ПОБІЖНИЙ ПОГЛЯД НА НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
Місто Київ багате на різноманітні музеї! Але, серед них є один який був в історії України першим! Він нині називається "Національним художнім музеєм".
За тривалий період існування (понад 100 років) в його фондах зібрано унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та графіки від XII ст. до сучасності. Розташований музей в будівлі, яку створив 1899 року архітектор Городецький - цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею.
Після отримання України незалежності, музей пережив цілу низку перетворень так з 1 січня 1918 р. – міський музей підпорядкували Секретаріату освіти УНР (згодом Наркомату освіти УСРР, потім Головному управлінню в справах мистецтва і національної культури).
27 липня 1918 перейменували на Національний музей України – створювався на базі Київського художньо-промислового і наукового музею і одержував статус автономної установи.
З поч. 1919 р. підпорядковувався ВУКОПМИСу.
23 червня 1919 р. – декретом уряду УСРР музей оголосили державною установою з назвою "Перший державний музей".
До фондів музею перейшло багато націоналізованих приватних колекцій, зібрань громадських, навчальних музеїв.
1924 – одержав назву "Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка".
1930-1932 – музей реорганізовано. Замість колекційного, систематичного принципу побудови експозиції почалася перебудова всієї структури за марксистською історичною схемою, відповідно до соціально-економічних епох.
1934 – на базі історичної та археологічної колекцій створили Державний історичний музей (нині Національний музей історії України).
У будинку на вул. Грушевського, б. N6 залишилися художні колекції, на основі яких виник Київський державний музей українського мистецтва (з 1964 р. – Державний музей українського образотворчого мистецтва, тепер – Національний художній музей України).
1954 – збірку народного декоративного мистецтва виокремлено в самостійний музей.
1967-1972 – музей добудували, завдяки чому експозиційні площі збільшилися майже вдвічі. Але на цьому збільшення необхідних для музей площ припинилося на десятиліття, що не надає можливостей експонувати зразки новітніх етапів українського мистецтва.
Загальна площа музею досягає лише восьми тисяч кв. метрів (8 000), хоча музей потребує не менше 35-40 000. В цей же період у музеї останній раз робили і капітальний ремонт!
Пройшло понад сорок років.
У музеї міняються директори, причому частіше ніж Президенти в Україні, але мало хто з них (що директори, що президенти) дбали про цей музей та забезпечували його належне фінансування. Якщо якісь кошти і надходили то за звичай вони зникали у кишенях різноманітних чиновників.
А музей хоча й побудований міцно, все ж почав розвалюватись! Я вже писав, що адміністрація музею в 2013 р. попереджувала відвідувачів по можливе падіння на їх голови штукатурки.
http://h.ua/story/381237/
А ось днями проходячи мимо будинку музеї я вирішив все ж поглянути на його зовнішній стан.
Таблички про "падаючу штукатурку" я не знайшов, але не знайшов на стінах головного входу в музей ніяких слідів хоча б косметичного ремонту.
А ще мене вразив вигляд головних дверей парадного входу до музею!
Їх стан на мій погляд жахливий і свідчить про те, що ніхто з керівників музею напевно ніколи в музей не заходять через головний вхід. Або у них очі замилились, або совість геть зникла!
Бо не можуть мати такий стан головні вхідні двері в національний художній музей!
Я для перевірки питання подивися старі фото музею і впевнився що цим дверям не менше 70 років, бо очевидно вони встановлені десь 1943-1944 рр. і з того часу їх не міняли - тільки підновляючи час від часу, копійчаною олійною фарбою!
Пишу цю статтю з надією, що може хоч один з усіх новопризначених співробітників Мінкультури України прочитає та доведе до відома нового міністра пана Кириленка, що НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ не зважаючи на ось такі запевнення його нинішніх керівників - "Потреба дихати із суспільством "одним повітрям" спонукає Національний художній музей України продовжувати рухатися шляхом змін, як зовнішніх, так і внутрішніх" - ТЕРМІНОВО ПОРА РЯТУВАТИ!!!
Володимир Бровко,
пенсіонер
| 
