Сентябрь 1939. Немецкие военнослужащие в польском плену
Предлагаю
Вашему вниманию занимательную подборку фотоматериалов по достаточно
малоизвестной теме - немецкие военнослужащие, оказавшиеся в плену у
Войска Польского в ходе Германо-Польской войны (иначе,
Германо-Польско-Советской или просто Сентябрьской кампании) 1939 г.
Потрапивши
у зону уваги журналістів, Вікторія Ліснича не перестає дивувати
громадськість! Можна говорити про якесь визначне, хоч і веселе
культурологічне явище! Як можна було ні години не працюючи в культурі,
кумедно опинитися аж у кріслі ЗАСТУПНИКА Міністра культури, та ще й
почати керувати надскладною музейною галуззю!? Наробивши там щирих
дурниць. Включилися депутати, громадськість, і ми колективними
зусиллями врятували те явище від подальшої ганьби, заховавши його у
радники Міністра. Скоріш за все, більше ніхто не ризикнув
працевлаштовувати кудись такого високоосвіченого кадра. Думали, посидить
і кудись зникне...
Посол Молдови Іон Стевіле: "Для нас це не Катинь! Це значно страшніше!" Про концтабори НКВД з Послом Молдови Відбулась зустріч керівників редакції журналу «Музеї України» з послом Республіки Молдова в Україні доктором Іоном Стевіле.
Пан
Іоан Стевіле, історик за фахом, особисто зацікавився проблемами
пошуку зниклих молдаван під час репресій 1941 року. Коли до його рук
потрапила інформація про репресованих людей – жахнувся. За документами в
червні 1941 року, вивезли майже 5000 чоловіків - еліти, так званих
господарів.
Олесь Бузина. "Тайная история Украины-Руси". Алкоголь Возможно, кому-то эта мысль покажется кощунственной, но строгая логика
гласит: гарантию спасения души наши пращуры (а значит, и мы!) получили
лишь благодаря пьянству.
Чорноморське повстанське козацьке військо у боротьбі за Українську державність у 1920 - 1922 рр.
Історія повстанського руху в Одеській губернії є невід'ємною частиною історії повстанського руху на Україні у 1919 - 1922 рр.
На Одещині український антибільшовицький повстанський
рух був найбільш організованим і чисельним у Балтському, Первомайському
[частина сучасної Миколаївщини повітах і північній частині
Тираспільського повіту [територія сучасної Приднестровської Молдавської
республіки у складі Молдови.
«В Кракові не відчувалося польського шовінізму до того ступеня як
на етнографічних українських землях і не було такої ненависті до
українців. Навпаки можна сказати що стосунки поміж українцями та
поляками в повсякденному житті були не найгіршими, атмосфера не була
отруєна парами їдучої завзятості. І це при тому, що у Кракові виходила
найбільш «україножерна» газета, уславлений «Ілюстрований Щоденний
Кур’єр» Жилося тут спокійніше і безпечніше».
Прагнення відновлення у 1497 році Київської Митрополії.
Московське князівство свавільно, всупереч волі Вселенського
патріарха, що перебував в Константинополі ще в 1448 р. проголосило
автокефалію (самостійність), в односторонньому порядку розірвавши
зв’язки з Київською митрополією.
Генерал-хорунжий Армії УНР Василь Филонович учасник боротьби за незалежність України у XX столітті
15 січня 2012 р. – День народження
Филоновича Василя Захаровича, генерала-хорунжого Армії Української
Народної Республіки, військового коменданта Сумщини, командувача
частиною фронту під час наступу більшовицьких російських військ на м.
Київ (січень-лютий 1918 р.), начальника штабу військових підрозділів
Карпатської України у 1939
Генерал Краснов и немцы
16 января 1947 года был приведён в исполнение приговор Верховного
суда СССР. Были повешены начальник Главного управления казачьих войск
Имперского Министерства Восточных оккупированных территорий Германии
Пётр Краснов, группенфюрер СС Андрей Шкуро, Верховный Походный Атаман
Казачьего Стана, группенфюрер СС Гельмут фон Паннвиц и походный атаман
Казачьего Стана Главного управления казачьих войск Министерства
восточных оккупированных территорий Третьего рейха Тимофеей Доманов.
Земля Української Народної Республіки — адміністративно-територіальна одиниця УНР.
Важливим кроком української влади стало прийняття 2-4.3.1918 закону
про адміністративно-територіальний поділ України. Запроваджувався поділ
на нові адміністративно-територіальні одиниці — землі. Усього мало бути створено 32 землі.
Дослідження Національної академії наук щодо назви "Єлисаветград"
У зв'язку з широким резонансом, який викликає питання перейменування Кіровограда,
редакція сайту "весь Кіровоград" вирішила розмістити лист-дослідження
історичної складової цього питання за підписом директора Інституту
історії України Національної академії наук України академіка В. В.
Смолія.
Iнформаційно-довідковий зал УСБУ в Кіровоградській області
В Управлінні Служби безпеки України в
Кіровоградській області для забезпечення вільного та безкоштовного
користування розсекреченими документами, які містяться в архівах СБУ
функціонує Інформаційно-довідковий зал.
Володимир Панченко: «Щоб досягти результату – треба триматися купи» «Чикаленко знав, що найпродуктивнішим для української
економіки є середній клас. Але в нього був брак політичної волі, –
пояснює Володимир Панченко, знавець постаті українського
мецената-менеджера. – І тепер ми чудово розуміємо економічне підґрунтя
висновків видатного агронома. На жаль, досі середній клас залишається не
затребуваним нашою владою».
У
грудні 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум. Більше, ніж 90%
громадян України, які взяли в ньому участь, проголосували за
незалежність України.
Це було дуже симптоматично. Незважаючи на
століття гноблення у чужих державах, український народ зберіг потяг до
волі, тисячі його синів та дочок за найменшої можливості ставали у
шеренги борців за її незалежність.
Тому й не дивно, що наша земля,
наша давня і вічно молода Україна багата славними своїми героями. І
перші, хто стоїть у цій святій шерензі українських героїв, є, безумовно,
запорозьке козацтво. Очолюють його відомі гетьмани: князь Вишневецький –
засновник Запорозької Січі, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан
Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Іван Сірко…
Вигадана
нашими східними сусідами історична пам’ять – від книжок до фільмів, де
«факти» не завжди відповідають дійсності – нав’язується українському
суспільству
Наша версія втечі Гітлера Доводиться
маневрувати на роздоріжжі історії. Тут все не так просто і зрозуміло,
як здається пересічному читачу. Є чимало гучних публікацій, які не
підтверджені жодними документами і спогадами свідків. Просто версії. І є
статті, що побудовані на певних матеріалах, які тихенько вводяться у
науковий обіг, хоча ні підтвердити, ні спростувати неможливо. Ми
називаємо це сірою зоною історії. Без коментарів. Професійні історики
цього дуже бояться. А журналісти звикли. Просто, ми реально контактуємо з
такими структурами, які можна побачити лише в голівудських
блокбастерах. Публіка чомусь категорично не вірить у їх існування.
Даремно...