Час воїнів. Олександра Соколовська - отаман Маруся
Крізь гидь силіконових стандартів, з мороку знову закритих спецархівів
і нашої непробивної хохляцької байдужості, з дослідів "вузьких кіл" та
малотиражних неширпотребних брошур хочу привести до Ваших душ, любі
читачі, ще одну суперлюдину.
Сонячну, ніжну непорочну юнку-гімназистку. І водночас - грізну козачку-месницю-воїна, поряд з якою блякне слава Жанни д'Арк.
Частина мапи "Ukraina” картографа Боплана 1648 року
Генеральний консул РФ у Львові Євген Гузеєв вважає, що українську мову завезли на Західну Україну більшовики.
Про
це він заявив 16 грудня, на зустрічі з представником учасників акції
протесту проти "кавказького терору" у Росії, що відбулася перед будівлею
консульської установи, повідомляла "Українська правда”.
ХХ
століття було надто страшним та кровопролитним в європейській історії.
Антихристиянська науково-новітня утопія комуністичного раю реалізувалась
в Радянськогму Союзі шляхом небаченого в історії тоталітарного режиму,
який поставив народи імперії на межу повної культурної руйнації і
геополітичного знищення.
ЗаКРУТИлося Земля
крутиться, а ми, в силу свого (чи чужого) світобачення, – крутимося на ній,
лише зрідка помічаючи, що обертом йде не лише голова; а в землі лежать борці за
майбутнє України, чи то пак, за наше вже нинішнє, яке ми так до ладу (певно,
чужого) творимо…
Разведка рассекретила приказ Гитлера об уничтожении мужского населения Украины
Служба внешней разведки (СВР)
рассекретила ряд архивных документов времен Второй мировой войны. Среди
них, в частности, приказ Адольфа Гитлера об уничтожении всего
боеспособного мужского населения во время отступления немецких войск с
территории Украины.
Любой взрослый (а тем более подросток), увидев на уличном
указателе чью-либо фамилию, совершенно естественно подумает, что это
уважаемый человек — раз его именем названа улица.
Если бы!
Ничто так не развращает общество, как наказание невиновных и
избавление от заслуженной кары преступников. Люди ужаснулись бы, узнав о
поступках тех, чьи имена присвоены улицам, на которых они живут. Совсем
не исключено, что кто-то из этих высокочтимых лиц был непосредственно
причастен к гибели наших отцов и дедов, что мы живем на улицах имени
убийц наших близких.
Вот некоторые из наиболее одиозных «героев», увековеченные
благодарными потомками в названиях российских улиц, переулков, станций
метро, площадей…
Тарасовими
шляхами Пам’ятник Шевченкові; що повторював перший канівський
пам’ятник. Річ у тім, що обидва погруддя відливалися на Городищенському
цукрозаводі за авторською моделлю скульптора Каленика Терещенка, але в різний
час.
Виктор Тригуб: «Информация о сокровищах Рейха дороже самих
кладов!»
Эта маленькая международная группа вовлечена в целую серию
мистических историческихрасследований.
В результате, абсолютно не желая того, они оказываются в центре очень
резонансных событий. Ведь прошлое имеет огромное значение как для настоящего,
так и для будущего. После поисков легендарных казаческих регалий, сабли Мазепы,
секретных архивов-спецхранов, спровоцировавших некоторые операции нескольких
спецслужб, они не любят говорить о международной политике. Вторая нелюбимая
публичная тема – всевозможные клады и сокровища. Хотя, если честно, любое
историческое исследование находится в этих четких рамках – власть и деньги. Можете
представить, что началось, когда команда журнала «Музеи Украины» коснулась
«золота Третьего Рейха»! Тайный бункер СС в Альпах, картины доктора Менгеле,
следы украденных произведений из музеев, архив Аненербе из схрона СБ ОУН,
танки-сейфы ставки Вервольф, версия о Янтарной комнате…
На моє глибоке
переконання, ці славні сторінки вітчизняної історії, що є в першооснові
цього свята, ще чекають належної оцінки та осмислення, як громадськістю,
так і державними інституціями. І не завжди треба чекати високих
постанов чи указів. Саме громадський рух, що завжди відзначався високою
свідомістю і палким вболіванням за спільну справу, має ініціювати їх
відзначення, долучаючи до пізнання славного минулого якнайширше коло
співвітчизників.
Бажаю усім Вам міцного здоров’я, щастя, миру і
плідної співпраці. Нехай все задумане на користь і благо нашої країни та
її люду буде успішно реалізоване.
Зі святом вас, шановні! З повагою Степан Карачко, Буковинські старожитності
Зустріч з В.
Кривошеєю (УІНП) керівництва часопису "Музеї України"
Відбулась зустріч
членів редколегії часопису «Музеї України» на чолі з Віктором Тригубом з
заступником директора Українського інституту національної пам’яті Володимиром Кривошеєю, який поділився планами
про майбутнє цього закладу.
Інститут знаходиться
в стадії реформування – він стає науковою установою при Кабінеті Міністрів.
К.Стасюк на НТВ Творческая группа канала НТВ (Москва), под
руководством Олега Шевченко, специально прилетела в Украину для съемки
уникальных рекордов и методики исцеления Константина Стасюка. Встречу
назначили на городском стадионе Боярки под Киевом.
Перед камерой Константин измерил давление, одел на одну ногу груз и цепь
общим весом в 16 кг и легко пробежался. Складывалось впечатление, что
никакого груза на ноге не было! Константин продемонстрировал различные
техники бега, сделал несколько упражнений...
Земля цадиків Україна є батьківщиною не тільки
українців: на протязі мінімум 1 300 років тут пліч-о-пліч із слов'янами жили
євреї. Хазарський каганат,
що розповсюдив свій вплив на землі східних слов'ян, став загальною колискою для
українців і євреїв. Справедливості ради варто сказати, що хазари етнічними
євреями в своїй більшості не були – іудаїзм був вірою еліти хазар.
Цей текст нині покійний Юрко Покальчук переслав років п’ять тому, бо у нас була ідея зробити разом передачу про
незнаного Булгакова на Радіо "Свобода". Але мою програму закрили, й ідея
залишилася нереалізованою. Сам цей текст – це основа виступу Покальчука
на якихось із Булгаковських читань. Виступ був зустрінутий неоднозначно
(зважаючи на специфічну публіку, яка збирається на цих читаннях), але
"червона гвардія" опинилася у меншості – і фактом стало віншування
Покальчука однієї з трьох традиційних шапочок Майстра...
Село, як село,
над красунею Синюхою. Але так видається лише з першого погляду.
Науковці з
Кіровоградського педагогічного університету майже два десятиліття досліджують
давню Торговицю. Накопали вже дуже багато, між чим найсенсаційнішою є знахідка
залишків високорозвиненого середньовічного міста у межах сьогоднішнього села. Старовинне
поселення ще перед Синьоводською битвою (1362 р.) мало численні кам’яні палаци й
культові споруди, здебільшого церкви, бруковані вулиці, громадські лазні,
міський водовід й усе те, що сьогодні називається інфраструктурою. У згаданій
вікопомній битві, масштабами рівній Куликовській, князю Литовському Ольгерду
протистояли три хани. Один з них, на дивне для хана ймення Дмитро, правив у цих
краях, а Торговиця була його столицею. Треба думати, тоді оформилося тут
невелике державне утворення, про яке аж оце, завдяки інтенсивним археологічним
розкопкам, з’являються нові історичні дані.
В минулому році,
під самий Новий рік, Український
інститут національної пам’яті видав унікальну енциклопедію українського
козацької генеалогії «Козацька старшина
Гетьманщини». Автор – знаменитийВолодимир Кривошея, доктор історичних наук, перший заступник Голови
Українського інституту національної пам’яті.
Тема генеалогії
козаччини довгий час замовчуваласьв Україні з ідеологічних та політичних причин.. Перші, хто
почав її розробляти – українська діаспора, якамала доступ до багатьох архівів і свято зберігала історію своєї
батьківщини.
В буремні 90-ті роки, після Незалежності
України, молодий історик-романтик Володимир Кривошея вперше зацікавився цим невивченим пластом
козаччини. Архіви, старезні рукописи, лупа – все це стало невід’ємною часткою життя завзятого вченого. Спочатку
видавав невеликі брошури збезликими списками козацької спільноти. Потім
- історія козацьких полків, монографії про
національну еліту Гетьманщини, в яких просліджується персональний склад та
генеалогія козацької старшини.
На Новому каналі
о 22.05 стартувала оновлена програма «Новий погляд» з новим ведучим Сергієм
Кутраковим. Ім’я цього журналіста давно відомо на теренах не лише вітчизняного
ЗМІ, але й далеко за кордоном. Його репортажі з цікавих та незвичайних місць
глядачі телеканалу неодноразово бачили в сюжетах «Репортеру». Ще б пак,
такому журналістському таланту тільки подавай інформацію, яку він мудро
обробить, але неабияк, а по-новому, щоб по-особливому донести подію до глядача.
Бузина «Української правди» Якось в одній з телепередач після
певного обгрунтування прозвучало щось на зразок: «після відвідин музею
українського націоналізму пропадає будь-яке бажання бути українським
націоналістом». Ця думка мені близька. Адже, прочитавши у газеті однієї
ніби дуже націоналістичної партії, що впевнено набирає прихильників,
статтю про подвиги упівського героя-лікаря, ілюстровану фотографією
трупів цього лікаря та його дружини, над якими стоять браві хлопці з
НКВД, зрозумів: гебе не зникло.
Эта маленькая международная группа вовлечена в целую серию
мистических исторических
