За біографією цього чоловіка можна писати захоплюючі пригодницькі романи. А в основі його переконань лежала щира любов до України, яка прорізалася в нього ще в юнацькі роки, коли він, сімнадцятилітній, нікого не попередивши, поїхав у Карпати знайомитися з тамтешнім людом. Та й виніс велику пошану до побаченого. Його ставлення до українського вояка в роки першої світової війни викликало в того почуття готовності піти у вогонь і воду за своїм командиром. У міжвоєнний та воєнний періоди співпрацював з ОУН, допомагаючи і матеріально, і дією.
За Міським положенням 1870 року органи міського самоврядування складалися з міських зборів, на яких обирались раз на чотири роки гласні (представники громади міста), міської думи – розпорядчого й наглядового органу, міської управи – виконавчого органу, який обирався гласними думи, міського голови, який очолював одночасно міську думу й управу, а також установ й осіб, призначених за законом або міською думою й підпорядковані управі: торгової депутації, оціночної комісії, пожежного комітету, опікунської ради, міських архітекторів, інженерів та інших.
Кіровоград прощавсяна початку серпня минулого року з людиною-легендою, своїм Почесним громадянином полковником у відставці Михайлом Дмитровичем Кандідовим. Останні кілька днів життя Михайлові Кандідову доводиться проводити у госпіталі для інвалідів Великої вітчизняної війни. Особисто мені не раз доводилося писати про цю дивовижну людину, бувати в гостях і просто товаришувати. Новина про його смерть просто потрясла тих хто знав цю бадьору і ніколи не падаючу духом людину.
Нещодавно виповнилося 90 років найстарішому краєзнавцю Кіровоградщині Федору Плотніру, що мешкає у селищі Нова Прага, що в Олександрійському районі. Федора Миколайовича Плотніра – відомого краєзнавця, дослідника української старовини
9 травня 2009 року, на території Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році", заплановано ряд урочистих заходів. Об 11-00 розпочнеться мітинг за участі ветеранів, школярів, студентів. Передбачена участь відомих громадських і політичних діячів.
Ми
всі маємо шанс здійснити добру справу. Давайте збагатимо Україну ще
одним унікальним палацо-парковим музейним комплексом! Ніяких особливих
коштів не треба! Потрібна лише добра воля чиновників від культури і
влади. А це – найбільший дефіцит.
Отже,
повідомляю вражаючу, майже секретну новину. В Пирятинському районі
Полтавської області практично повністю зберігся палацо-парковий
комплекс родини Закревських.
Діда Семена, як звуть його однопартійці та онуки знаю майже 20 років. В ті часи, на думку співробітників КДБ, вважалося небезпечним мати таких знайомих, принаймні для своєї кар’єри
Чому в Музеї Полтавської битви відсутній Іван Мазепа?
Це
дуже дивний музей. І скандально відомий. Ми демонстративно не
втручалися в дискусії щодо його ідеологічного наповнення. Але, провівши
три дні в масонському місті Полтава, відвідавши кілька музеїв, вирішили
– досить мовчати!
Епітет "білий та пухнастий" зовсім недавно з'явився у нашій мовній практиці. Він прикладається до особи, котра усіма доступними способами хоче сподобатися. Про отамана Григор’єва такого не скажеш.
Біографія та діяння Григор'єва навічно зв'язані з центральною Україною. Їхня сім’я перебралася з Поділля до села Григорівки на Олександрійщині, біля Нової Праги. Справжнє прізвище цієї людини — Нечипір Серветник.
Місто Крилів (пол.Kryłów, рос.Крылов, у 1795—1806 Олександрія, з 1806 року знову Крилів, з 1822 року перейменовано в Новогеоргіївськ), нині затоплене водами Кременчуцького водосховища. Стояло на правому березі Дніпра при гирлі Тясмина. Але переліком тих трьох імен справа не обмежується. Вціліло від затоплення лише передмістя міста Таборище, що нині зветься у сучасному Світловодську Хмельницьким мікрорайоном.
Ми знаємо цього чоловіка, як земляка кіровоградців, іменем котрого в 1924 році місто було перейменовано в Зінов’євськ. Проведено одночасним документом з перейменуванням Петрограда в Ленінград. Скромно і зі смаком…
Насправді його звали Герш Аронович Радомисльський. За іншими даними його прізвище, а саме по матері, – Апфельбаум.
Проросійські кола в нинішньому Кіровограді, отримавши по носі на
власному референдумі, що вони організували в 2000 році в підтримку ідеї
повернення місту імені російської цариці Єлізавети, загарбавшої і
покріпачившої землі центральної України не заспокоїлись. З вуст парочки
краєзнавців колись зійшла байка про те нібито за часів російської
колонізації місто було до того гарним, що його назвали маленьким
Парижем.
В Кіровограді під час підготовки до 250-річчя з дня заснування міста і зараз, коли минуло 5 років, знову висвітили проблему нинішньої назви обласного центра. Розпочалася нова хвиля дебатів навколо назви міста, що й досі носить до непристойності радянське ім’я. Поганого в цьому нічого зовсім не було, як би не було ентузіастів повернення російської "історичної" назви міста - Єлісаветград. Місто було назване на честь російської імператриці і носило цю назву 149 років після чого було удостоєне носити три інші назви, всі радянські і дуже пролетарські. Росіяни вже сімнадцять років лаштуються перейменувати місто. Їх апогеєм був міський референдум у квітні 2000 року, але поразка їх заспокоїла лише на два роки.
Геральдику степового краю, який зараз поки що називають Кіровоградщиною, як і українську взагалі, можна поділити на чотири періоди: доросійський, російський, радянський та сучасний (український).
До чергового свята дня міста кіровоградцям готують черговий замаскований «прикол». Оголошено про можливе встановлення пам’ятника міському голові російсько-імперських часів панові Олександрові Пашутіну. Такий подарунок приписують місцевим підприємцям, які спритно і швидко нібито погодилися дати на це гроші. Не перестає дивувати, що ні на що українське грошей ні у кого немає. Вже не один рік не доходять дальше розмов руки до спорудження пам’ятників Винниченкові, жертвам голодомору та політичних репресій та ряду інших.
В біографії Михайла Кутузова є білі плями. Беззаперечним є те, що народився він в 1745 році та був генеральським синком, тобто сином генерал-поручика Іларіона Кутузова. Здавалося цей факт міг прислужитися його успішній кар’єрі, але успішною воно була лише умовно. Закінчивши військову школу в 14 років наш герой офіцером не став, а одержав перший офіцерський чин прапорщика разом з ротою солдат лише в… 16 років.
Загадково мовчазне ХІV століття ніби білою непрозорою плямою огорнуло Центральну Україну, ховаючи та перекручуючи мізерні відомості, що трапляються на історичному тлі цього краю. Спроби зібрати докупи те, що мається вимальовують таку картину. За точку відліку вважатимемо битву на Синіх Водах 1362 року, яку успішно провів проти Золотої Орди великий князь Литовський Ольгерд.
«Альтернативная история» - новый взгляд на прошлое
Достаточно
сравнить официальные учебники по истории нескольких стран, чтобы понять
– в этой науке что-то не так. Да и можно ли назвать наукой эту
идеологическую сферу мифотворчества для правящей политической группы?
…Мотор
надрывается и ревет, пытаясь затащить машину в горы Заилийского Алатау
по размытой дождем дороге, но лошадиных сил явно не хватает. Мы
оставляем две тонны бесполезного железа. Дальше напрямки добираемся
пешком по тропинке, проложенной сотнями ног, шедших до нас в
алматинский «Шебер аул», что означает «Город мастеров».
Вже зрозуміло, хто прорвався до Полтавської міської влади... За
Сталіна їх би назвали троцкістами. Нині є інший термін - іудо-нацисти...
Достаточно
сравнить официальные учебники по истории нескольких стран, чтобы понять
– в этой науке что-то не так. Да и можно ли назвать наукой эту
идеологическую сферу мифотворчества для правящей политической группы? 
