Традиція говорити про Південно-Східну Україну як про Дике поле, що до
приходу росіян було незаселеним та нецивілізованим, утвердилася також і в
українській суспільній думці. Натомість не лише Одеса заснована на
місці Гаджибея, Сімферополь – на місці Ак-Мечеті. Місто, що було
закладене для прославляння Катерини ІІ, також використало українське
поселення – Новий Кодак. Проте згадувати про це «не було прийнято». А
між тим Новий Кодак був заснований ще 1645 року.
Празднование годовщины первого украинского геноцида?
23 февраля – тест на собственное достоинство
У народа, у которого нет чести, не будет и хлеба. Д. Риккардо
Приближается
23 февраля. Одна из дат, которая испытывает украинское общество на
зрелость, тестируя каждого из нас на гражданское сознание. А вернее – на
уровень способности воспринимать и создавать реальность с точки зрения
гражданина Украины, а не человека совково-малороссийского. То есть, как
понимаете, очень нужная дата!
НОВИЙ КОДАК - пращур Дніпропетровська.
Шануймо козацьку добу історії міста!
Українську патріотичну громадськість Дніпропетровська вже давно
непокоїть проблема неправдивого визначення місцевою владою віку міста. Є
всі підстави розпочинати його літочислення від 1645 року - першої
писемної згадки про НОВИЙ КОДАК. Це козацьке місто знаходилося на
території сучасного Дніпропетровська і було важливим воєнним,
економічним та адміністративним центром Вольностей Війська Запорозького.
Новий Кодак був центром Кодацької паланки і вже у середині 1750-х років
налічував понад п'ять тисяч мешканців. Саме на його базі і
розбудовувався "КАТеринослав".
Директор Херсонеса: Якби я вам розповів про спілкування з Московським патріархатом, ви б жахнулися
Митрополит Лазар бреше, і за це він відповідатиме перед
Богом… У Херсонесі монахи знову хочуть забрати собі землі й усе майно
заповідника…
Днями в редакцію УНІАН потрапив лист
митрополита сімферопольського і кримського (Московського патріархату)
Лазаря до Віктора Януковича. У цьому листі Лазар просить Януковича
«сприяння у благій справі» – МП хоче забрати собі приміщення заповідника
"Херсонес”, що в Севастополі.
Новий Кодак – Катеринослав: проблема спадкоємності міських структур
Проаналізовано ситуацію із перетворенням Новокодацької городової
округи у міські землі Катеринославу. Визначено головні причини відмови
від нвокодацької «спадщини» у традиційній історії м. Дніпропетровська.
Инициатор учреждения
Елисаветградской типографии Алексей Павлович Мельгунов неизвестен нашим
современникам, но в просвещенном XVIII веке он оставил заметный след.
Мельгунов был масоном, ближайшим другом фаворита Елизаветы графа
И.Шувалова, с которым его роднила любовь к науке и искусству, только
граф был поклонником французской культуры, а Мельгунов, воспитанный на
книгах Сухопутного шляхетского корпуса, - немецкой. Вместе с тем
Мельгунов участвовал в переводе первой французской "Энциклопедии”.
Козацька гетьманщина XVII—XVIII століть: історія «без брому»
Клейноди України часів Гетьманщини. Корогви з Михайлом Архангелом і «Абданком» —
гербом Хмельницького, булава Богдана Хмельницького
Історія своєї країни завжди трагічна — інакше про неї не варто було б
писати з таким пафосом, який личить лише вітчизняній історії.
Легендарне минуле стає містком, що зв’язує покоління співвітчизників,
принаймні тих, кого єднає одна спільна риса історичної пам’яті,
іменована в сучасній науці модним словом «ідентичність». Ідентичність
українців складається з безлічі рис минулого і теперішнього.
Головна з них ґрунтується на сприйнятті коренів національної культури
та державності — не таких віддалених у часі, як хотілося б романтикам.
Принаймні Хмельниччина середини XVII ст., що розметала на своєму шляху
«сміття Середньовіччя», і наступні трансформації гетьманської держави є,
безперечно, тим Рубіконом, із якого починається відлік «національного»
минулого України. Від розуміння цього минулого залежить багато в чому
уявлення і про наше сьогодення, і, можливо, доля нашого майбутнього.
Який він, той історичний «месидж», сотні років тому відправлений нашими
попередниками?..
Історичні
процеси на півдні Східної Європи, що відбувалися тут в першій половині І
тис. н. е., мали неабиякий вплив на подальші події в даному регіоні. На
початку цього періоду почали викристалізовуватися серед інших етнічних
угруповань ранні слов’яни, а в його кінці відбулися глобальні міграційні
процеси, що отримали назву "Великого переселення народів".
В 2010 г. исполняется 155 лет со времен
окончания первой героической обороны "города русской славы", как его
любили называть многие деятели прошлых поколений да и нынешние
"ура-патриоты". Тогда победа оказалась на стороне объединенных сил
Великобритании и Франции. Эта акция стала одной из ключевых в более
глобальном противостоянии нескольких европейских держав (плюс Османская
империя) с Россией. Формальной причиной для начала этого международного
конфликта явился спор между российской и французкой сторонами о праве
первенства править службу в храмах Вифлеема – места рождения Христа, а
также около Гроба Господня в Иерусалиме.
Якщо ми уважно подивимося на символи богів Ана і
Енліля (Вавилонський камінь, ХІІ ст. до н. е.), ми побачимо ті самі
меандри, характерні для чернігівського цивілізації Мезина (ХІІ тис. до
н. е.) та конічні шапки українських сумерів/самарів, які успадкували
боги Вавилону від богів месопотамського Сумеру/Шумеру, а останні — від
українського Сумеру/Самари.
Звернувши увагу на портрет фараонесси Єгипту Нефертіті з єгипетського
міста Коптоса, ми можемо і тут побачити український символ життя Анх —
на тіарі цієї дочки коптського жерця. Ця ефектна жінка разом зі своїм
чоловіком АнхАтоном у ХІV столітті до н. е. намагалася відновити в
Єгипті солярний культ Бога Атона, скасувавши панівний на той час
чорножрецький культ Бога Амона.
Катерина
Десницька народилася 9 травня 1886 року в Луцьку, в сім’ї головного
міського судді Івана Десницького. У ранньому віці, залишившись без
батьків, вона та її старший брат Іван усе ж отримували допомогу від
рідні, яка проживала в Києві. Згодом вона була змушена до неї
переселитись. А вже на початку століття разом із братом опинилась у
столиці Російської імперії – Петербурзі
Питання виникнення та становлення
самоназви одного з великих європейських народів, українців, не дає
спокою не тільки власне йому, але і слов’янському оточенню, не байдужому
до оцінок історії цього народу, чиї землі є прабатьківщиною
слов’янства.
Авксентій Гранат
– лауреат звання «Лицар добрих справ»
Авксентій Гранат
чесно йде життям. Не очікує дива чи допомоги зверху. Намагається допомогти
людям у наш нелегкий час. І це йому вдається. Як депутат Броварської міськради
чимало зробив для громади. Чого варте
лише повернення місту 14 га
землі, вартістю 56 мільйонів гривень! Постійно протистоїть земельній мафії, яка
безжально дерибанить землю і майно! Авксентій Васильович чітко знає що і як
треба зробити для міста, взявши як програму гасло «Бровари для броварчан!».
Система земляних фортифікацій (фортів) навколо м.
Рівне є унікальним зразком такого типу відкритих земляних споруд періоду
до І Світової війни.
Спорудження системи відкритих фортифікацій відносяться до кінця ХІХ
початку ХХ століття та пов’язано з розміщенням в м. Рівне відповідних
військових структур в прикордонній зоні на території Російської імперії
на відстані до 100 кілометрів від кордону з Австро-Угорщиною (нині межа
Львівської та, відповідно, Рівненської і Волинської областей)
Чому КДБ перезахоронило вояків Першої світової у підвалі костелу Серце Ісуса м. Чернівці?
Історія людства знає безліч воєн. Але дві з них за масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Обидві вони відбулися у XX столітті і в них брали участь усі найбільші держави світу. Війни прийшли з Німеччини; основні бойові дії розгорталися у Європі. Понад чотири роки - з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року - тривала Перша світова війна. У неї було втягнуто 38 держав з населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних битвах загинуло 10 млн. осіб, 20 млн. одержали поранення чи каліцтво. 20 серпня 1914р. росіяни розпочали бойові дії на Буковині і 23 серпня 1914 р. відбувся бій біля с.Раранча після якого австрійські ополченці і жандарми відступили.
