У вищих
правителів свої традиції. Відшліфовані століттями. Можливо, найбільш розвинутий
нагородний сектор. Тут все продумано до дрібниць. Кому, коли, за що і до чого
дати. Медальку, орденок, звання, грамоту… Враховується все! Заповнюється купа
анкет, збираються характеристики, пишуться подання… Все зроблено так, що
нормальна, чесна людина практично не має ніяких шансів отримати нагороду! Лише
свої, наближені до начальства, та і саме те начальство. Простий громадянин
нагороджується хіба посмертно, або дійсно після звершення якогось справжнього
подвигу…
Кілька років
відомий творець і філософ Володимир Остапович розробляє нові програми
суспільного устрою. Хоча, спершу, команда центру «Булат НВР» розгадала секрет
виготовлення булатної сталі, навіть навчившись робити з неї неймовірну зброю.
Саме під час тих досліджень, вони вийшли на розуміння фракталів, хаосу,
принципів світобудови…
Ніхто в світі не
зміг зрозуміти, як Остапович з командою, творить литий булат, його обробляє,
презентуючи ножі, акінаки, шаблі сенсаційних ріжучих якостей. Про це багато
пише преса, знімають сюжети на телебаченні…
Тайна смерти князя Игоря Рюриковича. Сенсационные факты.
Как
известно, первый русский князь из рода Рюриковичей, князь Игорь
Рюрикович, погиб в 945 году от Рождества Христова. В «Летописи временных
лет» Нестора-летописца этот исторический эпизод из истории Киевской
Руси является одним из самых ярких и поучительных:
«В
лето 6453. Рекоша дружина Игореви: «Отроци Свенделжи изоделися суть
оружием и порты, а мы нази; и поиди, княже, с нам в дань, да и ты
добудешь и мы» И послуша их Игорь, иде в Дерева в дань, и примысляше к
первой дани, и нисиляще им, и мужи его; и вомя дань, и поиде в свой
город. Идущю же ему вспять, размысли, рече дружине своей: «Идите вы с
данью домови, а я возвращюся и похожю еще». И пусти дружину свою домови,
с малом же дружины возвратися, желая большая именья. Слышавше же
Древляне, яко опять идет, сдумавше Древляне с князем своим Малом и
рекоша: «аще ся ввадить волк в овцы, то относит по единой все стадо, аще
не убьють его; тако и сий, аще не убьем его, то вси ны погубить»; и
послаша к нему глаголющее: «Почто идеши опять? Поимал еси всю дань». И
не послуша их Игорь, и шедше из города Искоростеня противу Древляне, и
убиша Игоря и дружину его: бе бо их мало. И погребен бысть Игорь; и есть
могила его у Искоростени города в Деревах и до сего дни».
Раскрыта "тайна" разрушения Иерусалимского Храма римлянами
Несметные сокровища Храма и 300 000
пленных евреев дали жизнь Восьмому чуду Света - Римскому Колизею. А убогие
христианские правители Рима настолько измельчали, что пользовались этим
Колоссом в качестве каменоломни… Впрочем, также были утилизированы и Великие
пирамиды Гизы исламскими правителями Каира, также поступили правители Афин с
Храмом Артемиды, такая же участь постигла и все остальные семь чудес
Света. Так
что вопрос о деградации человеческого духа и о безусловной святости храмовых и
погребальных сооружений предков своих и чужих народов остается печально
открытым…
Інший ракурс Марії Євтушенко В
центрі Олександра Прогнімака Алекс-Арт хаус відбулася презентація
фоторобіт молодої, талановитої і красивої Марії Євтушенко. Цікавий
альтернативний погляд 19-річної Марії на сучасне життя, людей,
історичні паралелі...
На презентації були помічені Ольга
Сумська з донькою, Діана Дорожкіна, Юрій Вакуленко, заступник директора
Нацмузею у Пирогово Вадим Логвінов, директор Музею булатної зброї
Володимир Остапович, відомі громадські діячі, журналісти...
Було жваве спілкування.
Презентація
документального фільму "Тризуб Нептуна"
26 вересня, у неділю, в приміщенні
Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, о 15:00, відбудеться
презентація нового документального фільму "Тризуб Нептуна"
Вперше в історії незалежної
України фільм розповідає історію виникнення
українського руху у Севастополі і створення українського Чорноморського флоту в часи перших визвольних змагань.
Розкривається маловідома сторінка української історії Криму.
ІВАН ФЕДОРОВ (ФЕДОРОВИЧ): КОМУ НАЛЕЖИТЬ ЙОГО ДРУКАРСЬКА СПАДЩИНА?
Винесене
у заголовок запитання було б абсолютно неможливе за радянських часів,
коли панувала (як панує до сьогодні в Російській Федерації) міфологема
про Івана Федорова як посланця-просвітника Московського князівства,
який, залишивши Москву, відправився на слов’янські землі Центральної
Європи спасати тамтешні народи від неуцтва, запроваджуючи у них
книгодрукування (при тому, що європейські слов’янські народи вже у
другій половині XV чи на початку XVI ст., тобто набагато раніше
Московії, скористалися винаходом Гутенберга).
УКРАЇНЦІ В КРИМУ: ТРАГІЧНЕ МИНУЛЕ І ГІРКЕ
СЬОГОДЕННЯ
Історичні
Українсько-Кримські зв’язки сягають сивої давнини
і не обмежуються лише добре відомими для нас періодами
Київської Руси та героїчною й трагічною добою
козаччини. Сьогодні є всі підстави стверджувати, що
українська (руська, роська) людина з’явилася
в Криму задовго до колонізації його давніми греками,
тобто близько семи тисяч років тому. Після падіння
Скіфії, яка розташовувалася на території сучасних
Кам’янки-Дніпровської та Запоріжжя, центр
скіфської держави перенісся до Криму. Її столицею
став Неаполь Скіфський (околиця сучасного Сімферополя). Виняткове
географічне розташування Криму значною мірою визначило його
особливу роль у розвитку широких міграційних та господарських зв’язків народів і племен, як в південному, так
і в північному напрямках. Завдяки цим зв’язкам через Крим до Київської Русі поширювалося
і християнство.
Віктор Тригуб - редактор «Музеїв
України»: ми відмовилися від послуг Голівуду!
Феномен цього
маленького культурологічного часопису ще будуть розгадувати дослідники. У таку
кількість загадкових міжнародних пригод, дійсно, не потрапляла жодна команда
українських журналістів! І якось все у них виходить так легко, весело, а
потужні історичні відкриття вони навчилися подавати з таким вишуканим гумором,
що історики просто бісяться від злості, використовуючи їх сенсаційні фотографії
і даючи посилання у наукових роботах. При цьому, журнал «Музеї України»
іскрометно запевняє, що все знайдено у якійсь лише їм відомій «сірій зоні
історії і міжнародної політики», а підтверджень і спростувань ніхто не дасть. І
дійсно, поважні наукові установи, всесвітньовідомі аукціони, спецслужби, посольства жодного разу не
підтвердили і не спростували їх публікації, обмежуючись багатозначним «без
коментарів».
В Польщі я була
давно. Дуже давно. В тій голодній, холодній табрудній Польщі, куди приїздилиукраїнці
з товарами радянськогоперіоду, щоб
продати все це на стихійнихбазарах
івижити. Польща бідувала, Україна жебракувала.
Я працювала в
архівах Освенцима, куди нас люб’язно
пускали музейні працівники, ами їх
частувалиукраїнською ковбасою та салом.
Тоді вони ще пам’ятали українську та дещо розумілиросійською.
Відомостей про карликів в Україні не так уже й багато. У світі ж про них відомо з найдавніших часів. Зокрема кажуть, що Пліній десь писав нібито у небоги Августа Юліїбув
слуга-карлик зростом близько 60 см. Варрон пиcсав про двох римських
воїнів, зростом приблизно 90 см. Деякі дослідники вважають, що карликів
колись ще називали мірмідонянами чи мірмідонами, тобто "мурахами", тому що вони були витривалі й терплячі, немов мурахи. Мірмідони пішли за Пелеєм у вигнання. Під Троєю воювали на боці Ахіллеса та Патрокла. За іншими версіями, мірмідони дістали назву від Мірмідона — сина Зевса й Еврімедузи, до якої Громовержець з'явився у вигляді мурашки. Існує також варіант, за яким на прохання царя Егіни Еака Зевс перетворив на людей мурашок.
Винниченко повернувся додому, але вже в
бронзі. У Кіровограді з нагоди дня міста урочисто відкрили пам'ятник видатному
українському громадському, політичному і державному діячеві, письменникові, філософові,
публіцистові Володимиру Винниченко.Участь в церемонії відкриття взяли
керівники міста і області, студентська молодь, представники громадськості,
народні депутати Юрій Литвин, Володимир Яворівський, Валерій Кальченко, а також
заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко.
Хто і як робить святих в інституті історії України НАНУ
Звісно, їх там ніхто не робить, та й не може робити, бо завдання цієї
поважної організації зовсім інше. Та, хай як дивно, у Кіровограді
з’явився документ, що свідчить про протилежне…
Ще й досі "на службі государєвой"... Всім кіровоградцям за командою «невидимого і невідомого дяді» довгий час розповідають про день міста та його вік з числом 256. Зомбування з підробною
датою заснування міста, героїчною фортецею збудованою, за твердженням
навіть Олександра Пашутіна, для оборони від татар та запорожців.Але ж це була не чия небудь земля, а саме Земля Війська Запорожського Низового…
Український міф Одеси Як російська імперія знайшла і втратила «перлину біля моря»
Є імперський (чи то пак російський) міф Одеси. Є єврейський
міф, адже в цьому місті свого часу було найбільше скупчення євреїв у
світі. А от що стоїть в основі
У
цей день 295 років тому на березі Пруту неподалік Ясс московська армія
на чолі з Петром Першим, оточена силами союзної коаліції, підписала
ганебний для себе мирний договір. До складу коаліції входили також
козаки Пилипа Орлика і запорожці Костя Гордієнка. Восени 1710 року держави Чорноморського реґіону об’єдналися для спільної протидії експансії Московського царства
на південь. До коаліції входили турецький султан, кримський хан
Девлет-Гірей, король Швеції Карл ХІІ, гетьман Пилип Орлик та кошовий
Кость Гордієнко. Згодом до союзників приєдналися донські козаки та
загони поляків на чолі з Анджеєм Потоцьким.
Лукавив, ох, лукавив ряджений козак Грицько Нечеса (в миру,
тобто при дворі імператриці, «светлейший» князь Григорій Потьомкін),
розповідаючи Катерині ІІ про «бесплодные степи» та «обиталище зверей»,
які нібито її монаршою волею перетворені в «благоприятное пристанище
людям». На місці одного лише Катеринослава (теперішнього
Дніпропетровська) містилося з десяток козацьких поселень та два степових
міста–фортеці! Про одне з козацьких міст, розташування якого дослідники
визначили нещодавно, наша розповідь.