Музей военной археологии расположен в центре
Киева. Руководит им Сергей Распашнюк - следопыт и исследователь. Поисковые
группы музея действуют во многих регионах Украины, занимаюся подводными
исследованиями.
Розповідаємо про
тупувату операцію центрального апарату КГБ СССР у перші місяці незалежності
України, яка ще називалася Українською Радянською Соціалістичною Республікою.
Інформація трохи дика. Але, ми вже звикли. Анонімне джерело, від якого ми
почали отримувати неймовірні матеріали про різні періоди радянської історії,
відчувається, дуже насичене… Справа в тому, що старі гебісти згадали про це,
аналізуючи дивні пожежі в Росії нинішній – дикій і авторитарній…
Есть еще люди, ведущие реальную поисковую работу! В Украине
успешно действует отряд "Днепр-Украина" со штабом в Киеве, который
возглавляет Сергей Распашнюк.
Мы встретились с Сергеем Павловичем и поговорили о результатах работы, планах
на будущее...
Допитливі дослідники продовжують шукати
невідомі зображення Івана Мазепи. Знову Лондон! Нещодавно, ми писали, що на
аукціоні Бохамс продавали невідомий українським історикам портрет Гетьмана
роботи С.Соломка. До того виник портрет у Мюнхені. Знайшлося якесь зображення у
США…
Сталося так, що
спеціалісти так і не досягли єдиної думки, як насправді виглядав Мазепа. До
нашого часу дійшло мало портретів, але зображені там люди дуже різняться одне
від одного. Часто малювали з уяви, чиїхось описів, робили копії з копій…
Кілька місяців
тому в Національному музеї народної архітектури та побуту України була проведена перевірка, за результатами
якої з’ясувалося, що з території безслідно зникло п’ятеро музейних коней.
Досі ніхто не знає де вони…
Музейні коні
були єдиними тваринами у найбільшому в Європі музеї під відкритим небом. Тепер там не має жодної тварини окрім…
декількох собак та здичавілих
котів! Але із транспорту з’явилися англійські педальні ровери (велосипеди по-нашому). Та, власне, мова йде не тільки та
не скільки про коней.
Пирогово: занедбаний рай Вперше було
соромно за керівника музею! Та ще й такого відомого, як Національний музей
народної архітектури та побуту України! Чесно кажучи, у нашій багатій
журналістській
практиці такий випадок вперше: мало того, що директор демонстративно відмовився говорити із представниками провідних ЗМІ, - він ще й
видав якийсь
недолугий наказ по музею про категоричну заборону в’їзду будь-якого
транспорту на територію закладу та, що трохи дивно, заборонив відео-фотозйомки!
Відомий на увесь світ музей під відкритим небом у
Пироговому втрачає свою спадщину. Спека, вітри, дощі, морози та час
знищують усе більше архітектурних об’єктів.
Вітряки з
відламаними крилами – вже давно не дивують гостей музею. Наразі чи не
повністю зруйновані декілька рідкісних млинів та будівель.
В такому дивному місті просто дивно, що ніхто
не висунув на це звання самого… Кірова. Але пропонували давати звання родинам…
Випадкових «почесних» позбавляти «заслуг» пізно і не солідно, але слава Богу,
що поки що вистачило глузду зупинитися.
Про героїв кінофільму «СВАДЬБА В МАЛИНОВКЕ» (від Юрія Фоменка)
- Діду, а вчитель говорив щоб Ви розповіли як Радянську владу встановлювали?
- Записуй. Вийшли ми з лісу, а будьонівці награбоване везуть. То ми їм як дали...
- Діду , будьонівці то ж наші. Ви де служили?
- Іди звідси. Давно це було. Не пам'ятаю як командира звали.
Невідоме святилище-обсерваторія наших пращурів-сонцепоклонників
Кожна із знахідок просто шокує. Не можемо
надивуватися образністю мислення наших предків та тим, з якою мудрістю
вони сприймали світ і позначали його на поверхні. При всьому цьому
відмічаєш, що ніде на камені не видно слідів різця чи якихось інших
інструментів, якими б виготовлялася різьба.
Кубанські
козаки – прямі нащадки запорозького козацтва - завжди пам’ятали про
Україну, як про свою історичну батьківщину. Ще у 1917-1920 рр. кубанське
козацтво змагалось за возз’єднання з гисторичною Батьківщиною, але й
московські wовuнuсти, й "білі”, й "червоні” стали на заваді цьому.
Навіть після перемоги більшовиків козаки на Кубані не складали зброї
проти окупантів. Вони масово йшли у плавні та гірські райони, звідки
можна було ехвективно громити більшовиків. Сім років боровся з
окупантами сотник Василь Рябокінь, козак станиці Гривенської, вояк
Визвольної Кубанської Армії. З безкраїх плавнів нападав він на окупантів
і громив їх. Лише восени 1925 року чекистам удалося захопити В.
Рябоконя. Того ж року його розстріляли в катеринодарській тюрмі. Козакам
на Кубані сприяли зручні природні вмови – на правобережжі непролазні
плавні, а на лівобережжі – непрохідні ліси, тому багато з них вели
партизанську боротьбу малими групами аж до приходу німців
У видавництві „Точка” нещодавно вийшла книга відомого харківського
журналіста Василя Медвідя „Велич і неслава” про степових лицарів
України. Описуючи їх подвиги, автор не оминає також відповідей на
складні питання про причини наших поразок і негідні вчинки та серйозні
помилки декотрих вождів. Книга складена з есеїв, які розкривають
малодосліджені сторінки українського народу. Автор відкидає ідеологічну
заангажованість часів радянщини, підходить до оцінки фактів минувшини з
позицій захисту українських інтересів, вводить в обіг багато нових
матеріалів. Розрахована на тих, хто хоче більше знати про героїчне
минуле України, її захисників.
При наближенні фронту багатьом нашим воякам
наказано було (у кого була можливість) повернутися до своїх домівок. При
мобілізації йти до Червоної армії, щоб не накликати лиха на родину.
Потім через деякий час «пропасти безвісти» і повернутися вже в
антибільшовицьке підпілля. В кінці квітня мене мобілізували і гнали на
фронт. В середині травня – вже від Дністра я втік з війська. Поки
добрався до свого району, то чотири рази потрапляв до рук стрибків,
голів сільради і прикордонників, але щасливо вислизав від них.
Гинуть безцінні
експонати в Національному музеї народної архітектури та побуту України.
Всесвітньовідомий музей під відкритим небом – найбільший скансен у Європі. 137
гектарів заповідної території, близько 500 унікальних архітектурних експонатів,
500 тисяч експонатів у фондах, тисячі туристів з усіх країн світу… І повний
занепад…
За сорок років з
моменту створення, музей не мав жодного радикального реставраційного втручання!
Єдина в Україні 500-літня хата в критичному стані!Єдина в Україні древня крупорушка буквально
роздавлена минулорічним снігом і недоступна відвідувачам! Раритетні фрагменти
Змієвих валів одинадцятого століття розкидані у павільйонах, які не
охороняються! Єдиний двоколісний, двоповерховий млин згнив і практично
втрачений…
СВОГО ЧАСУ, світла йому пам'ять, навчав мене в інституті Тимофій Тимофійович
Коцюбинський. Людина, котра пройшла в авіації Велику Вітчизняну війну,
закінчила університет, викладала в загальноосвітній та партійній школах,
інституті. Був ще один підробіток в нього, і теж викладацький, працював
Тимофійович лектором у товаристві "Знання". У своїх лекціях полюбляв
говорити про народонаселення країни і історію козацтва.
У нас все йде
чітко за планом. №2 часопису «Музеї України» видали. Відправили передплатникам.
Створили відеоогляд. Настав час і для традиційної презентації для преси. Такі
зустрічі давно перетворилися на живий клуб музейного спілкування. Тут
піднімаються проблеми, виникають оригінальні ідеї.
Нам дуже
допомагає особисте знайомство з відомим колекціонером, музеєтворцем, керівником
і політиком Олександром Прогнімаком.
Стоянка «Вись» - велике наукове
відкриття Про це розповів журналістам в
«полі» під Новомиргородом професор, доктор історичних наук, співробітник
Інституту археології НАН України та начальник експедиції Києво-Могилянської
академії Леонід Залізняк. За його словами, заразархеологи,які досліджують стоянку «Вись»,
розташовану поблизу села Лікареве Новомиргородського району, зробили справжнє світове відкриття. Початок років сто тому знахідкам поклав
місцевий поміщик Шмідт, що зробів практично перший розкоп, прокладаючи шлях.
Далі спрацювала природа та місцевий ентузіаст Петро Озеров.
Загадка утворення Чорного моря розгадана британськими ученими?
На
дні Чорного моря виявлена єдина в світовому океані підводна річка. Про
це 1 серпня повідомила група учених з університету англійського міста
Лідс, яка провела дослідження цього природного об’єкту безпосередньо на
місці його розташування. Вчені з'ясували, що довжина річки складає 37
морських миль, ширина - більш за півмилю, а швидкість води - 4 милі на
годину (близько 7,5 км на годину), повідомляє The Telegraph.
Цей музей дуже
незвичний. Про його існування знає дуже обмежене коло людей. Хоча, в його
експозиції є експонати, яким може позаздрити будь-який європейський музей. І
знаходиться Музей військової археології у самому центрі Києва – поблизу Майдана
Незалежності. Отож, знайомтеся – археологічний пошуковий загін
«Дніпро-Україна», керівник – Сергій Распашнюк.
А теперь самое
время вспомнить, что с историей Антарктиды связано немало легенд и
мифов, большинство из которых относятся к временам германского третьего
рейха. Интересующиеся альтернативными версиями исторических событий без
труда могут обнаружить во Всемирной паутине немало материалов,
касающихся странного интереса главарей нацистской Германии к этому
безмолвному ледовому континенту. Некоторые из версий весьма экзотичны и
на первый взгляд лишены здравого смысла, хотя и содержат ссылки на
некоторые документы спецслужб и воспоминания находящихся в весьма
преклонном возрасте ветеранов германских ВМС и ВВС. И все же они, как
представляется, заслуживают определенного внимания, пусть даже как
образцы военной мифологии ХХ столетия.
