День 9 травня 1945 року не є жодним
міфом, це
хронологічна реальність. Це результат сукупних зусиль людства з
ліквідації одного з найстрашніших тоталітаризмів – гітлерівського. Наш
земляк-киянин, російський письменник і поет Ілля Еренбург описував, що
робилося в світі 9 травня 1945-го: «Все сто столиц кричали вдалеке, в
ладони хлопали и танцевали». Але вслід за тим у цю реальність конкретні
сили (соціальні, політичні та інші) імплементували власні міфи, які
живуть до наших днів і не швидко зникнуть з історичного обрію. Ще з
1944‑го сталінська пропаганда почала готувати світ до погляду, згідно з
яким майбутня перемога над німецьким фашизмом – це передовсім зусилля
СРСР. За цією тезою постає інша, тієї ж пропаганди, що це зусилля
виключно керівництва Радянського Союзу. Фактично заслугу приписували
генералісимусу Сталіну. «Сталінський» міф перемоги виявився особливо
агресивним. Сама людська маса, яка, власне, й здобула перемогу, повірила
в цей міф – персоніфікацію перемоги
В
столичному
Голосіївському парку полюбляв прогулюватися не тільки Максим
Тадейович. По закінченню Другої Світової війни
там, вочевидь, вперше зустрілися Ковпак і Тичина, пригрітий
владою легендарний партизанський червоний гененрал, та не менш відомий
поет. Кажуть, що прогулки двох відомих радянських людей,
спеціалістів з пера та ППШ, набули вже були майже ритуального
значення. Тим паче, що Тичина познайомившись із такою глибою як Ковпак,
захотів увічнити його славетне ім’я в поемі,
і навіть уже почав був над нею працювати. Поету, звісна
річ, потрібна була якомога більша кількість
фактів із життя генерала, а особливо з його славного
партизанського минулого. І раптово припинилися не тільки прогулки,
але й різко перервалося знайомство, як таке, а чернетки поеми про
Ковпака
та його підпілля Тичина знищив.
ЗА ПРАВДУ ІСТОРІЇ (До
65-ї річниці перемоги над
націонал-соціалізмом)
Цьогорічне святкування 65-ї річниці
перемоги над
націонал-соціалізмом у ході Другої світової війни набуло в Україні
особливого ідеологічного та політичного переакцентування. В офіційній
пропаганді влади і більшості українських ЗМІ поняття Другої світової
війни раптом отримало завуження до визначення „Велика вітчизняна війна” з
відповідним переоцінюванням усіх аспектів та політико-ідеологічних
підтекстів цієї гігантської катастрофи ХХ ст. Раптом наша країна
повернулася в атмосферу Совєтського Союзу з усіма фальшуваннями
справжньої історії ХХ ст. в цій тоталітарній державі з її офіційною
людиноненависницькою ідеологією комунізму.
Втиснення української
історії 1939–1950 років у межі радянсько-німецької війни нівелює внесок
України в перемогу над Гітлером та закріплює за нею статус бездержавної
нації
Кампанія
«Георгиевская ленточка» – ні пам’яті, ні поваги
Науковці, які вивчають новітню історію,
полюбляють стверджувати, що чим далі від нас та чи інша подія, тим легше
нам скласти про неї об’єктивне уявлення. Адже дуже важко оцінювати
події, так би мовити, по гарячих слідах, коли ще свіжими є емоції та
запал боротьби, а учасники знають лише свою правду.
Музей Холодной Войны. Это вполне возможно в Вышгородском районе.
Среди
украинских музеев военной направленности есть музеи, которые отражают
период Холодной Войны. Это база РВСН в Первомайском и известная база
подлодок в Балаклаве.
И
они пользуются большой популярность. В Киевской области ничего
подобного нет. Столичный регион просто отстал в этом вопросе.
Починаємо. 7 червня
у Лондоні відбудуться знакові події. На одному з аукціонів засвітилися дуже
цікаві для росіян та українців речі. Ймовірно, нащадки якихось старих козацьких
родів з Січі, які пішли на Кубань, а потім опинилися в еміграції, виставили
сімейні реліквії. Та ще й які!
Про портрет
Гетьмана Івана Мазепи роботи Сергія Соломко, ми вже писали. Там залишається
загадка. Дуже може бути, що полотно замовила якась козацька родина. Адже,
відомо, що художник з 1910 до смерті у 1928 році, жив і творив у Парижі.
Франція дала притулок багатьом емігрантам, у тому числі, з Кубані… А еліта
кубанців – українці, до того ж, дуже радикально, проукраїнськи націоналістично
налаштовані. Хоч і були часто монархістами…
Відбулася чергова військово-історична реконструкція до Дня перемоги. Участь
взяли понад 500 бійців з шести країн з різних історичних клубів.
Використовувалася оригінальна військова техніка часів Другої світової.
Був "справжній" авіабій...
Знову Лондон. Аукціон «Російський розпродаж». 7 червня 2010 року. І
першокласна сенсація – виник практично невідомий портрет Гетьмана Івана
Мазепи художника Сергія Соломко. Як
завжди, чітко спрацювала міжнародна система оповіщення про появу українських
робіт, налагоджена журналом «Музеї України». Інтрига почалася!
Лот №34. Саме довкола нього почнеться тиха закулісна боротьба.
Чесно кажучи, наша весела міжнародна команда, вже не може спостерігати за
всіма подібними фактами без усмішки…
Міра забування може варіюватися від гомеопатичних до
отруйних доз. Прикладом останньої є міт Великої Перемоги. Він є ще більш
небезпечний від того, що зараз межи нами вже фактично немає носіїв
самих учасників війни, які могли би розказати неприкрашену правду.
Натомість він робить війну красивою і героїчною, а тому імпліцитно
виховує у кожному новому поколінні бажання побавитися у «войнушку» - тим
самим знижуючи суспільний імунітет до мілітарної пропаганди.
Цією
статтею ZAXID.NET розпочинає серію публікацій
українських та закордонних істориків і політологів, присвячених 65-ій
річниці закінчення ІІ світової війни.
Кулемет на
соборі На
грані ліквідації
виявилася армія УНР на початку зими 1919 року між російськими червоним і
білогвардійським та польським військами. У цій ситуації керівник
Директорії,
головнокомандувач С. Петлюра, Рада Міністрів УНР, військове командування
приймають рішення здійснити рейд тилами російських армій в
Наддніпрянщину. На
чолі з генералом М. Омелянович-Павленком армія вирушила 6 грудня в
перший
Зимовий похід до Східної України.
Музей козацької Страви на Великому весняному ярмарку в музеї архітектури в Пирогово
Продюсерська
агенція "Студія Мистецьких Ініціатив" та Національний музей народної
архітектури та побуту України сердечно запрошують на традиційний
Великий весняний ярмарок.
За кілька тижнів до Дня Перемоги, команда журналу "Музеї України",
Музей слідопитів при часописі, наші партнери з Національного
музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" відчули справжній тиск
від колег з телебачення.
УТ-1 з Музеєм слідопитів Група телеканалу Перший Національний вирушила до таємничих
лісів Лютізького плацдарму. Приєдналися до пошукової експедиції Музею
слідопитів, що діє при часописі "Музеї України". Розшуки закінчилися
сенсацією - знайшли останки невідомого радянського солдата... Музей
слідопитів продовжує свою благородну справу - знайшли і перепоховали
понад 300 солдат. У поїздці були В.Даниленко, В.Рожок, Ростик і Віктор
Тригуб, Ігор Меделян...
Компаніївці двічі визволяли Єлисаветград або слух Слащова не
підвів
відроджена історія (До
120-річчя з дня народження Г. Нестеренка)
Аналізуючи
причини поразки на Україні керованої ним Червоної армії Росії Троцький
(Бронштейн) писав, що не Петлюра вигнав звідси агресорів, а селяни. Ось
такі
звичайні українські селяни влітку1919 року згуртувалися навколо штабу
Єлисаветградсько-Олександрійського повстанського комітету на чолі з
українським
есером Герасимом Нестеренком, щоб підняти повстання проти радянської
влади. До
штабу в Компаніївку надходили повідомлення про створення загонів у
Антоновому,
Живановому, Сасівці, Єгорівці, Роздоллі, Терновій Балці, Зеленій,
Мар’ївці та
інших навколишніх селах. Як пише дослідник Р. Коваль, українські
повстанці, число яких досягло 10000, швидко взяли владу в Губівській,
Нечаївській, Калинівській та інших волостях. Після цього було створено
два
загони – для походу на Єлисаветград та Бобринець.
Сьогодні білих плям у таємницях війни поменшало.
Дослідники подій, що відбувалися на теренах країни понад 65 років тому,
повели нашу знімальну групу туди, де досі не ступала нога жодного
телевізійника - до ДОТів.
Унікальні споруди воєнних часів збереглися в київських лісах в ідеальному - практично первісному стані.
Среди
украинских музеев военной направленности есть музеи, которые отражают
период Холодной Войны. Это база РВСН в Первомайском и известная база
подлодок в Балаклаве.
