Досить помітний і непоганий кіровоградський поет Роман Любарський виступив на боці неоколоніальних сил у справі перейменування Кіровограда. Йому теж закортіло Єлисаветграда. Кортить йому вже давно, років з двадцять. Дуже відома і поширена ідеологічна сверблячка для степового краю. Його нова стаття на цю тему «Замість Кірова: козаків чи матір Іоана?» дуже сподобалася українофобам з сайту «Весь Кіровоград», який мріє стати «Всім Єлисаветградом». Все в ній, з його точки зору, історично вірно. Гарненько проїхався в ній автор по «сумнівній назві Новоказачин» істав в позу на «матірну сторону»

 Дуже добре , що поетові «сумніви» не є істиною в останній інстанції, і прикро що пан поет не любить українських патріотів, тобто патріотів тієї землі, на якій він знову і не вперше мешкає. Якщо відкинути в бік образливі бризки слини, то Романа Любарського народженого в Кіровограді батьками народженими в Зіновьєвську від таки дідів , що народилися у Єлисаветграді можна зрозуміти. Романтика гусарів, сивої старовини допереворотних часів може опанувати любим розумом, а тим паче уявою та розумом поета. Поети вони мрійники, а тому читають в історії лише те, що їм подобається та збуджує. Останнє стосується уяви. Прикро, що не вистачає потуги зізнатися в тому, що «славетна» фортеця збудована на брутально відібраних у козаків землях була для них же катівнею, а «славний» Єлисаветград народив ноу-хау для Росії ХІХ століття – єврейські погроми. Чи приємно це згадувати та пов’язувати з іменем матері Іоана? Можливо, що не дуже, але то чиста історична правда.

 Є певна заковика і з приводу святості згаданої матері Іоана Єлизавети, бо її «недосвятими»… Мало хто вчитується уважно в святці та задає слушні незручні питання. Такі питання особливо не подобаються кіровоградським священнослужителям. Пошук істини схожий на пошук священного граалю.  У вересні в один день церква вшановує одну поважну родину Захарія, Єлизавету та Іоана, що були батьком, матір’ю та сином відповідно. І лише останній має приставку «СВ.», що означає святий, а двоє перших трактуються як пророк та праведна, заслуга яких полягає у пророкуванні та народження Іоана. Приставки «СВ» вони не «заслужили « у церкви бо не були християнами. Згадана праведна Єлисавета була звичайною іудейкою. А в Кіровограді це ніхто не лише не бере до уваги, а навіть ікони їй малюють. Здається, що  ще трохи і  «наші московські проповідники» в Кіровограді канонізують і пророка Мохамеда… І чому про це не пишуть наші помітні і славні поети та журналісти? Немає замовлення ? Оплата неможлива ?

 Але є замовлення побомбити словесно Сінченка за інтерв’ю Бі-Бі-Сі. Цитати вражають підступною аргументованістю та витонченістю. Судіть самі: «При обговоренні проблеми перейменування Кіровограда деякі місцеві історики, краєзнавці та політологи припускаються, як на мене, саме помилки другого роду і діють під гаслом «Бий своїх, аби чужі боялися!». Ті громадські діячі та партійці, що засліплені суто націоналістичною ідеєю, не допускають і думки, що місту може бути повернена його історична назва. Що саме тоді й почнеться його справжнє духовне й економічне відродження. Не вірять, що саме через багаторазове спотворення назви та віроотступництво свята покровителька і ангел-охоронець не опікуються цим містом. Скільки б коштів на їх зображення не витратили.
  Примітно й те, що в цій справі (не допустити повернення назви «Єлисаветград») братчики-патріоти вже багато років блокуються із затятими своїми опонентами – комуністами та соціалістами. Останні, як зазначив новокозацький політолог Дмитро Сінченко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, «доводять, що це питання не на часі, тому що є ремонт доріг, комунальні проблеми тощо». От які погані ті патріоти! Ніби вони не про своє і не в себе вдома…

 Стосовно «відродження» , що планує поет Любарський після повернення назви, якось не історично виглядають замовчування при цій назві масових пожеж, епідемій та п’яти єврейських погромів.

 Яка  свята покровителька ? І храму за ті роки її імені в місті не було, а чому не було написано вище, а ангелів-охоронців ставлять лише на цвинтарях для охорони вічного покою.. Здається місцевий янгол-охоронець таки охороняє спокій на спочилою імперською назвою  міста на честь цариці-поработительки краю.