Історія церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі
З
історичних джерел відомо, що до кінця XVI ст. українське населення
Самбора не мало в межах Cередмістя своєї церкви. Правда була в
Передмісті церква Св. Пилипа (приблизно в районі сучасної
вулиці Леся Курбаса), але її не вистачало для чисельного
українського населення, котре проживало в Передмісті - в
центральній частині Самбора русинам мешкати заборонялось.
Чорні запорожці з
Польщі вже другий рік читають «Сурму» Чорні запорожці з Польщі вже другий рік читають «Сурму». Зустрічі з побратимами
післязнайомства у Холодному Яру зкозаками-бугогардівцями стали частими і
регулярними. З тих пір майже щодня наші українські побратими з Польщі на
сторінках «Сурми» дізнаються про життя в Україні.
У Цвітної –
історія гідна Землі, ніби
огорнуті крутою дугою Тясмину, в давнину і аж по сьогодні вкриті великими лісовими
масивами. Така специфічна обставина зумовила формування характеру тамтешньої
людності. А якщо додати, що частина території входила у межі Бугогардівської
паланки Війська Запорозького, куди кожний знедолений, чи то з Польщі, чи то з
Московщини, намагався дістатися, аби його не ламали фізично й морально, то
взагалі можна говорити про надзвичайно вибухову суміш. Переконаймося?
Лише згадки про
них гріють кров. Сховані десь скарби кличуть в дорогу, піднімаючи з глибин душі
вічну тягу до пригод і мандрів. На жаль, чи на щастя, ми виховані на казках і
літературі, які переконують, що диво можливе. Очікування чогось неймовірного
просто прикрашає сірі будні. Часто, в кінці життя, виявляється, що лише те
очікування і було чимось справжнім і чистим…
Сталося так, що
маленькій міжнародній команді журналів «Музеї України» і «Нова Січ», довелося
долучитися до реальних розслідувань таємниць гігантських цінностей, що мають
певний стосунок до химерної української історії. Зрозуміло, жодного скарбу не
знайшли, але змогли стати першоджерелами багатьох легенд, які мають власний
розвиток, виводячи з рівноваги істориків.
Біля отця-декана Богдана Добрянського в скринці мощі святого Валентина — кістки та фрагмент черепа
фото: Оксана Сторож
Кажуть, мешканці Самбора на Львівщині цілуються
як ніхто палко. А все тому, що в головному храмі міста — церкві Різдва
Пресвятої Богородиці — вже 250 років зберігають мощі покровителя
закоханих святого Валентина. Автентичність реліквії підтверджує документ
Папи Римського від 1759 року.
Звідки взявся
Бабурін? Чому у Запоріжжі поставили бюст Сталіну? Дивне місто… Хтось колись не
то з бодуна, не то помилково навісив йому ярлик«колиски запорозького козацтва». Але Січ на Хортицібула недовго, і «помандрувала» далі на
південь, час від часу змінюючи дислокацію. А туди до Хортиці крадькома
підкралися та оселилися москалі.
Вийшло чергове
число єдиного музейного часопису «Музеї України». Це останній номер за 2010
рік. Цього року журнал збільшив періодичність до одного разу на два місяці.
Отож, даємо короткий огляд опублікованих матеріалів.
Видання відкриває
вступна стаття керівників – Наталки Іванченко і Віктора Тригуба.
Друкується повна
версія Закону України «Про культуру».
Мамай Таємнича
Центральна Україна, загадкове XIV століття. Аж тепер трохи висвітилися деякі
подробиці тодішнього життя краю, особливо після розкопок, проведених в тих
місцях кіровоградськими науковцями-істориками.
Чи є "Лівобережна Гетьманщина" правонаступницею держави Хмельницького?
Сьогодні
- річниця Андрусівської угоди 1667 року, коли московський цар таємно
від козаків уклав угоду з польським королем, розділивши Україну по
Дніпру. Таким чином Москва остаточно розірвала домовленості, підписані в
січні 1654 року на Переяславській раді.
Гандзюк і Сафонов. Два царські генерали, які не зрадили присяги УНР
Генерал Яків Гандзюк. Фото: ЦДВР
93 роки тому героїчно загинули перші генерали УНР
Гандзюк та Сафонов, які були серед засновників українського війська.
Вони оборонили Київ з заходу і півдня і приїхали у столицю захищати її
зі сходу. Але Центральна Рада вже втекла, віддавши місто Муравйову...
Польська окупація Західної України в 1918-1939 роках. Як це було
Характер польського режиму не був демократичним.
Головні його ознаки - авторитаризм з окупаційними особливостями
управління. Також на Галичину переселяли польських ветеранів, яким за
кілька років передали 12% усіх земельних угідь.
Український військовий рух у березні – травні 1917 року Ініціатором заснування українських військових організацій в армії і на
флоті колишньої російської імперії, створення нових українських частин та
українізації вже існуючих, майбутнього фундаменту української національної
армії, виступив відомий український політичний діяч, харківський адвокат,
поручник Микола Міхновський. За його ініціативою 19 березня (1 квітня за н.
ст.) було скликано перше українське військове «Підготовче віче», в якому взяло
участь 211 військовослужбовців. На основі доповіді виголошеної поручником М.
Міхновським віче одностайно прийняло постанову про необхідність негайно
приступити до створення української національної армії. Інформацією про
проведене віче та зміст його постанови було надруковано в 30 000 примірників
та розповсюджено серед фронтових і тилових військових частин та на флоті.
Ще
минуть роки, ще розвіються ілюзії, ще розкриються очі бідних, замріяних
робітників і селян, що не бачучи того «лєнінізму» на практиці сліпо
захищають оту форму будучого свого рабства…
Вже після перших
публікацій про таємниці Третього Рейху, почався ажіотаж. Чесно кажучи,
журналісти єдиного музейного часопису і Музею слідопитів при редакції,
виявилися дещо не готовими до такої концентрованої уваги! Від початку
розслідувань ми отримали чимало листів, пропозицій, мали певні зустрічі,
запрошення на чисельні теле-радіоефіри, переговори…
Особливо тішать
нас щирі прохання надати точні координати гігантських скарбів, про які ми
регулярно пишемо.
Пирогів – не Торжок, Україна не Росія,
Або Мотрині кури, а Химкині яйця
Знову на фоні занедбаних будиночків Національного музею архітектури та побуту
України з’явилися образи з минулого. На цейраз – у шанованій мною газеті «День». Кореспондент чомусь з-поміж більш
ніж двохсот працівників Музею у Пирогові вислухав одного – Сергія Верговського. Виникло враження дежавю. Колись ми читали його
монолог у «Дзеркалі тижня». Але там кореспондент, для порядку, написав, що він,
нібито, не зміг зайти нікого з керівництва музею, які могли б висловити
альтернативну думку (може, грошей на рахунку мобільного телефону забракло?)
"Дикі" фіно-угри користувалися грошима з римських часів
У 1957 році археолог Ю. Краснов під час зачистки ями на
Бушаринському городищі (I-VII століття н.е.) знайшов бронзову монету.
Монета була хорошому стані, викарбувана римським імператором Костянтином
II у місті Кизик. Знахідка, здавалося б, сама по собі не особливо
примітна. Античні монети, надто бронзові, наприклад у Краснодарському
краї - річ пересічна. Однак пікантність ситуації була в тому, що Краснов
розкопував городище залізної доби під Москвою (городище розташоване у
сучасному Одинцовському районі Московської області, який межує з
Москвою. Історична Мерянія – прим. ред.).
Задовго
до появи на підмосковних землях слов'ян на берегах річки Сетунь жило
безіменне плем'я дяківської культури. Цікаво також те, що монета не була
золотою або срібною, а тому не представляла цінності як метал.
Зрозуміло, що в ці краї вона потрапила і ходила по руках не як злиток
дорогоцінного металу або прикраса, а саме як платіжний засіб. Втім,
знаходили на московських городищах і золоті візантійські монети...
Діяльність УПА цілком вписується у загальноєвропейський контекст Руху опору
12 січня Адміністрація В.Януковича повідомила,
що рішенням суду президентський указ "Про присвоєння С.Бандері звання
Герой України" визнаний недійсним. Різко засудили скасування указу перший
та третій президенти України. Прес-служба В.Ющенко повідомила про намір його
особистого втручання у ситуацію, а Л.Кравчук виступаючи з промовою в Лондоні
заявив, що укази Ющенка по Р.Шухевичу та С.Бандері були конституційними.
Генерал Яків Гандзюк. Фото: ЦДВР
Задовго
до появи на підмосковних землях слов'ян на берегах річки Сетунь жило
безіменне плем'я дяківської культури. Цікаво також те, що монета не була
золотою або срібною, а тому не представляла цінності як метал.
Зрозуміло, що в ці краї вона потрапила і ходила по руках не як злиток
дорогоцінного металу або прикраса, а саме як платіжний засіб. Втім,
знаходили на московських городищах і золоті візантійські монети...
