Переяславські угоди і геополітика: як народилася легенда
Наприкінці
2007 року, у світлих головах стратегів Кремля виникла нова фішка -
зробити Переяславську раду черговим пропагандистським символом, довівши
її до істерії маразму, як нині з георгіївськими лєнтачкамі. Ось
блискучий приклад геополітичної контрпропаганди - ми публікуємо фото
ОДНІЄЇ монети - єфимок з ознакою, і задаємо єдине питання: а хто бачив
ОРИГІНАЛИ Переяславських угод? Все.
Отут всі ці антисеміти й відбілювачі нацизму тикають нас носом в те, що якась кількість євреїв воювали за Гітлера.
Проте, є ще безглуздіші історичні оксюморони - українці, які
добровільно воювали за Сталіна. От це ні прийняти ні зрозуміти не
можливо.
Захищаємо Одеський музей західного і східного мистецтва!
Починаєможорстку кампанію
захисту Одеського музею західного і східного мистецтва. На думку музейного
співтовариства, громадськості, митців, журналістів Управління культури Одеської
ОДА дуже погарячкувало, усунувши від керівництва закладом досвідченого
директора В.Островського.
На уклін до
Чорного Ворона Цього
року вшанування героїв Холодного
Яру пішло осторонь місця останнього бою і героїчної загибелі отамана
Чорного Ворона та його трьохсот козаків. Хоча три роки тому все було
по-іншому разом
з ажіотажем навколо книги Василя Шкляра «Чорний ворон» («Залишенець»).
Але
козаки кіровоградських товариств приїхали на місце останнього бою на
околиці
Розумівки та поклали квіти на могилу героїв.
Посол Молдови І.Стевіле: Ми знайшли список людей, зниклих в Козельщині і Путивлі! Скромна
журналістська ініціатива, започаткована Володимиром Бровком та
часописом "Музеї України", стрімко вийшла на міжнародний рівень. Триває резонансне розслідування діяльності таборів для військовополонених НКВС СРСР у Козельщині та Путивлі. До
того невідоме селище Козельщина на Полтавщині, стало пунктом відвідин
дипломатів кількох країн. Нині сюди прибув доктор історії, співробітник
відділу Катинь Музею Війська Польського Томаш Щепанський.
Топонімічні назви поселень, з яких у 1775 році утворили місто
Єлисаветград, сьогодні, завдяки щоденнику академіка Гільденштедта,
відомі дослідникам. Нагадаю поселення у тому порядку, як їх надає
учений. «На східному боці Інгулу лежить цивільне поселення, що зветься
Подолом. У ньому нараховується близько 600 будинків, розташованих
правильними вулицями, там живуть купці та ремісники, підпорядковані
магістрату. Там розташована торгова площа, забудована лавками, ратуша,
церкви православна та розкольницька…
В
день дозвілля відбулася унікальна подія – вперше за останні роки у
музеї зібралися міністри і попрацювали лопатами. І хто! Міністри
–антогоністи, які майже ніколи не знаходять спільної мови: Міністр
культури та Міністр фінансів. Один завжди просить, другий – відмовляє…А
тут зійшлися і посадили яблуньки – символ добра, любові, розвитку та
процвітання.
Жахлива загибель президента Польщі
Леха Качинського 10 квітня 2010 року під Смоленськом, змусила знову весь світ,
ще раз згадати про лиховісну Катинь, - місцевість під російським містом
Смоленськом, яка стало символом сталінських злочинів проти польської еліти. Трагедія
яка розігралася тоді в 1940 році, де загинуло близько 15 тисяч польських
полонених, фактично стала результатом розв’язаної війни двома агресорами проти
Польщі – Гітлерівською Німеччиною, яка напала на Польщу 1 вересня1939 таРадянським Союзом.
В Києві губили монети з тризубом, коли Москви ще не було!
Відгомін
красивої легенди, у створенні якої брали участь журналісти. Кажуть, за
цим сюжетом, який нам довелося екстремально пережити, хочуть зняти
серіал-бойовик. Нині пишуть сценарій. А реальні події продовжуються.
Участь беруть вищі посадові особи. Але, спершу повідомлення прес-служби з
Москви...
ГЕНИЙ И СВИНСТВО 5
марта 2010 года президенты России и Украины выступили с совместным
заявлением о подготовке к празднованию в 2014 году 200-летия со дня
рождения Т.Г. Шевченко. Тогда же в печати раздались протестующие голоса,
напоминающие, что названная фигура в украинской поэзии не только поэт
по дарованию, но и хулитель Бога и России.
Згідно цієї легенди всі люди на Землі повинні бути жидами. Маються
на увазі всі люди без винятку. Геть-геть усі! – починаючи з ескімосів
Гренландії на півночі, китайців та японців на Далекому Сході, далі –
бушмени Австралії, негри Африки, і так далі аж до аборигенів Вогненної
Землі у Південній Америці, – всі вони буцімто нащадки біблійних жидів:
Адама та Ноя. Більш безглуздої вигадки годі й сподіватись. В ці
побрехеньки не повірить жоден школяр молодших класів, а християни
вірять. Принаймні їх спонукає до цього християнська релігія. Адже
визнання Вітхого завіту, як священного писання, накладає обов’язок на
всіх християн визнавати цей сміховинний та абсурдний факт як
неспростовну істину. Безперечно, всі усвідомлюють, що це не так, але
наскільки не так – навіть уявити собі не можуть.
Скромна
журналістська ініціатива, започаткована Володимиром Бровком та
часописом "Музеї України", стрімко вийшла на міжнародний рівень. 
