Зіген. Секретна база Аненербе

Іноді нам надходять екзотичні пропозиції. Зателефонували цікаві люди і попросили перевірити певні квадрати лісового масиву в районі міста Зіген у Німеччині. Ніякої конкретики і деталей не отримали. Розуміючи, з ким маємо справу, ми спробували роздобути максимальну кількість інформації. Почалися переговори. Люди, на яких ми можемо спиратися у Німеччині, дізнавшись, що повинні шукати, категорично відмовилися! А ми маємо фрагменти матеріалів, здатних викликати сенсацію і резонанс у міжнародному масштабі. Це знову сіра зона історії. Ні доказів, ні спростувань. Не дочекаєтеся і офіційних коментарів… Знову про Аненербе.

Ниточка тягнеться від колишніх офіцерів радянських спецслужб, скоріш за все, КДБ, які, якимось чином здобули певні архіви Рейху. Ми не дуже розуміємо, чому для оприлюднення  інформації вибрали маленький культурологічний журнал «Музеї України», але враховуючи той факт, що ми періодично друкуємо потужні ексклюзиви з США, Англії, Франції, Росії, Канади, журналісти опинилися на специфічному інформаційному перехресті, де триває своя, не дуже зрозуміла широкій публіці гра. І не кожний журналіст здатний осмислити розрізнені факти, тихі натяки, документи. Наша команда вже звикла до всіх цих штучок, намагаючись виокремити головне. Досвіду вистачає…

Кілька років ми блукаємо довкола таємниць як гітлерівської Німеччини, так і сталінського СРСР. Розуміємо, що залишилося багато нерозібраних архівів, сховищ, технологій, які колосально перегнали свій час. Тут треба рішуче відкидати ідеологічні штампи, пропагандистські казочки, докопуючись до суті.

Виникло багато міфів, легенд, фальшивих слідів…

Зникло чимало цінностей, учасників подій.

Ми вже писали про віднайдення картин зловісного доктора Менгеле, секретний бункер СС в Альпах, схрон СБ ОУН, архіви кубанських козаків, які присягнули Гітлеру, певні речі, символіку, зброю, які періодично виникають у різних країнах.

Тепер вийшли на суперсекретне сховище, нас переконують, лабораторію інституту СС Аненербе.

Район західнонімецького міста Зіген. Великий заповідний лісовий масив. Ріка Едер. Чітко визначений квадрат на старій військовій карті. Два ідеально замасковані входи у велике підземне сховище, збудоване військовополоненими, яких розстріляли десь поруч.

Нам натякнули, що там законсервована особлива лабораторія Аненербе і сховище чогось страшенно цінного. Можливо, що в останні місяці війни були розстріляні і співробітники закладу. Ні американці, ні радянські війська не отримали про той об’єкт ніяких донесень. Закодовані депеші про нього не привернули нічиєї уваги. Не зрозуміло, чому бункери не підірвали? Можливо те сховище включено у план «Захід сонця» - відродження нацизму за кілька років?

Як стало відомо, ніхто не знайшов входи за всі ці роки. Може бути, туди тихенько навідувалися вцілілі високопоставлені фашисти – поповнювали особистий золотий запас, якщо ця версія має право на існування…

Цитувати тут чисельні публікації про наукові розробки Третього Рейху, установи, зниклі цінності не будемо. Охочі зроблять те самостійно. Припущень можна зробити багато.

А от до пошуків зниклої Бурштинової кімнати, це може мати стосунок… Прямий шлях з Кенігсбергу…

Дослідників, які спроможні організувати експедицію, може чекати чимало неймовірного. У тому числі міни…

Нам поки не дуже зрозуміла позиція відставників радянських спецслужб, які знають точні координати. Чекають реакції на цю публікацію? Чого хочуть?

Сучасна Німеччина – тоталітарна країна. Там всі за всіма стежать, працює чимало відеокамер. На сторожі поліція і спецслужби. Ми сумніваємося, що вдасться непомітно знайти замаскований об’єкт, проникнути, а тим більше, щось з нього вивезти. Та ще й переправити трофеї через два кордони. Хоча, якщо рушити західніше, у той же Париж… Відразу виникає інша проблема – як продати?

Авантюра дуже сумнівна і дорога. Згадувати про шанс загриміти у німецьку буцегарню взагалі не треба…

Можна рушити офіційним шляхом – передати координати в посольство. Отримати дрібну винагороду, втративши, можливо, мільйони.

Традиційні болючі роздуми професійних мисливців за скарбами.

Чесно кажучи, писати про це все набагато легше. Веселіше. Нині очікуємо фотокопії документів і розшифровку якогось тайнопису.

Давайте ставитися до цього як до чергової красивої легенди.

Правда, в пам`яті помітку зробимо.

Зіген. Великий лісовий масив. Секретна база Аненербе.

 А раптом…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», скарбоописувач