На Київщині депутати намагаються знищити напис на пам’ятнику воїнам Армії УНР 24 серпня 2010 року в селі Вороньків Бориспільського району місцеві
краєзнавці відкрили військовий меморіал козакам Вороньківської сотні
Переяславського полку, які полягли в битві з більшовиками на річці
Трубіж у 1919 році. На гранітній колоні викарбували: «Померти за
Батьківщину, значить -жити», нижче наступне: «Вороньківцям, борцям з
більшовизмом за Волю України. Слава Героям!»
Задунайська Січ в Дунавцях за спогадами останнього запорозького кошового отамана Йосипа Гладкого
Впродовж останнього
десятиріччя до історії Задунайської Січі звернулась ціла плеяда вчених і
треба підкреслити, що процес її дослідження не лише значно пожвавився,
але й вийшов на новий етап свого розвитку. Сучасний стан історіографії
проблеми можна охарактеризувати, в першу чергу, новим поглядом на
існуючу джерельну базу. Мається на увазі не лише більш глибокий аналіз
раніше опублікованих документів, але й ретельні пошуки нових матеріалів у
архівосховищах України та Росії.
Двадцять п’ятого
вересня 1919 року пролунав потужний вибух у старовинному московському особняку,
який нова влада пристосувала для більшовицьких партійних потреб і де на той
момент відбувалися багатолюдні збори. Коріння того замаху тяглося до
Єлисаветградщини, яка мала глибокі терористичні традиції. Багато уродженців краю,
хто більше, хто менше, доторкнулися до того кривавого акту. Але про все по
порядку.
"ШПИЛЬ ЄЗУЇТСЬКОГО КОСТЬОЛУ ПІДНОСИТЬСЯ ТАМ ДО САМИХ ХМАР!"
Волею долі, рівно 26 років тому, влаштувався працювати до Державного архіву Чернівецької області, що розташовувався в одному з найкрасивіших і найзагадковіших будинків нашого міста – костьолі єзуїтів "Пречистого серця Ісуса". Тут, за метровими стінами костьолу, щодня переглядаючи сотні, а то й тисячі архівних справ, із задоволенням, іноді, щоправда, впереміш зі смутком, занурювався у суєту колишнього світу. Цей примарний світ, на жаль, давно вже не існує, але без нього не існувало б і нас з вами. За цей час доводилося чути багато міфів, як про саму будівлю, так і про його колишніх мешканців – єзуїтів. Архівні документи, розповіді очевидців, власні спостереження й, особливо, робота магістра Владислава Гримського (W. Grymski) з Любецького католицького університету "Dzieje Kosciola katolickiego w Czernowcach w XX w.", написана у Любліні ще 1999 року, допомогла краще дослідити одну з маловивчених сторінок яскравої історії нашого міста – незвичну й багато у чому трагічну долю єзуїтського костьолу.
(ніхто і
ніколи не лікує апендикс – його вирізають)
От уже декілька днів всі погляди аналітиків та й простих громадян України
прикуті до події, яка наприкінці вересня цього року відбулася в Москві –
президент оновленої Московської імперії, Медвєдєв, своїм Указом, «отрешіл»
запеклого україноненависника, "мерина” Москви, Лужкова, від керівництва
імперською столицею і водночас від наживи. Зрештою, нас, українців, внутрішні
справи сусідньої держави мали б не обходити, якби не одне "але”. Якби господін Лужков спокійно обкрадав москалів і не пхав свого
жидівського носа в українські справи.
Впродовж останніх років зусиллями російської влади та її сателітів
проблема Другої світової війни поступово перейшла зі сфери історичних
студій у площину політичних маніпуляцій масовою свідомістю. Хибно
зрозумілий російський національний інтерес (відродження імперії)
деформує правдиве висвітлення подій.
Мало хто знає сьогодні про те, що королем Чехії та маркграфом Моравії у період 1422 – 1431 рр. був український князь Федір Острозький.
Так сталося, що практично усі маєтки його батька потрапили в руки
старших братів і з юнацьких років Федько був змушений робити собі
кар'єру з мечем у руках.Свою військову службу він розпочав із походу у 1404 р. на Смоленськ.
Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняло визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться нашим містом і люблять його історію.
Первым
о тайной нацистской базе заговорил немец Ганс-Ульрих фон Кранц. Ему
удалось разыскать бывшего офицера СС, учёного Олафа Вайцзеккера: этот
человек, оказывается, видел базу своими глазами! В 1938 году Вайцзеккер
попал туда как учёный-исследователь, а в 1945 году - уже как беженец,
спасавшийся вместе с другими членами ордена СС.
У 1632-му році помер польський король Сигізмунд ІІІ, який зробив
такий вагомий внесок у розвиток стародубської економіки, у створення
правових засад діяльності органів міського самоврядування та
стародубського козацтва. Російський уряд вирішив використати добу
„безкоролів’я” у Польщі задля своїх імперіалістичних планів, і,
порушивши умови Деулінського перемир’я, розпочав бойові дії проти Речі
Посполитої. Метою російського уряду було повернення всіх, відвойованих у
неї Польщею земель – Смоленська та Сіверщини. Головні події цієї війни
відбувалися під Смоленськом, чому й сама війна одержала назву
Смоленської, але й на теренах Стародубщини сталося чимало знаменних
подій, завдяки яким війська Росії зазнали поразки, а Стародубщина
зберегла й цього разу свою свободу.
Останнім часом ми
почали побоюватися тендітних дівчаток з телебачення. Товстий мікрофон у руках,
шар косметики на фізіономії, блондиністість і повна відсутність логіки у
голові. Приїздять на зйомки з відмороженим обличчям і таке видають в ефір, що…
Газетярі тримали марку – намагаються у чомусь розібратися, консультуються,
телефонують… На жаль, за моїми особистими спостереженнями, професіоналізм
давно, і здається назавжди попрощався з редакцією колись популярної і впливової
газети «Дзеркало тижня».
Радіо Свобода на своєму сайті розмістило фільм журналіста Євгена Солонини "Київська ГЕС
і Київська Русь". Євген був у прес-турі "Таємниці Вишгородського
краю" організованого часописом "Музеї України" за підтримки
голови Вишгородської РДА Олександра Приходька.
Состоялась
поездка журналистов на Вышгородскую ГЭС и ГАЭС. После тех
...чудаков,которые имитировали диверсию на станции перекидыванием
обувной коробки через забор (и кто они после этого?)сотрудники станции
относились к журналистам настроженно. И наконец отношения удалось
несколько восстановить благодаря Александру Приходько, главе
Вышгородской РГА. Была позволена съемка снаружи и внутри
станции.
Про Київську ГЕС
постійно пишуть якісь страшилки. То її прориває, то протікають ворота шлюзу. То
десь переливає через дамбу. То підмиває. Буває дуже високий рівень води, або
дуже низький. Задихається під льодом риба – все екологічна катастрофа – Дніпро
отруєний… Талановитий письменник Ян Валетов навіть написав жахливу трилогію про
локальний кінець світу, коли російські спецслужби загнали у шлюз баржу з
динамітом і підірвали…
Два случая выхода на государево имя в Севск новгород-северских казаков
При воеводе Борисе
Кокореве в июне 1622 года вместе с новгород-северскими служилыми
казаками-сведенцами в Севский острожек прибыли и гулящие люди. Как
впоследствии выяснилось, все они в прошлом были местными
новгород-северскими казаками атамана Семена (Семейки) Пуда[1].
Журнал «Музеї України» за підтримки Лютізької
сільради, Вишгородської РДА і Київської ОДА
У програмі: ексклюзивна екскурсія Київською ГЕС, бесіда з керівництвом станції і
«Укргідроенерго». Спростовуємо панічні чутки про розвал дамби, паводки і
глобальні катастрофи…
Розбір польотів:
альбом Гітлера, приватизація Кремля, викуп Золотих воріт…Розбір польотів:
альбом Гітлера, приватизація Кремля, викуп Золотих воріт…
-Було круто! –
так оцінили учасники запис нової програми «Розбір польотів» на каналі Інтер.
Зрозуміло, не знаємо, як це все
виглядатиме після монтажу, але драматургія шоу була витримана в класичних
ритмах. Ми всі зауважили миттєву реакцію, гострий розум, гарну підготовку
чарівної ведучої Юлії Литвиненко. Говорили про не дуже доступну для широкого
загалу тему реституції – повернення майна колишнім власникам.
У 1632-му році помер польський король Сигізмунд ІІІ, який зробив
такий вагомий внесок у розвиток стародубської економіки, у створення
правових засад діяльності органів міського самоврядування та
стародубського козацтва. Російський уряд вирішив використати добу
„безкоролів’я” у Польщі задля своїх імперіалістичних планів, і,
порушивши умови Деулінського перемир’я, розпочав бойові дії проти Речі
Посполитої. Метою російського уряду було повернення всіх, відвойованих у
неї Польщею земель – Смоленська та Сіверщини. Головні події цієї війни
відбувалися під Смоленськом, чому й сама війна одержала назву
Смоленської, але й на теренах Стародубщини сталося чимало знаменних
подій, завдяки яким війська Росії зазнали поразки, а Стародубщина
зберегла й цього разу свою свободу.
