Граждане хотят знать, рассуждать,
исследоватьи иметь своё мнение о
феномене ИисусаХриста. Это далеко не
праздный вопрос длянарода Украины. От
ответа на него зависит наше настоящее и будущее. Если Иисус Бог, то следует
исполнять его заповедь -"рабы
повинуйтесь господам своим”. Если нет, то человек сам себе господин и творец
собственной жизни.
Новосформовану
Адміністрацію Президента можна привітати з першим бойовим хрещенням у
сірій зоні історії і геополітики. Правда, вони цього не зрозуміли.
Навіть хитромудра Ганна Герман не знає як викрутитися з анекдотичного
скандалу довкола «Персня Київського Князя Всеволода», що вже став
історичним символом і отримав антикварну назву «Перстень Януковича». А
мільярдер Сергій Тарута фактично здійсниввідкриття. Але, про все по порядку.
Минуле продовжує впливати на геополітику. Якщо епоха Віктора
Ющенка спровокувала інтерес до Гетьманщини, Січі, УНР, ОУН, то
правління Віктора Януковича почалося з гучного скандалу довкола
ймовірного персня Київських Князів. Нам вже зрозуміло, що Четвертий
Президент ідеологічно затиснутий в періоді Київської Русі та в роках
Радянської влади між правлінням Сталіна та Генсека Черненка… І
це, до речі, є великою проблемою як Президента України, так і його
піарників.
Музеї здавна акумулювали в собі предмети, що є німим свідченням
реальної історії. Обікрасти музей – обікрасти все суспільство і себе в
тому числі. Але крадуть... Задля наживи та навіть власного
колекціонування. В Україні такі випадки тривожно набувають ознаки
регулярності.
В
Баварских Альпах обнаружен секретный бункер СС в котором найдены
некоторые предметы и документы загадочной Аненербе. Возможно
представитель журнала "Музеи Украины" в Германии Николай Кайзер, вышел
на след легендарных экспедиций нацистов в Тибет... Уж очень странные
вещи, фотографии, документы, дневники с формулами... Есть несколько
пока не изученых картин...
Відгриміливибори.
А славне козацьке село Нові Петрівці отримало високий статус
Президентського. Населений пункт давно має звання Музейне село. Тут діє
аж три музейних заклади. Національний музей-заповідник «Битва за Київ у
1943 році», Музей слідопитів при часописі «Музеї України» і
етнографічний Хутір Савки. Несподівано, ми всі відчули підвищену увагу
журналістів і громадськості, що погодьтеся, не завжди приємно. Бо
знаходиться чимало діячів, які намагаються втягти музейників у якісь
політичні інтриги. Заклади культури працюють на власній хвилі,
виконуючи головне завдання – збереження історії, пошукова робота.
Говорячи про взаємовідносини інтелігенції і влади у 1920-1930-х роках, неможливо оминути увагою надзвичайно болючу тему політичних репресій, що хвиля за хвилею прокочувались країною у цей період. Українська інтелігенція, особливо ті виразники її фундаментальних цінностей, які мали стійкі національні переконання, постраждала від репресій не менше, ніж представники інших категорій радянського суспільства. Педагоги, науковці, служителі церкви, митці – це ті професійно-культурні групи, що у першу чергу були репресовані в СРСР. На загальнодержавному (союзному) рівні лише масштаби репресій проти військової еліти можуть бути співвідносними з репресіями еліти культурно-інтелектуальної.
Януковича закликали вимагати від Росії компенсації за геноцид українців
Учасники Всеукраїнської
науково-практичної конференції "Геноцид України в ХХ столітті"
звернулися з настійною вимогою до Президента України Віктора Януковича передбачити в українському
законодавстві покарання фізичних і юридичних осіб, громадських і
політичних організацій та об'єднань, які заперечують чи фальсифікують
Голодомор 1932-1933 років та інші форми фізичного і духовного нищення
українців як спланованого геноциду України в ХХ столітті, а саме:
прийняти Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального
кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення геноциду
української нації у ХХ столітті". Заперечення геноциду української
нації у ХХ столітті - це злочин проти основ національної безпеки
України.
Новообраний президент Віктор Янукович
і його попередник Віктор Ющенко мають раритетні старовинні персні.
Обидва вони одягають його на палець правої руки, де зазвичай носять
обручку.
Кореспондент Бі-Бі-Cі Альбій Шудря попросив Віктора Тригуба,
головного редактора журналу "Музеї України”, детальніше розповісти про
подібні історичні аксесуари.
Велика топонімічна сварка в Кіровограді
триває майже двадцять років. Одні не бажають більше жити у Кіровограді, другі
бажають повернутися у Єлисаветград, третіх нудить від обох вище наведених назв
і таке інше. В кінці кінців відомі топоніми попередники того злощасного
колоніального Єлисаветграда. Але багатьом з тих хто бажає, щоб було тільки
по-їхньому кажуть, щото «некрасиві»
назви.
Ни подтвердить, ни опровергнуть здесь ничего нельзя. Не
указываются географические названия, не называется ни одна настоящая фамилия.
Сплошные тайны, мистика, недоговоренность. Никаких комментариев нет! Мы
получили некие крохи информации и несколько фотографий. Что это? Шутка или
правда? Наш журнал не имеет возможности выехать в Альпы и все перепроверить. Да
и если вдруг появится такая возможность, сомневаемся, что нам покажут больше,
чем нужно. Это не та тема! Но, какой журналист откажется от участия в подобном
расследовании? Поэтому постараемся излагать все в виде легенды. Время все
проявит… Все может быть…
Сенсація вже
відбулася. Легенда оформлена. А карколомне міжнародне розслідування
продовжується. Загадкова група поки що невідомих колекціонерів з непоганим
бюджетом, пішла слідами альбому акварелей, намальованих самим Адольфом Гітлером.
Вже фігурують Німеччина, Ізраїль, США, Канада. За сценарієм повинен виникнути
російський слід. І він виник.
Наша команда вже
не може сприймати цю історію без усмішки. Реаліті-шоу витримане у наших
класичних фірмових тонах.
«Погані»бандерівці та хороші «совєти» - залізно-бетонна аксіома радянської
влади. Лише вона нас «захищала та оточувала турботою» до прозріння кінця 90-х. Але шило вилізло на свіже повітря.За даними оприлюдненими СБУ на території напівстепової Кіровоградщини під
час другої світової війни діяла… 341 підпільна група ОУН.Бандерівський рух, про відсутність якого
говорили довгі роки, був у області більше ніж присутнім, і в ньому було задіяно
тисячі українців.
ГЕНОЦИД УКРАЇНИ У ХХ СТОЛІТТІ м.Львів, 27 лютого 2010 року, 9.00
Знищення
України - її народу, земель, духовності, культури традицій за
національними, етнічними, релігійними, расовими ознаками із
застосуванням усіх можливих і немислимих методів та засобів геноциду,
етноциду, екоциду, лінгвоциду відбувалося протягом усього ХХ століття.
Зловісні
механізми фізичного, економічного, інформаційного, інтелектуального
терору, депортацій та фрагментацій, демографічної, екологічної,
соціальної політики сповна відчув на собі кожен мешканець української
землі.
Цікаво,
а який ювелірний виріб є найвишуканішим і найдорожчим в Україні? Це
питання спонтанно виникло під час запису ток-шоу «Український вимір» на
Першому Національному телеканалі. Вже увечері зателефонував керівнику
ювелірного дому «Лобортас» Ігорю Лобортасу. «Важке питання! – сказав
пан Ігор, - Дуже великий вибір на ринку. Хоча у нас є прикраса вартістю
під мільйон доларів…»
ІВАН СУХИНА – НЕВІДОМИЙ КОШОВИЙ ОТАМАН ЧОРНОМОРСЬКОГО ВІЙСЬКА
«Наступає чорна хмара Ще й дощик з неба; Зруйнували Запорожжя – Колись буде треба…».
Беззаперечно,
що майже кожний фахівець з історії України має свою власну точку зору
на скасування Запорозької Січі та наслідки цієї події, якій
виповнюється 225 років. Що стосується автора цієї статті, то для мене
ця акція уряду Російської імперії, в першу чергу, є підступною та
зрадницькою по відношенню до запорозьких козаків, тому відзначення її
ювілею не повинно стати чимось на кшталт свята. Водночас, маю
підкреслити, що, попри всі свої негативні наслідки, ліквідація
Запорожжя не стала кінцем слави українського козацтва, яке і пізніше на
протязі дуже тривалого часу не сходило з історико-політичної арени.
"І повіє огонь новий з Холодного Яру” Український
націоналізм захищав і організовував українську націю протягом всього її
існування. В найбільш вирішальних історичних моментах він виходив
назовні яскравим світочем істини, був присутній в думках і діях
української нації. Проте, на жаль, ніколи не бракувало у нас і
чужинецьких лизоблюдів, які перекручували всі історичні події і факти,
як їм було вигідно. "Історію пишуть ті, хто вішав героїв”.
Надзвичайно
важко, практично неможливо, віднайти в історії України особу, оцінки
діяльності якої з боку нащадків були б настільки діаметрально
протилежні, як випали вони на адресу гетьмана Івана Мазепи. Для одних
він став уособленням хитрощів, нещирості й зрадливості, для інших
святої синівської любові до рідної землі, жертовності у відстоюванні її
благополуччя. Проте чи лише особисті якості гетьмана привертають пильну
увагу істориків до його особи? Переконаний, що це не так. Особистий
шлях гетьмана в пошуках істини, сходження на Голгофу випробувань -
вельми промовистий для розуміння долі всієї України.
Поляки вважають новообраного Президента України Віктора Януковича майже
своїм співвітчизником і дуже дивуються його неабиякій прихильності до Росії та
Російської православної церкви Московського патріархату. Газета «Жеч Посполіта»
публікує ціле дослідження історії білоруського села Януки, з якого походить рід
Віктора Федоровича. У читача не залишається жодних сумнівів: Янукович аж ніяк
не може говорити про білоруське коріння – лише про польське.