Війна музеїв: переможця не буде!

Що таке музей? Офіційних визначень чимало. Дамо версію ЮНЕСКО: «Музей – неприбуткова, постійно діюча інституція, спрямована на обслуговування потреб суспільства в розвитку, яка збирає, зберігає, досліджує, популяризує, експонує матеріальну і нематеріальну спадщину людства з метою вивчення, навчання та для естетичного задоволення».

Українська влада протягом останніх двадцяти років, тільки те й робить, що для власного «естетичного» задоволення переписує історію, почавши справжню війну музеїв.

Моє покоління з великим інтересом гортає шкільні підручники, постійно відкриваючи щось нове. Вже не кажу про періодику і спеціальні дослідження. Нас вчили в рамках історії КПРС… Тоді була одна правда, одна лінія, одна оцінка. Чорне і біле.

Потім виникли масиви різноманітної інформації. Версії. Доводиться думати, аби щось зрозуміти. Порівнювати… І це добре.

Коли ми почали видавати єдиний всеукраїнський музейний часопис «Музеї України», буквально на перших номерах відчули нервову напругу між різними закладами.

Музей Степана Бандери дуже відрізняється від музею Стаханова!

А матеріал про Музей визвольних змагань не можна ставити біля Музею партизанської слави чи історії КГБ!

Але, така у нас різноманітна країна! На Сході одні герої, на Заході – інші, а Крим дуже відрізняється від Волині…

І це, як виявилося, прекрасно!

Уявіть, якби у нас був скрізь Донбас? Чи Галичина? Нудно. А так у нас є і Донбас! І Галичина! І Бессарабія! І Полісся! І Крим! І Буковина…

Кожен регіон має власні, суттєві особливості. Традиції. Ідеологічну складову. Навіть мову…

МИ НЕ ОДНАКОВІ! Ми – різні! Але, живемо разом, в одній країні. Так сталося. І нам і далі жити разом. Тож треба знаходити порозуміння.

… Як вдалося знайти консенсус на сторінках музейного журналу? Елементарно! Ми почали давати інформацію про ВСІ музеї. ВСІХ регіонів.

Якщо луганчани пишуть про Стаханова, молодогвардійців, унікальні англійські танки, то галичани шлють матеріали про тюрму на Лонцького, криївки, Шухевича. Чернігівці – про Мазепу. Полтавці – про Поле Полтавської битви. Одесити про Ізмаїл. Запорожці – про Січ. Волиняки про УПА…

Отримуємо цілісну історичну картину. Кожен носій ідеології вибере саме те, що йому потрібно.

Переконаного націоналіста не можна зробити переконаним комуністом. І навпаки. Кожен залишається зі своїми принципами. А інших ідеологій, крім Партії снайперів, я й не бачу… То все штучне…

Президент Віктор Ющенко здійснив одну маленьку, але дуже важливу добру справу. Він розбудив національну гордість українця, яка дрімала десь у душі кожного. Народ відчув себе українцями, але не встиг стати нацією.

Як не дивно, нацією нас зробить команда Президента Януковича! Зрозуміли як і чому?

…Цими днями я просто вимикав всі телефони. Колеги натурально дістали проханнями прокоментувати бійку на провокаційній виставці.

А що там коментувати? Все зрозуміло.

Змінилася владна команда. Феесбешники замінили цеерушників. Вам від того легше? Мені теж ні… Ото і все.

Змели одних, зметуть і цих. На все свій час.

Історія давно перетворилася на важливий елемент геополітики. Вірніше, на політичну спекуляцію. І діячі, які старанно підкидають хмиз у болючий вогонь колишніх трагедій, просто не мають майбутнього. Їх спалить ненависть минулого.

Кожна революція, кожна війна – це смерть, кров, страждання, прокльони. Для чого їх телепортувати у сучасність? Використовувати як ідеологічні подразники?

Може давайте все спокійно вивчимо?

Зрозуміємо, що то таке – Світовий таємний уряд, який починає ті війни. Що таке масонський рух. Кому служать різноманітні релігійні секти. Чим взагалі, відрізняються ті релігії, через які, до речі, полягло чимало людей. З чого все почалося 5770 років тому. Що таке Перше пришестя і чому ніхто не задумується над тим, яким буде Друге? Хто і для чого робить революції…

Давайте зрозуміємо, що саме писали Маркс-Енгельс, Ленін, Троцький, Сталін, Гітлер…

Чому Бандера-Шухевич погані, разом з ОУН-УПА, а спецзагони НКВД, які знищили мільйони – хороші… Давайте розберемося. Щось почитаємо, подивимося… Оцінимо…

Всі герої війни – вбивці. І то вже знову пішла ідеологія, чиї вбивці кращі… На війні всі вбивають всіх…

Кожен залишається з своїми переконаннями. Змінити можна лише дітей. А ми виховуємо їх у ненависті, замість любові. У ненависті один до одного. Реалізуючи чийсь сценарій…

Пропонувати перегорнути сторінку і думати про майбутнє – марна справа.

Політикани залишаться без грошей закордонних спецслужб… І процес цей вічний. Бо любові не буває без ненависті.

Війна музеїв лише почалася.

Не переграйте…

ПЕРЕМОЖЦЯ НЕ БУДЕ!