Ще в інституті я звернув увагу на одну цікаву річ - за офіційною
версією, комбінат «Запоріжсталь» проектував інститут-новачок.
Офіційно проект був здійснений інститутом ГІПРОМЄЗ. Цей інститут, згідно
його ж сайту, був заснований у 1926 році, і з 1930 року зайнявся
проектуванням заводів. Водночас із «Запоріжсталлю» ГІПРОМЄЗом були
розроблені: Магнітка, «Дніпроспецсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»,
ЗАлК тощо й тощо.
Cвоїм указом Президент "цієї держави”
запропонував нам відновити святкування імперського "Дня Красной арміі”,
сором’язливо перейменованого у "день захисника Вітчизни”, зрозуміло, що
не нашої.
Згідно з Законом про тимчасовий державний устрій Української держави,
в руках гетьмана зосереджувалася вся верховна влада: формування уряду,
військового командування, зовнішня політика. Головою нового кабінету
міністрів гетьман призначив голову земства Полтавської губернії,
російського октябриста Федора Лизогуба, сина одного з найближчих друзів
Тараса Шевченка.
З кайзером Вільгельмом
Переяславская Рада и Московские соглашения 1654 года: проблемы исследования
Переяславский акт 8 (18) января 1654 г. принадлежит к
числу одного из наиболее заидеологизированных, политизированных событий
истории взаимоотношений двух наших народов, международной и
политической жизни в ареале XVII в. Неудивительно поэтому, что в общем
процессе освобождения от мифологии советской эпохи, столь характерном
для современного этапа украинской историографии, переосмысление
значимости переяславских решений заняло заметное место.
Битва за музеї:
Пирогівсько-переяславський плацдарм
Музейні новини
останній час нагадують зведення з фронтів: виселення музеїв з Лаври,
евакуація у невідомому напрямку Музею Києва, рейдерські захоплення та
привласнення музейних приміщень та
заповідних територій. І це у Києві, в центрі! Якщо тут офіційна
влада не може, (або не хоче?) захистити культурні надбання нашої великої нації, то що робиться на периферії? Хто може зупинити
просування орди, яка нищить нашу культуру? Тільки ми з вами, люди, яким не байдуже майбутнє наших (і їхніх) дітей!
Продовжується
інтрига довкола таємного схрону СБ ОУН, знайденого у Західній Україні.
Відповідно, триває якась складна гра невідомої нам групи осіб, як ми
підозрюємо, колишніх офіцерів радянських спецслужб і журналістами часопису «Музеї
України». Чомусь вони вибрали нас для оприлюднення досить специфічної, але
ексклюзивної інформації про недавню історію. В результаті, ми створили серію
сенсацій. А задуму наших «інформаційних партнерів» ще не розгадали… Між тим, ця досить захоплива
і трохи ризикова для обох сторін гра, триває. Отримуйте нові деталі.
Із січня до жовтня 1945 року СБ ОУН знищила на
Волині за звинуваченням у роботі на противника 889 осіб з 938, які
потрапили під слідство. "Виник психоз страху, керівництво ОУН заявляло,
що всюди, в кожному місці є масова радянська агентура".
За
кілька років у Львові буде створено Меморіальний комплекс тоталітарних
режимів «Територія терору». Міський виконком погодив ідею створення
такого музею у Львові.
Наразі натхненник такого музею -
Установа культури "Меморіальний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма
на Лонцького" – працює над концепцією, проектною документацією. І, як
стверджують експерти, головне при створенні такого музею-комплексу - не
наробити грубих помилок.
Новоукраїнка розбагатіла не надовго, бо грошам знайшли застосування
За повідомленням про відмову чиновників міськвиконкому в Новоукраїнці
від премій та економію коштів, надійшло і наступне – про їх
використання. Виявляється, з подачі нікому невідомого геральдиста (крім
кола друзів) директора краєзнавчого музею Новоукраїнського району Миколи
Гаращенка, гроші вирішено спрямувати на заміну (повторну розробку та
затвердження нового) герба та прапора міста.
Золотий запас Кубанської республіки, УРСР, Гетьмана
Сагайдачного, козацькі регалії, танки-сейфи СС ставки Вервольф, архів
Аненербе... Відеорозповідь про захопливі пригоди довкола розшуків скарбів,
огляд легенд...
Редактор
часописів Віктор Тригуб: Сталося так, що маленькій міжнародній команді журналів
«Музеї України» і «Нова Січ», довелося долучитися до реальних розслідувань
таємниць гігантських цінностей, що мають певний стосунок до химерної
української історії. Зрозуміло, жодного скарбу не знайшли, але змогли
стати першоджерелами багатьох легенд, які мають власний розвиток, виводячи з
рівноваги істориків.
Як більшовики «вибивали колом закобзарену психіку» українського народу
Пам’ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам у саду ім. Т. Г. Шевченка біля театру опери та балету у Харкові.
На
початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд
народних співців Радянської України, куди з різних областей було звезено
337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного
залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від
виконавських традицій і визначення нових ідеологічних приорітетів.
«ОБЩЕСТВО РЕВНИТЕЛЕЙ ВОЕННЫХ ЗНАНИЙ» ТА О.О. РЯБІНІН-СКЛЯРЕВСЬКИЙ
Актуальність
статті виявляється у розширенні біографічних відомостей та бібліографії
військового історика О.О. Рябініна-Скляревського. За мету було
визначено ретельне вивчення діяльності О.О.Рябініна в колі дослідників
військових знань товариства «Общество ревнителей военных знаний».
Одеський
чиновник ХІХ століття А. Скальковський, який займався
історичними й статистичними дослідженнями, добре відомий
науковцям, краєзнавцям, археографам, бібліофілам. У кількох його
працях на підставі великого масиву архівних першоджерел
висвітлено й сторінки минувшини нашого краю, охопленого тоді
Балтським, Єлисаветградським, Олександрійським, Чигиринським
повітами. У свої тривалі поїздки в середині позаминулого
століття він брав із собою рідних. Його син К. Скальковський
зафіксував побачене в мемуарах, які побачили світ 106 років тому
в санкт-петербурзькому виданні "За рік”.
Історія «Мамаєва побоїща» до цих пір зберігає безліч
таємниць і загадок. Археологи так і не ідентифікували поле Куликовської битви.
Начебто джерела говорять про межиріччя Дону і Непрядви, але там не знайшли досі
артефактів великої битви - наконечників стріл, списів, іржавих мечів. Наче й не
було битви. До цих пір немає і точних її дат - різні джерела відсилають нас то
до 1378-го, то до 1380-го, то до 1382 року. Більшість істориків приймають
«канонічну» дату - 8 вересня 1380 року, але численні різночитання призводять до
того, що прихильники «нового прочитання історії» взагалі ставлять під сумнів
сам факт битви. Але головна загадка побоїща - це особистість самого хана Мамая,
видатного діяча свого часу, який залишив глибокий слід в історії і в людській пам'яті.
Наше завдання — прищепити новому поколінню повагу до сусідів іншої
світоглядної позиції, етнічної приналежності, релігійної конфесії — як у
межах власної держави, так і за її кордонами. Доводиться часто
спілкуватися з журналістами з приводу викладання історії в школі.
Мабуть, надійшов час від інтерв’ю перейти на формат статті. З’явився й
інформаційний привід: у середині січня відбулася зустріч фахівців, які
пишуть підручники з історії або викладають її в школі. Журналісти
оточили цю зустріч у Львові увагою ще до того, як вона почалася. Тому
розповідь про дводенну дискусію на тему історичної освіти варто
Для цього курсу ми використаємо звичайний підручник того часу.
Називається він буквально так:"Учебник
русской истории с рисунками, картами, таблицами и вопросами для
повторений. Элементарный курс для средних учебных заведений и городских
училищ. Составил М. Остроградский. Двадцать седьмое издание. Петроград.
1915".
Для цього курсу ми використаємо звичайний підручник того часу. 