Є приємні новини. Вдалося відкрити сайти
Музею рідкісної книги у Ніжині -http://nigin-museum.do.am/і Музею Жовківського замку на Львівщині - http://zhovkva-zamok.do.am/Це буденна
робота в рамках програми «Музейний сайт», яку вже кілька років реалізує команда
журналу «Музеї України». Взагалі, нами створено майже 30 музейних сайтів! І ця
робота триває.
Для
них Друга світова війна 8 травня не закінчилася. Багато партизанів на
підкорених Радянським Союзом територіях Східної Європи ще довго після
1945 року боролися з новою владою. Особливо сильним був рух опору в
Україні. Зрештою, шлях багатьох українців до збройної боротьби легко
пояснити, пише Ґергард Ґнаук у німецькій Die Welt.
ВІДЛУННЯ ІМПЕРСЬКОГО СИНДРОМУ Чи
Україна і українці мають підстави називати минулу велику війну
вітчизняною? Стосовно до себе? У зв’язку з цим дозвольте розглянути три
тези, що безпосередньо випливають з цієї проблеми:
Руський мір нищить музеї Переяслава! Чи бути у Переяславі Вознесенському монастирю?
Нещодавно у ЗМІ широко пролунала інформація про
передачу Вознесенського собору у Переяславі-Хмельницькому релігійній
громаді Української Православної Церкви Московського патріархату та
влаштування у місті одразу двох чоловічих монастирів відповідної
парафії. Неоднозначність ситуації проявилася у тому, що у культових
спорудах на які претендують представники церкви розміщено, в одному
випадку, «Музей-діораму битви за Дніпро та створення Букринського
плацдарму у 1943 році», в іншому ж – діючу церкву представників УПЦ КП.
Культові споруди та територія, де вони розташовані, належать
Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».
Славнозвісну діораму в Переяславі таки приїхали оцінити російські художники
Діорама чекатиме
на вердикт авторів. Славнозвісне полотно в Переяславі таки приїхали оцінити російські
художники студії Грекова. Тиждень тому «Вiкна» розповідали, як через діораму почубилися
музейники та церковники.
Діорама «Битва за
Дніпро» у вознесенському соборі Переяслава – шедевр радянського батального живопису
– від кольорів до точності зображення.
Команда журналу «Музеї України» тихенько продовжує
просувати українські музеї в інтернет. Цього разу звернули увагу на унікальне
місце – Жовківський замок. Державний музей-заповідник, Львівська область.
Про Діброву не годиться розповідати мешканцям
Олександрії. Це прізвище не потребує якихось уточнень – ім’ям партизана названа вулиця, він перепохований
тут у братській могилі, про нього пам’ятають земляки…
Из музея-диорамы в Переяслав-Хмельницком хотят сделать монастырь
Музейные экспонаты без выставочного
зала. Такая участь может ожидать фонды музея "Битва за Днепр", который
размещается в Вознесенском Соборе Переяслава-Хмельницкого. Экспозиция в
храме появилась еще в 70-х. Ее главный элемент – монументальная диорама,
где изображено одно из самых знаменитых сражений Великой Отечественной.
Но теперь церковь заявила о своих правах на помещение. А нового
пристанища для музейщиков не нашли. Продолжит Руслан Ярмолюк.
Олександр Филь - відомий
письменник, журналіст. Підполковник Прикордонної служби України. Начальник
Центрального музею прикордонної служби України. Даємо відеоанонс двох нових
книг цього талановитого автора, який досліджує тему війни...
Чи не варто використати елемент прапора Січі в символіці ВМС України? Розмови про це початися.Цій пригоді
виповнилося чотири роки. Ми вже про неї якось і забули. А історики лише зараз
про щось починають один одного питати. І ми бачимо,що так нічого і не
зрозуміли. Пишуться якісь недолугі статті, виникають легенди. Доводиться
повертатися і пояснювати. Мова піде про справжнього таємного супергероя
України, який зміг проникнути в секретні сховища ФСБ в Ермітажі, один з яких
названо в добрих імперських традиціях – Малоросейскій отдел.
Но не столько эта некруглая дата заставила меня вспомнить об
уникальном административно-государственном образовании, сколько недавние
«сенсационные» откровения известного специалиста в украинской истории
трипольского периода Виктора Ющенко. Когда во время общения
экс-президента с журналистами по поводу так называемого Дня злуки
политический обозреватель Александр Чаленко напомнил, что на территории
современной Украины, помимо «злучившихся» УНР и ЗУНР, существовали и
другие образования, вроде Донецкой и Одесской республик, Ющенко ответил:
«А что бы вы могли рассказать о Донецко-Криворожской республике, а
ну расскажите, пожалуйста? А что такое республика? Какие признаки этого
государства? Свои деньги, своя армия, свое правительство, внешняя
политика. У них это было? Ну давайте серьезными быть, уважаемые... Вы
смеетесь и спрашиваете, и отнимаете время у нашего приятного общения. Я
хочу одно сказать: Одесских республик, Донецких республик — их никогда
не было и не будет...» (Обозреватель).
Переяславський заповідник: монастирі витісняють музеї
Приміщення національного заповідника «Переяслав» передають церкві, а
їхні експозиції згортають, б’ють на сполох представники місцевої
громади. Експерти бачать у цьому свідоме знищення музеїв, які роблять
найбільше для формування національної самосвідомості українців. А в
Українській православній церкві (Московського патріархату) говорять про
відродження монастирів і одночасно запевняють, що музеї продовжать
діяти.
Це дуже заплутана
історія. І на перший погляднапівфантастична. Журнал «Музеї України», як завжди, опинився на вістрі
не дуже зрозумілого стороннімшпигунського детективу, що відбувається у реальному часі. Нам обережно
надають крихти інформації про невідому сторінку національно-визвольної боротьби
на Західній Україні і неймовірну розвідувальну операцію, швидше за все,
англійської розвідки періоду Холодної війни. Виходить, що якийсь підрозділ
Служби безпеки ОУН, розпочавши співпрацю із західними спецслужбами, протримався
аж до 1990 року! Їх так і не змогли викрити!
Музей Сковороди та «Битва за Дніпро» в небезпеці. На захист
туристичних перлин Переяслава стала міська громада. Там кажуть: музейні
комплекси, що базуються в історичних церквах, — на межі виселення.
На майдані коло церкви — переяславське народне віче.
Українські націоналісти та панотці Київського патріархату рятують дві
найвідоміші окраси містечка – Музей Діорами та Музей Сковороди.
Верховна
Рада України знову відзначилася. 260 депутатських карток дружно
проголосували за внесення змін до Закону "Про увічнення Перемоги у
Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років"
Продовжується
епопея захисту Центрального музею прикордонної служби України. Нагадуємо, нове
керівництво Мінкульту з подачі сімейної пари, яка взяла владу у Нацмузеї
історії Великої Вітчизняної війни, вирішило банально викинути Музей
прикордонників з приміщення. Просто не продовжують договір оренди.
Ніякі листи,
прохання зберегти музей, на тонку музичну душу нинішнього Міністра культури не
діють. Він прикрився «досвідченою» 33-річною заступницею-кардіологом (!), яка
ні дня не працювала в культурі, але чомусь опинилася у кріслі заступника
міністра, що курує музейну справу. Лише цей факт викликав обурення музейної
громадськості. Що вже говорити про настрої ветеранів війни, Збройних Сил і
особливо прикордонників, які завжди відрізнялися згуртованістю…
Англійський
лорд Девід Оуен за свого життя спілкувався з багатьма політиками світу -
адже в 70-і роки він був міністром охорони здоров`я, потім міністром
закордонних справ Великобританії. Досі він є членом Палати лордів. Як
професійний лікар, Оуен не раз помічав, що його колеги і опоненти зі
світу великої політики хворі - як фізично, так і психічно, - і це
накладає відбиток на їх діяльність. Про свої спостереження Девід Оуен
розповів в книзі «Історія хвороби. Недуги світових лідерів останнього
сторіччя».
Как в мире наказывали за мздоимство в прежние века
Сибирский губернатор М. Гагарин
был вздёрнут по приказу Петра I, а его труп не предавали земле чуть ли
не 3 года и возили «на гастроли» в назидание другим нечистым на руку
чиновникам.
«У приміщенні Вознесенського собору (1695-1700 рр.)
розміщено музей-діораму "Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення
Букринського плацдарму восени 1943 року". Музей було відкрито напередодні
30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 5 травня 1975 р.
Центром експозиції є діорама - шедевр радянського
батального живопису. Художньо-документальне полотно діорами розміром 28 м х 7 м відтворює героїчно-трагічні
фрагменти Букринської епопеї з фотографічною точністю.