У вузькій долині шуміла річка Путилівка, на лівому березі якої, в тіні смерек, стояла батьківська оселя. Краса рідної землі назавжди увійшли в мистецький світ Федькович, пронизала його твори.
Гортаючи архівні документи ми немов повертаємось до тих давніх часів коли, ще зовсім юний (Осип Гординський) його справжнє ім’я та прізвище, навчається в у приватного вчителя в су¬сідньому селі Киселиці, пізніше в чернівецькі рільничі школі, про те, як Юрій Федькович захищає буковинських селян від тодішньої австрійської влади, яка дерла з них непомірні податки.
Серед безцінних архівних документів це перші твори майбутнього письменника та особистий автограф письменника, низка документів які пов’язані з українським шкільництвом на Буковині саме за його сприянням та подвижницьким рухом освіти на теренах буковинських земель.
Тут ми бачимо скільки сил віддав Юрій Федькович боротьбі за демократичні, національні основи народної освіти на Буковині. Він добився, щоб навчання дітей у школах велося рідною мовою. З цією метою він створює "Буквар” який був надрукований при його житті та дитяча книжечка "Співанник для господарських діточок”.
Буквально недавно віднайдено унікальний документ що засвідчує про розпорядження буковинської крайової управи в якому указано, що Юрій Федькович є не благонадійною особою за якою необхідно постійно стежити, що жандармерія і робила. Далі знову цікавий документ, який пов’язаний з Юрієм Федьковичем. Це листи Михайла Грушевського до Буковинського сейму.
Ставши на чолі наукового товариства імені Тараса Шевченка, Михайло Грушевський побував на Буковині 10 жовтня 1908 року. Тут його вітали як першого професора української історії львівського університету. Також мав зустріч з науковцями нашого університету та прочитав ряд лекцій студентам університету на тему історії України.
Також віднайдено серед архівних документів раніше мало відомі листи з підписом Михайла Грушевського до Буковинського сейму від 12 травня 1909 року.
Михайло Грушевський вважав своїм обов’язком друкування творів Юрія Федьковича, які були носіями української ідеї на Буковині.
Саме завдячуючи Михайлу Грушевському Буковинський сейм, виділи на друкування творів Юрія Федьковича 1000 крон, на той час то були великі гроші.
Юрій Федькович написав десятки віршів, оповідань: "Стефан Савич”, "Хто винен”, "Стрілець”, "Опришок”, "Кобзар і жовняри”, комедію "Так вам треба”, перший варіант драми "Довбуш”. Склав український буквар, видав "Співаник”. На селі виконував громадську роботу: був писарем, війтом, виступав в судах, був шкільним інспектором. Всюди захищав інтереси селян. З 1871 р. жив” у Львові, працював на посаді редактора товариства "Просвіта”. Потім жив у Чернівцях. Видав повість "Люба згуба”, "Дніпрові кручі”, драму "Довбуш”, "Богдан Хмельницький”. Здійснив переклади з німецької мови творів Гете, Гейне, Шіллера, братів Грімм, п’єси Р. Гоштая "Мазепа”, з англійської мови - "Гамлет”, "Макбет” У. Шекспіра. Переклав "Слово о полку Ігоревім”. Видав "Руські церковні і народні колядки і щедрівки” та багато інших творів.
Помер Юрій Федькович 11 січня 1888 року і похований в Чернівцях на кладовищі по вулиці Зелені.
| 
