Вийшов у світ другий випуск наукового часопису «Лукомор’я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я», заснованого у 2007 році історичним факультетом Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України та Південноукраїнським центром етнічних та політичних досліджень «ЛАД». Порівняно з першим випуском, часопис значно розширив географію проживання своїх авторів – статті подали дослідники не лише з України та Молдови, а й Російської Федерації та Азербайджану. Колектив авторів включає в себе 5 докторів та 17 кандидатів наук, а загалом у журналі опубліковано праці 32 науковців.


Як і перший випуск, другий складається з п’яти розділів. Розділ «Археологія» цього разу став найбільшим за обсягом (хоча у першому числі уміщував лише 2 публікації) – до нього увійшли 12 статей, присвячених переважно традиціям південноукраїнської археології. Можливо, саме тому темою випуску оголошено історію археологічного вивчення Північно-Західного Причорномор’я, а увійшли до археологічного розділу публікації не лише археологів, а й істориків та історіографів.
Стаття С. Березина, лаборанта відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, розглядає внесок професора В.І. Модестова у розвиток антикознавства в Новоросійському університеті. Історіографії нумізматики Тіри та її археологічному дослідженню присвятила статтю С. Булатович, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. У статті «Одеське товариство історії і старожитностей та становлення сходознавства в Одесі» доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків ОНУ ім. І.І. Мечникова Т. Ізбаш та В. Скрипник, випускник цього ж університету, акцентують на ролі Товариства у розвитку східної нумізматики, філології та епіграфіки в Одесі. Доцент кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова О. Музичко аналізує у своїй праці археологічні дослідження І.І. Линниченка. Є. Панкратова (доцент кафедри історії стародавнього світу Саратовського державного університету) свою розвідку присвятила внеску І.Є. Забєліна у дослідження Фанагорії, відзначаючи як досягнення вченого, так і недоліки його наукової роботи, зокрема у методиці проведення розкопок. Робота професора кафедри нової та новітньої історії ОНУ ім. І.І. Мечникова Т. Попової присвячена дисциплінарному об’єднанню професіоналів історії історичної науки у Новоросійському університеті, чий внесок до розвитку історіографії був досить значним. М. Руссев, професор Вищої антропологічної школи у Кишиневі в статті «У пошуках замку Іллічє» на підставі археологічних знахідок стверджує, що замок локалізується поблизу Ольвії. На основі особистих спогадів професор В. Станко** проаналізував розвиток палеолітознавства в Одесі другої половини минулого століття у зв’язку з діяльністю П.Й. Борисковського. Доцент кафедри археології Санкт-Петербурзького університету І. Тихонов розглянув роль В.Г. Тизенгаузена, як дослідника археологічних пам’яток Північного Причорномор’я. Археологічні розвідки А.Б. Ашика та Д.В. Карейши стали темою розвідки директора Санкт-Петербурзького філіалу Архіву РАН І. Тункіної. Н. Фролова, головний науковий співробітник Державного історичного музею м. Москва, висловила свої думки стосовно вивчення монет царя Боспору Спартока. Близьку одеським науковцям тему – роль М.Н. Мурзакевича та В.Н. Юргевича в організації археологічних розкопок у Херсонесі – висвітлив у своїй статті доцент Уральського державного університету ім. О.М. Горького А. Шаманаєв. Як бачимо, не всі статті мають пряме відношення до археології та історії археологічного вивчення Північного Причорномор’я.


З 9 публікацій складається розділ «Етнологія», з них значна частина присвячена дослідженню гагаузького народу, а також питанням етнографії українців, буджацьких ногайців та чувашів. Зокрема, вивчення гагаузів стало темою статей аспіранта кафедри археології та етнології України ОНУ ім. І.І. Мечникова В. Бошкова «Гагаузька проблематика в телерадіопросторі Одещини (1990 – 2007 рр.)», студента ОНУ ім. І.І. Мечникова М. Георгієва «До релігійної культури гагаузів. Село Олександрівка на Одещині», старшого наукового співробітника Інституту культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова Є. Квілінкової «Ідентифікація рідної мови різними групами гагаузів і становлення назви «гагаузька мова» (за архівними, історіографічними та етнографічними відомостями)», викладача Комратського державного університету (Чадир-Лунга, Молдова) А. Папцової «До питання про міфологічну систему гагаузів». Етнографія українців розглянута в працях доцента кафедри археології та етнології України Одеського університету Н. Петрової «Післявесільна обрядовість українців лісостепового і степового Буго-Дністровського межиріччя (кінець ХІХ – перша чверть ХХ ст.)» та завідувача відділу етнографії Харківського історичного музею В. Сушко «Інновації українського традиційного житлового будівництва у ХХ ст. (за матеріалами Слобідської України)». Студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова О. Худайбердиєва виступила з розвідкою про «Антропонімію і релігійні вірування ногайців Буджакської Орди», а президент Південноукраїнського центру етнічних та політичних досліджень «ЛАД» Г. Чижов дослідив «Етнічні групи Одещини в контексті етнонаціональної політики України». Професор кафедри археології та етнології України ОНУ ім. І.І. Мечникова А. Шабашов запропонував статтю «Чуваська діаспора України. Постановка проблеми». Загалом, розділ цілком відповідає своєму спрямуванню, представляючи читачам нові погляди на питання етнографії та етнології.

 

Найбільшим розділом першого випуску був третій – «Історія». Натомість у другому числі він налічує лише 6 статей. Проте нечисленність достатнім чином компенсується різноманітністю тематики – від історії Галицько-Волинського князівства до історії одеського порто-франко та динаміки чисельності польської громади на Одещині у другій половині ХХ ст. Так, доцент Одеського національного політехнічного університету Ю. Богуславська подала статтю «Динаміка чисельності польського населення Одеської області у другій половині ХХ ст.». «До питання про південні межі Руського королівства (Галицько-Волинської держави)» повертає читача доцент кафедри суспільних наук Одеського медичного університету П. Бондаренко. Співробітник Інституту рукописів ім. Фузулі НАН Азербайджану Н. Гєюшев виступив з дослідженням «Принцип бінарності в структурі середньовічної художньої свідомості». Історико-правовий аспект Одеського порто-франко розглянув у своїй статті доцент кафедри історії України ОНУ Т. Гончарук. Увагу Д. Дорошенко (асистента Первомайського навчально-наукового центру Одеського університету) привернула «Участь Бузького козацького полку та його командира П.М. Скаржинського в російсько-турецькій війні 1787 – 1791 рр.». Стаття доцента кафедри соціальних наук Одеської академії холоду І. Дружкової підсумовує вивчення історії кредитних установ в містечках та селах Південної України. Таким чином, достатньо різнопланова тематика розділу відображає широту сучасних наукових інтересів істориків.

 

У розділі «Матеріали, повідомлення, архів, погляд» оприлюднено значну кількість документальних джерел з нашої історії, зокрема, листи Є. Чикаленка до М. Аркаса (у статті старшого наукового співробітника відділу джерел з новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України І. Старовойтенко), документи державного архіву Одеської області щодо діяльності українського самостійницького підпілля в Трансністрії за часів німецько-румунської окупації (публікація доцента кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова Т. Вінцковського). Студент історичного факультету Одеського національного університету В. Бузейчук запропонував свій погляд на потребу розширення бібліографічних пошуків у статті «Деякі доповнення до бібліографії творів О.О. Рябініна-Скляревського». «Теоретико-методологічні основи (засади) дослідження, джерельна база та історіографія проблеми «Повоєнна та сучасна Миколаївщина» – так називається стаття завідувача кафедри українознавства Миколаївського навчально-наукового інституту Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова професора В. Шкварця.

 

П’ятий розділ – «Рецензії, персоналії, хроніка» – присвячений висвітленню окремих подій наукового життя регіону та України. Так, опубліковано тут статтю до 70-річчя знаного одеського історика, професора Г.І. Гончарука (автор – Ю. Богуславська); інший матеріал висвітлює результати Всеукраїнської наукової конференції «Петро Васильович Іванов – корифей українського народознавства», що відбулась у грудні 2007 року у Харкові (О. Худайбердиєва). Рецензію на книгу С. Новакова «Соціально-економічний розвиток болгарських та гагаузьких сіл Південної Бессарабії (1857 – 1918)» запропонував А. Шабашов.

 

Матеріали, оприлюднені у часописі, дуже різноманітні і зацікавлять не лише фахівців, а й усіх небайдужих до свого минулого читачів. Окремо треба відзначити, що редакційна колегія розміщує на сторінках журналу праці не лише досвідчених істориків, а й студентів та аспірантів, даючи таким чином можливість отримати путівку у наукову діяльність. Без сумніву, така позиція викликає повагу та вдячність з боку молодих науковців.

 

Декілька слів треба сказати про зовнішній вигляд журналу, що вигідно відрізняє його від багатьох сучасних видань. Кольорова обкладинка з чудовою поліграфією, якісний папір та друк роблять часопис не лише цікавим, а й привабливим візуально, що теж немало важить. Про що можна пожалкувати, так це про невеликий наклад. Триста примірників – це дуже мало навіть для того, щоб журнал отримали наукові бібліотеки країни, не кажучи про окремих зацікавлених читачів. Залишається сподіватись, що фінансовий бік видавничої справи не переважить на свою користь, і «Лукомор’я» продовжуватиме робити свою важливу справу – розвивати історичні науки Причорноморського регіону.
______________________________

* Лукомор’я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я. Випуск 2. – Одеса: Видавничий дім «Паллада», 2008. – 254 с.
** Принагідно хочемо ще раз вшанувати пам’ять визначного вченого, педагога, чудової людини – професора Володимира Никифоровича Станко, який пішов з життя 16 лютого 2008 року.