Аллен У.Даллес, один із засновників і багаторічний директор ЦРУ,
найкращим способом опанування ремесла розвідки називав «аналіз
історичних прецедентів». Перші кроки на шляху таємної війни виходець із
елітної родини зробив у роки Першої світової війни. Прикриваючись
посадою в американському посольстві у Швейцарії, він збирав дані про
основних противників: Німеччину, Австро-Угорщину, а також про Балканські
країни. Там нібито з ним трапився кумедний випадок. Йому доповіли —
політемігрант Володимир Ульянов просить зустрічі зі співробітником
посольства. Розвідник-неофіт не зміг розпізнати у відвідувачеві
майбутнього засновника першої у світі держави робітників і селян,
прохача попросили «почекати до понеділка». Більше Ілліч не турбував
зарозумілих янкі, але ж який був шанс! Втім, біографи Даллеса не
виключають, що той просто розповів «мисливську» небилицю.
Свого часу Остап Бендер Ільфа і Петрова став своєрідним символом
авантюриста періоду т. зв. непу. Дійсно, це був час, який породжував
численних авантюристів у «першій країні соціалізму».
Лихтейнштейнский барон родился на Херсонщине, а его дядя создал заповедник Аскания-Нова
На родине помнят, как предки барона Фальц-Фейна делали из кактуса водку, и едят для брака яблоки из его сада.
В Аскании. На территории админздания заповедника некогда стояла усадьба семьи Фальц-Фейнов. Фото: А. Пасюта
Эдуард фон Фальц-Фейн — один из самых влиятельных
жителей Лихтенштейна, перед ним распахнуты двери всех королевских
дворцов Европы, при этом он свой и в крохотной украинской деревушке
Гавриловка, которая затерялась в степях Херсонщины. Все дело в том, что в
этом селе он... родился! Туда мы и отправились.
Трагічний період
української Руїни, коли «від Богдана до Івана не було гетьмана», навіки
закарбувався у топоніміці нашого краю.
Місце, де до
степової річечки тулився козачий Погребняків хутір, було вибране для переправи верблюдів
на інший берег, називалося Верблюжим бродом. Спитаєте, а де тут взялися
верблюди? Річ утім, що у межі Запорозьких вольностей під час Чигиринських
походів (1677-1679) вдерлося двохсоттисячне турецьке військо. Агресивна Османська
імперія вже ціле століття вела жорстоку війну з ненаситним Московським
царством. І якраз тут, і в той час геополітичні
зазіхання обох держав-монстрів зіткнулися.
Що писали західні журналісти про Україну на початку XVIII століття
Незнайома
Кліо. Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба
\В.Горобець, Т.Чухліб, Київ, «Наукова думка», 2004р.- 310 с.
«Не може такого бути!» — вигукнув якось поважний вітчизняний журналіст,
зачувши про те, що вже на початку XVIII ст. європейська та американська
преса розміщувала на шпальтах своїх численних часописів інформацію про
Україну.
«Полтава»,
«Север», «Волянський»… Під такими псевдонімами знавцям історії
українського визвольного руху відомий керівник референтури пропаганди
проводу ОУН (Бандери) в Україні публіцист Петро Федун. Його постать
невиправдано залишається «в тіні» знакових фігур опору, воєначальників
УПА — Романа Шухевича, Дмитра Клячківського, Василя Кука, Олекси Гасина
та інших. Спробуємо заповнити цю прогалину в історії визвольних змагань
на основі невідомих широкому загалу документальних матеріалів. Тим
більше що творчість та світогляд майора УПА «Полтави» спростовують
чимало стереотипів, які свідомо насаджуються або за інерцією побутують
навколо українського самостійницького руху
16-20 жовтня 1917
року в Чигирині на Черкащині відбувся з’їзд Вільного козацтва (ВК), на якому
були присутні понад дві тисячі делегатів, що презентували 60 тисяч
організованих козаків Київщини, Херсонщини, Катеринославщини, Чернігіщини та
Кубані. Єлисаветградський повіт представляв свій полк під командуванням отамана
Михайла Кульчицького.
Американцы бомбили советскую землю еще в 1950 году
Почти полвека, пока шла так называемая «холодная война» между
СССР и Западом, нас пугали американскими бомбами. И мало кто знает, что
на самом деле в те годы заокеанские самолеты все же нанесли
безнаказанный удар по советской территории. Случилось это на Дальнем
Востоке 60 лет назад – в октябре 1950 года.
Мэрское древо Одессы: «Ученые евреи», дезертиры думы и местная Жанна Д’Арк
Румынский мэр запретил одесситам щелкать семечки в общественных
местах, "железная Сонька" отвоевала для порта торговые суда, а Пеликан -
первый, кто предложил использовать админресурс в Пальмире
В ноябре Одесса может отметить 215-ю годовщину
городского самоуправления — 14 ноября 1795 г. «владычица» всероссийская,
императрица Екатерина Вторая особым указом на имя
генерал-фельдцейхмейстера графа Платона Зубова велела учредить в
Пальмире «Особый для российских купцов магистрат» — прообраз нынешней
городской думы. Однако от подписания указа до воплощения в жизнь веления
императрицы прошло два месяца. И первая дума 15 января 1796 г.
собралась в доме первого одесского городского головы, купца второй
гильдии из Елисаветграда Андрея Железцова, где и состоялась первая
«сессия» магистрата.
"Нас, росіян, вивихнула татарщина... Як тільки росіяни відкриють, що українці - то інший народ, закінчиться і імперія"
Карикатура Олега Смаля, "Дзеркало тижня"
Ніщо так не дратує росіян, як очевидні відмінності з
українцями в мові, менталітеті, культурі, історичному досвіді. Якщо
росіяни і визнають ці відмінності, то лише на рівні відмінностей,
скажімо, між Владімірщиною та Рязанщиною, але ніяк не на рівні відносин
двох різних народів (рос.).
Знову з Вами! Міжнародний
журнал "SecondUSA" стає рекордсменом з хакерських атак. Наш сайт
знищують з якоюсь маніакальною періодичністю. А ми періодично
відновлюємося... http://second-usa.do.am/
Географически Урало-Поволжский регион
находится на западе Русской плиты архейского времени, где она через
складчатость гор Урала соприкасается со столь же древней Сибирской
плитой. Это две самые древние плиты проявились обилием жизненных форм и
высочайшими объёмами биомассы, что из прошлого выражается в ископаемых
углях, а в настоящем – особенными формами течения антропогенеза.
История
– наука политическая. Тот, кто ещё помнит советские времена и был
связан тогда с исторической наукой, знает, что обыкновенный русский
парень или девушка не могли даже мечтать об исторических факультетах
вузов
Истории от Олеся Бузины: Секретная миссия Владимира Винниченко
Торг уместен. Сегодня Владимир Винниченко — в украинском Пантеоне.
Забыто, как 90 лет назад шельмец пытался продать Украину большевикам за
должность члена Политбюро и портфель министра
Після поразки Наполеона Царство Польське (так звана Конгресівка)
увійшло до Російської імперії на правах персональної унії, оскільки
згідно з рішеннями Віденського конгресу польськими королями надалі мали
бути російські самодержці з династії Романових. У грудні 1815 року у
Варшаві відбулася коронація царя Алєксандра І. Водночас він підписав
текст Конституції Царства Польського, що запроваджувала тут відмінний
від загальноросійського державний устрій і гарантувала політичні
свободи, яких не було в абсолютистській Росії.
У минулому році Кіровоградська область урочисто
відсвяткувала 70-річчя від дня свого заснування. Ювілей, звичайно, важливий. Та
було ще два, яких ніхто ніколи не відзначав. А вони на це заслуговують – адже
це сторінки історії краю. У пропонованому дослідженні використано матеріали,
частина яких у відкритій пресі публікує вперше.
102-летний очевидец Гражданской войны рассказал о буднях
петлюровцев, еврейских и армянских погромах, а Табачник и Терехин — о
своих белогвардейских предках.
Красные. Вот с такими товарищами дед Табачника шел в атаку
Визвольні Змагання українського народу 1917–21 рр. закінчилися для нього
невдатно. Після 1920 р. значна частина учасників українських армій опинилася в
таборах для інтернованих у Польщі, в ЧСР. Українські політичні діячі, головно
із Східноукраїнських Земель, які брали активну участь у відновленні української
самостійної держави і в боротьбі за неї, переважно емігрували. Українські Землі
роздерто між СССР, Польщу, Румунію та ЧСР. Український народ знов опинився під
пануванням чужинців.
Жовква під Львовом: могила лицаря, який завоював Москву
Костел святого Лаврентія в Жовкві
Чутки про гетьмана Жолкєвського рознеслися по
Московії, і практично вся країна присягнула польському королевичу
Владиславу на вигідних умовах: держава зберігала фактичну незалежність,
католицька проповідь заборонялася, лише для короля та війська
дозволялося звести костел у Москві.
