Головна | Мій профіль | Вихід Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS

Меню сайту
Locations of visitors to this page
Категории раздела
Мои статьи [2349]
Наш опрос
Ви впевнені у тому, що офіційна історія відповідає дійсності?
Всього відповідей: 485
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » Статті » Мои статьи

Шевченко у смерті

Він помер на 48 році життя, а влада закріпила його образ у свідомості поколінь як старого діда в кожусі і шапці. Незважаючи на те, що така одіж була останнім писком тодішньої петербурзької моди. До 150-річчя смерті Тараса Шевченка – кілька етюдів.
Вчитель Шевченка –художник Карл Брюллов запитав свого учня – чому ти, мовляв, весь час малюєш смерті? Адже Шевченко намалював картини «Смерть Сократа», «Смерть Македонського», «Смерть Богдана Хмельницького». Тарас відповів:» Тільки у смерті видно чи людина була великою».
Тепер порівняймо як помирали Шевченко і Пушкін – перший зі свічкою в руках, на сходах, раптово, а другий – прижимаючи до губ записку царя Ніколая Першого та запевняючи у своїй відданості. Для Шевченка ж той цар був не інакше як «неудобозабываемый Тормоз».

Поема «Гайдамаки» належить до числа тих творів, які у школі ніхто не любить – різанина якось не в’жеться з нашим «просвіщенним» віком. Але вчительки забувають розказати, що поему цю писав Шевченко у часи розквіту романтизму, що так писали Байрон і Шіллер. А романтизм -- це перебільшення: якщо трупи – то горами, якщо кров – то ріками… Тобто Іван Гонта своїх синів не різав. А дурний Бузина саме на цьому побудував свою книженцію «Вурдалак Тарас Шевченко» -- неграмотність насміялася з нащадка російського енкаведиста.

Зрештою, тільки «один козак із міліона свинопасів» може зрозуміти дух гайдамак, який продовжився, наприклад, і в пісні «Любо, братці, любо»: «Нічого не шкода – ні врага, ні рода, Шкода тільки волі та й буланого коня».

Шевченкові «вози залізної тарані» -- зброя. А «щедра пані» -- російська імператриця Катерина Друга. І знаючи, що польською мовою «щодра пані» -- легкої поведінки, як же не подивуватися шевченковій легкості сарказму і обходження цензури, коли він продовжує про ту пані: «Уміла що кому давать!». Вбивча іронія про повію на троні!

Шевченко про єдність із росіянами:» Ми вже, бач, дуже близькі родичі – як наш батько горів, то їх батько руки грів» ( у листі до Максимовича 1858 року з приводи відмови друкуватися в газеті Івана Аксакова «Парус»).

На стіні пивнушки Шевченко написав:
«Вип’єш першу – стрепенешся,
Вип’єш другу – схаменешся,
Вип’єш третю – в очах сяє,
Думка думку поганяє».
Скажіть, що не точно підмічено? А то зробили з веселого чоловіка «тяжке, сумне, патріотичне» -- веселіше дивімося на життя, українці!

Шевченка поганьблюють, зображаючи дідом-плакальником. А він у щоденнику пише, як слухав увертюру з «Вільгельма Телля» і з «Фрейшіца» та духовні твори Гайдена. Багато нинішніх шевченківських лауреатів можуть повторити слідом за Шевченком:» Божественний Гайден! Божественна музика!» ?

Женихаючись до актриси Піунової, він слухає російську народну пісню, в якій порада знайти придане, а тоді тільки виходити заміж. Шевченко у щоденнику пише:» У московського чоловіка – жидівська основа: він без віна (приданого –ред..) і полюбити не може».
Джордж Грабович зчинив колотнечу, поставивши в центр свого дослідження малюнок Шевченка – автопортрет, коли він, голий, в киреї наопашку, бреде пустелею. Чоловічий орган явно видно. І добре, що це зробив американський україніст, щоб Шевченко не був прісним. А дивуватися такому зображенню чого – хіба мало художників малювали себе оголеними? А Шевченко ж, не забуваймо, першокласний художник, який закінчив Академію художеств зі срібною медаллю!

Коли помер Шевченко – йшли телеграми суму, його ховали урочисто, а по всіх оленівках та козельцях під час перепоховання виходили до його труни маси людей. Без телефонів і есемесок! Коли ж помер Пушкін – везли його на рогожі, закопали за стінами монастиря, бо, знаючи його насмішки над вірою, митрополит не дозволив ховати на території монастиря. Пригадуєте шевченкове – тільки у смерті видно чи була людина великою?!

Василь Чепурний, http://siver.com.ua/news/shevchenko_u_smerti/2011-03-09-73

Категорія: Мои статьи | Додав: graf (10.03.2011)
Переглядів: 670 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • [11.02.2017][Мои статьи]
    Комітет порятунку музеїв протестує! (128)
    [26.01.2017][Мои статьи]
    Excavations at Baturyn in 2016 (0)
    [04.09.2016][Мои статьи]
    Музей плакату представляє Юрія Неросліка (0)
    [12.07.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ У БАТУРИНІ 2015 РОКУ. РЕКОНСТРУКЦІЇ КІМНАТ ПАЛАЦУ МАЗЕПИ (0)
    [06.01.2016][Мои статьи]
    РОЗКОПКИ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ БАТУРИНА У 2014-2015 РОКАХ (0)
    [18.12.2015][Мои статьи]
    Гармату Мазепи "Лев" вкрали з Кремля?! (0)
    [15.12.2015][Мои статьи]
    Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини» (0)
    [14.12.2015][Мои статьи]
    "Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (0)
    [08.12.2015][Мои статьи]
    Відчуй Україну! - Маріуполь (0)
    [07.12.2015][Мои статьи]
    Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (1)

    Каталог статей

    Міні-чат
  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz