13 січня 2011р. о 15.00 у Музеї гетьманства відбудеться презентація
книгиВолодимира Кривошеї «Козацька старшина
гетьманщини. Енциклопедія».
Енциклопедія включає біографи 14591 козацьких
старшин.Це генеральні старшини, полковники, полкова старшина, повні
й наказні сотники, військові канцеляристи, урядники Генеральної військової
артилерії і полкової артилерії, Генерального військового суду й полкових судів
Іноді
симпатики гумористичного проекту про Маленьку партію снайперів
виготовляють для душі наглядну агітацію. Надсилають нам, розміщують на
чисельних сайтах і форумах. Гасла у нас - забойні! Іноді самим
подобаються. Є навіть анекдот - під будь-яким фото ставиш будь-який
текст, головне підпис - Партія снайперів. Вся та беліберда одразу
отримує якийсь зловісний сенс. Чи тонкий натяк... Щоб не говорили - МПС
влада не любить. Бояться. Кажуть, і в Росії, і в Білорусі існують цензурні обмеження. Відомий сайт Демотивація одразу банить все з символікою МПС.
Ганебна
капітуляція Петра Першого в Прутському поході
Білі
московські царі, червоні генсеки та й теперішні «демократи» словечком не
обмовляться про ганебний Прутський похід Петра Першого. Тож дізнайтеся
про нього хоч через 299 років, бо він засекречений і досі. Відбувся
похід улітку 1711 року, тобто всього через два роки після знаменитої
Полтавської битви. Брали в ньому участь ті самі славні петровські
гвардійські полки: Семеновський та Преображенський. План Петра був
конкретний: перейти річку Дунай трохи вище від впадання її в Чорне море і
рухатись по Болгарії аж до другої столиці султана – Адріанополя, де до
армії Петра мали приєднатися 30 тисяч волохів і 10 тисяч молдован.
Чисельність війська могла сягнути 94 тисяч. Головним «гарматним м’ясом»
стали б румуни, молдовани і болгари, а слава, ясна річ, мала дістатися
Московії. Для оправдання походу на Балкани і завоювання Константинополя,
тобто Стамбула, служила православна віра, яку пригнобили
турки-мусульмани. У Константинополі мали зліквідувати візантійський
патріархат, тобто, «другий Рим», і Москва мала набути «третього Риму»,
про який мріяли ще з 15 століття.
Криворізький бунт 1963 року і не тільки Згадуючи
про соціальні заворушення і народні бунти у великих промислових містах
СРСР кінця хрущовської епохи, як правило, говорять про Новочеркаськ.
Тамтешні події відносно добре описані, збереглися архівні фото та
спогади учасників тих подій. У червні 1962 р. робітники локомотивного
заводу, протестуючи проти підвищення цін на продовольство, оголосили
страйк і пішли під червоними прапорами і портретами Леніна до
міськвиконкому, де війська розстріляли страйкуючих. 23 робітника
загинули, 70 поранені, 132 людини були засуджені до страти або тривалих
термінів ув'язнення.
«Янтарная
комната» належить Україні! Якщо знайдемо…
Продовжуємо
розслідувати легенду про зникнення Бурштинової кімнати. Кілька прямих доказів і
натяків, дозволили нам висунути сміливу версію про те, що вище керівництво
нацистського Рейху таємно переправило той витвір мистецтва до України, де він і
досі лежить у якомусь невідомому схроні. Підкреслимо ще раз – все це стосується
недослідженої сірої зони історії, носить дискусійний характер і не може мати
ніякого стосунку до офіційної історичної науки. Єдиним результатом може стати
віднайдення слідів кімнати в Україні. Якщо цього не станеться, будемо
задовольнятися вже існуючими версіями. Ця пригода наскільки божевільна, а
ставки наскільки високі, що може відбутися все, що завгодно.
По
приговору суда четверо членов советской «мафии» были расстреляны,
более 50 человек получили сроки от 7 до 15 лет заключения. Легендарные
ОБХСС - отделы по борьбе с хищениями социалистической собственности – в
советское время наводили ужас на представителей нескольких поколений
фарцовщиков, цеховиков, валютчиков и взяточников...
Усе нове, як ми ще зi школи пам’ятаємо, — то
добре забуте старе. Наприклад, таке нинi модне мистецтво перфоменсу,
виявляється, — не сучасна вигадка просунутих талантiв, а бородатий спосiб чи
навiть засiб вираження iдей та почуттiв. Може здатися дивним, але в Українi
таким мистецтвом володiли i володiють з давнiх-давен, причому чи не в кожному
бiльш-менш глухому селi. I це незважаючи на постiйне бажання сильних свiту
задушити його в зародку. Але вбити те, що не пiддається окресленню, змалюванню
та осмисленню, дуже складно, а часто й неможливо. Тож знищити український
перфоменс не вдалося навiть усесильнiй комунiстичнiй владi, за що їй низький
уклiн i сто болячок у печiнку.
Національність Сталіна. Хто ж за походженням "вождь усіх народів"?
Білорус Микола Пржевальский - його теж називають можливим батьком Сталіна
Таємниця походження Йосипа Сталіна досі чекає свого
дослідника архівів. Наразі ж, як це завжди буває з відомими людьми,
висуваються найрізноманітніші версії - від південноосетинської до...
мандрівника Пржевальського. (рос.)
Українські політв'язні у країні Комі становили значну частину
невільників протягом усього ГУЛАГівського періоду. Після Голодомору і
пограбування приватних господарств українців, проведеного СССР, в Комі
на 1939 рік нараховувалося 6010 етнічних українців. Близько 15 тис.
громадян із західної України були депортовані після "золотого вересня".
Не менше 20 000 українців у роки Другої Світової війни працювали в Комі
АССР за колючим дротом. Третя, повоєнна хвиля депортації із Західної
України становила понад 4 тисячі осіб. До 1959 року на території Комі
проживали 81,415 українців - звільнених з таборів, спецпоселенців,
вільнонайманих. Це понад 10% всього населення цієї фіно-угорської
країни.
Dominus МАЛАНЮК І Dominus КУЦЕНКО Найталановитіший і найконтроверсійніший поет української еміграції
минулого століття Євген Маланюк був одним з найнебезпечніших ворогів
радянської ідеології. З його поезіями українські літератори (про широкий
загал годі й говорити) могли знайомитися тільки для того, щоб написати
«гідну відсіч».
Фрагмент малюнкa Тараса Шевченка "Козацький бенкет"
Новомодною фішкою святкувань були феєрверки і
салюти. Ними відало серйозне військове відомство - Генеральна артилерія,
що за кілька днів витрачала на втіху столичної тусовки мало не половину
свого річного запасу пороху і петард. Якщо гостям таланило тієї ночі
дістатися додому, в приватних щоденниках часто з'являлися згадки про те,
що "подпияхом изрядно".
Христос родився, Бог воплотився во Вифлеємській яскині. В стайні убогій, нищеті многій велика радість всім нині. Ангели співають, честь Йому віддають, Богу і Творцю нашому. Радій, чоловіче, з Рождества того, Христос бо спасає завжди душ много і від неволі вражої.
Почуття
людини та її спільноти закорінені в минулому, свідомість їх обох
перебуває у гравітаційному полі традиції, їхній геній живе в історії, а
їхня ідентичність проростає із досвіду осілості.
Цей сюжет вимагає
окремого розслідування. Враховуючи його резонансність, очікуємо швидкого
продовження. Поки що маємо лише натяки і версії. Пропустити цієї теми не можна.
Знову повертаємося до найзагадковіших таємниць Другої світової війни –
зникнення легендарної Бурштинової кімнати
Мораторій мовчанки та наруга над пам’яттю героїв і
жертв
Сьогодні минає 67-ма річниця розстрілу воїнів УПА гітлерівцями в
Кіровограді. Дата сумна і маловідома з вини тих, хто обіймав і обіймає владні кабінети.
НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ /
Сьогодні ми з вам відкриваємо для себе все нові сторінки історії УПА.
Але навіть у такі важкі часи серед воякі була пісня, а з настанням
різдвяних свят вояки колядували… Від Буковини й Гуцульщини до Лемковини
співали повстанці колядки котрі нараховує стільки куплетів, що для
заспіву їх усіх потребує цілу ніч, од Свят Вечора й до ранку коли
наступає Різдво Христове.
Тамерлан проти Тохтамиша. Війни за Шовковий шлях у приазовських степах
У серпні 1395 року армія Тамерлана наздоганяє
золотоординське військо, яке укріпилося в місті Єлець. Тимур розносить
московсько-татарський гарнізон в пух і прах. Вся надія Москви тепер була
на ікону Богородиці з Вишгорода під Києвом. (рос.)
Наше
родное Приазовье, приютившееся на стыке Европы и Азии, в конце XIV века
стало ареной ожесточенной междоусобицы между золотоордынским темником -
"проевропейцем" Мамаем и ханом Золотой Орды - "проазийцем"
Тохтамышем.
Вероятнее всего, причиной конфликта было, ко всему
прочему, и желание каждой из враждующих сторон взять под свой
исключительный контроль приазовский участок северного маршрута Великого
Шелкового пути.
Іноді
симпатики гумористичного проекту про Маленьку партію снайперів
виготовляють для душі наглядну агітацію. Надсилають нам, розміщують на
чисельних сайтах і форумах. Гасла у нас - забойні! Іноді самим
подобаються. Є навіть анекдот - під будь-яким фото ставиш будь-який
текст, головне підпис - Партія снайперів. Вся та беліберда одразу
отримує якийсь зловісний сенс. Чи тонкий натяк... Щоб не говорили - МПС
влада не любить. Бояться. 
"НЕБО І ЗЕМЛЯ НИНІ ТОРЖЕСТВУЮТЬ” 
