвітнього Братства і традиційного порядку.

9.            Братство приймає до свого кола лише чесних і моральних повнолітніх осіб, спроможних осягнути безмежність пізнання.

10.        У своєму колі члени Братства плекають любов до своєї Батьківщини, послух її законам і пошану до законної влади. Вони вважають, що їхній перший обов’язок – шанувати всяку натхненну Працю.

11.        Члени Братства зобов’язуються, дотримуючись свого гідного і високоморального рівня, не викривати сутність духовних основ організації і поширювати її моральний вплив на широкі суспільні кола.