Мов до сьогоднішніх визискувачів і українофобів від влади говорив Шевченко:

 

«Дуріть себе, чужих людей, та не дуріть Бога.

Бо в день радості над вами, розпадеться кара.

І повіє огонь новий із Холодного Яру».

 

Холодноярська частина нинішньої Черкащини й Кіровоградщини – серце козацького руху. Усі віки люди тут жили в парі зі зброєю. Постійно боронячись то від турків-татар, то від поляків – шляхти, творив місцевий люд із себе власну військову організацію. З Холодного Яру в 1768 почалася Коліївщина. Саме на неї посилався Тарас - і справдилося. У часи української революції, організувавши за козацьким принципом повстанські полки і дивізії під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України — або смерть» відстоювали українську державу. Важко повірити, але з 1918 по 1922 роки місцеві козаки реально втримували незалежність своєї Холодноярської Республіки.

 

 

17-го і 18-го квітня Холодний Яр став місцем паломництва для митців, письменників, журналістів, режисерів, учених, громадських діячів, молоді і небайдужих людей. Сюди з'їхалися козацькі товариства та військово-історичні клуби. Історично – патріотичне дійство організував Історичний клуб «Холодний Яр» за сприяння Блоку Юлії Тимошенко.

 

Українофоби-табачники стверджують, що за Українську державу боролися лише галичани, а іншим вона не потрібна. Ми зобов'язані заперечити, бо маємо потужний пласт історії нескорення більшовикам і денікінцям. Маємо масовий героїзм центральних, східних та південних регіонів у боротьбі за волю України.  

 

 

"Доля України залежить від кожного з Вас. Нам досить сподіватися на когось…", - закликав Герой України Левко Лук’яненко в урочищі Чорний Ворон, що за селом Розумівка Олександрійського району Кіровоградської області. Тут 17-го квітня відбулося вшанування отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та козаків його загону. Більшовики не йшли у відкритий бій. На Покрову 1920 року в тому урочищі вони «накрили» З00 козацьких спартанців артилерією.

 

Координатор акції від БЮТ Володимир Гонський виконує власну пісню на слова Василя Симоненка «Україні».

 

Володимир Гонський, зокрема, сказав: "Ми перебуваємо в центрі ще до кінця не пізнаної галактики української величі, героїки, доблесті й честі. За своєю силою Національно-визвольна боротьба у Наддніпрянській Україні у 1917 – 1920-х рр. має небагато аналогів у світовій історії – це була організована, суцільна війна українства зі всіма окупантами – від Збруча до Кавказу, від Одеси до Чернігівщини. Тепер я розумію, що УПА зродилась не на Волині і не в Карпатах. УПА зродилась тут, у Холодному Яру. А через 20 літ нове покоління борців – вже під проводом Романа Шухевича – продовжило святе змагання за право нашого народу на буття. Пам’ять про Холодний Яр покликала нові легіони для боротьби за волю України”.

 

18 квітня 2010 р. у с. Мельники Чигиринського району Черкаської області з нагоди 90-ї річниці від дня загибелі відбулося вшанування Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака.

 

 

«Сьогоднішні події – це вибух благодатної енергії національної пам’яті й гідності, що розповсюдить своє тепло на всю Україну» - переконував народний депутат від БЮТ Володимир Яворівський.

 

 

 

Апогеєм патріотичного дійства стало освячення козаками зброї на берегах Гайдамацького ставу неподалік Мотриного монастиря та поминальний обід. Саме звідси розпочинав Максим Залізняк велике гайдамацьке повстання.

 

Президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.

 

Концентровану суть – мету холодноярських акцій влучно сформулював Роман Коваль: "Окупанти століттями нищили українську провідну верству, мужів довір’я, отаманів, українську шляхту – нашу аристократію. Окупанти розуміли, що військо без отамана – зграя, що народ, позбавлений еліти, – отара. Тому й перед нами стоїть надзавдання – створити нову українську еліту, когорту тих, хто послідовно й наполегливо відстоюватиме національні інтереси, національну честь, плекатиме національний дух. Створити й привести цих людей до влади…».

 

Козак із дочкою.

 

Над Холодним яром довго линула музика, гарматні салюти, бій литаврів, пісні, привітні слова, спогади та промови патріотів.

 

Гість із Кубані на фоні стягу холодноярівців. Наші козаки кажуть, що Кубань не відчуває себе Московією й добре пам'ятає більшовицькі злочини проти себе.

 

Велика кількість патріотичної молоді, козаків, які не тільки пісень ладні співати, але й готові активно діяти для захисту України й народу від неукраїнської влади.Коли ворог нахабнів, українців піднімав дух Холодного Яру. Так було в 17-му, 18-му, і в 20-му сторіччях. Так буде тепер.

 

Молодий член клубу «Бойовий гопак» переважить десяток антиукраїнських зайд.  Наша довбня дає фору американській биті.

 

Влада Януковича буде насаджувати розроблену табачниками історію. Наш контрнаступ - відновлювати ще живі файли спогадів очевидців, на основі ґрунтовного вивчення архівів. Ми будемо бити ворога України правдою, бо вона на нашому боці.

 

Бог і Холодний Яр нам допоможуть!

Людмила Лисенко, Максим Вівсяний