Шануймо козацьку добу історії міста!
Українську патріотичну громадськість Дніпропетровська вже давно
непокоїть проблема неправдивого визначення місцевою владою віку міста. Є
всі підстави розпочинати його літочислення від 1645 року - першої
писемної згадки про НОВИЙ КОДАК. Це козацьке місто знаходилося на
території сучасного Дніпропетровська і було важливим воєнним,
економічним та адміністративним центром Вольностей Війська Запорозького.
Новий Кодак був центром Кодацької паланки і вже у середині 1750-х років
налічував понад п'ять тисяч мешканців. Саме на його базі і
розбудовувався "КАТеринослав".
У суботу, 18 серпня, в Дніпропетровську на Набережній Заводській
(ленінський район) за ініціативою Благодійного фонду Олексія Лазька,
Інституту суспільних досліджень та ВГО "Всеукраїнська федерація "СПАС"
відбулось урочисте відкриття пам'ятного знака на честь центру козацького
поселення НОВИЙ КОДАК.
- Людина не може жити без пам'яті, країна не здатна розвиватися без
історії, - говорить Олексій Лазько. - Ми повинні знати історію своїх
пращурів, дбайливо її берегти і передавати нащадкам. Лише так ми зможемо
зберегти і зміцнити наші традиції, наше коріння та зв'язок між минулими
і прийдешніми поколіннями. Встановлення пам'ятного знака НОВИЙ КОДАК -
це підсумок тривалої копіткої роботи. Цей пам'ятник нагадуватиме жителям
Дніпропетровська, хто і коли заклав перший камінь в заснування міста.
Нехай це святе місце - Центр Кодацької Паланки Вольностей Війська
Запорозького - стане історичним і духовним центром міста.
- Я читаю курс краєзнавства, і навіть студенти-історики, які походять з
Дніпропетровська, дуже часто не знають, де знаходився Новий Кодак, -
зазначає кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії
Дніпропетровського національного університету Олег Репан. - ...По
правому березі, за Кайдацький міст, де знаходиться Миколаївська церква -
ось там і розташовувалося старовинне козацьке місто Новий Кодак, який
відомий нам, принаймні, з 1645 року.
Це було місто, яке виконувало багато різних функцій. Перед усім це був
адміністративний центр. Жартома можна казати, що обласний статус нашого
міста має давнє коріння, оскільки Новий Кодак був центром Кодацької
паланки Вольностей Війська Запорозького, а паланка - це територіальне
утворення в складі Вольностей, всього їх налічувалось спочатку 5,
пізніше - 8. Паланки не були сталими, але Кодацька разом із Самарською -
одна з найбільших, найзаселеніших, найпотужніших.
Новий Кодак виникає природно, внаслідок розташування на перевозі через
Дніпро. Тобто торговельні шляхи з правобережної України і на лівий
берег, і на Дон йшли через цей Кодацький перевіз. Зрозуміло, якщо є
перевіз, то він потребує для себе певної інфраструктури. І тут виникає
ціла низка і заїжджих дворів, і шинків, і ремісничих майстерень.
Коли читаєш списки прізвищ мешканців Нового Кодака, то вражає
різноманіття професій: тут і кушнарі, і бондарі, і мірошники, і
ковалі... Наприклад, тут слюсарі лагодили рушниці, про що є згадки в
документах, професійно займалися своєю справою ветеринари - "коновали"
тодішньою мовою...
Переходячи від економічного до духовного аспекту, слід зазначити, що
Миколаївська церква, навіть її нинішня будівля - цього якраз багато хто
не знає - це найстаріша церква нашого міста, яка постає на початку XIX
століття, фактично на місці старовинної козацької церкви, збудованої ще в
1640-х роках - Церкви Святого Миколая.
Протягом дослідження також з'ясувалося, що тривалий час центр так
званого Христового намісництва, тобто управлінської структури, яка
охоплювала всі північні паланки Вольностей Війська Запорозького,
розташовувався в Новому Кодаку і звідсіля здійснювалося керування всіма
церковними справами.
Миколаївська церква також цікава тим, що в ній знаходилася чудотворна
ікона Божої Матері. Ця ікона шанувалася козаками, починаючи з 1730-х
років. Козаки вважали, що в одному з походів вони врятувалися виключно
завдяки цій іконі Божої Матері.
Отже Новий Кодак виконував багато функцій: адміністративну, церковну,
оборонну... Цікава деталь - вулиці Нового Кодака досі збереглися, тобто
якщо взяти сучасну карту Дніпропетровська, то ті вулички, які
знаходяться в межах колишніх укріплень фортеці Нового Кодака, йдуть саме
так, як і в XVIII столітті.
Мені здається, що неможливо сповна оцінити нашу історію, зрозуміти, які
ми, дніпропетровці, є, якщо не пам'ятати про Новий Кодак, про величезний
козацький пласт нашої минувшини...
Проте, незважаючи на грунтовні аргументи щодо правдивої дати початку
історії міста, міська влада вперто святкуватиме "свою" дату заснування
міста, яка є набагато молодшою і не має нічого спільного з козацькою
добою.
- Ми розповідаємо про це, аби люди знали і нехай вони самі приймають
рішення і визначаються зі своєю позицією, - резюмує доцент кафедри
історії України ДНУ Олег Репан.
http://spetskor.dp.ua/art_609.php
|
